- •Культура Русі
- •XIII-XV століття
- •1)Культура первісного мистецтва – доба палеоліту, мезоліту, неоліту. Доба палеоліт.
- •2)Національно-культурницька діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
- •1)Трипільська культура.
- •2)Розвиток культури у західноукраїнських землях у хіх ст. «Просвіти», нтш.
- •1)Язичницька культура давніх східних слов’ян
- •2)Театральна культура у другій половині хіх – на початку хХст.
- •2)Українські громади та їх роль у розвитку української культури у другій половині хіх ст.
- •1)Культура давніх кочових племен
- •1)Антична культура міст-держав Північного Причорномор’я та Криму
- •2)Наступ російського царизму на українську культуру у другій половині хіХст.
- •1. Запровадження християнства та його вплив на давньоруську культуру
- •1)Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі.
- •2.Музична культура у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •2.Українська література у другій половині хіх – на початку хХст
- •2. Розвиток української культури у 1917-1920 рр.
- •Розвиток іконопису у х-хіі ст. Київська школа
- •2.Українська архітектура у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •1) Полемічна література України хvі – перша половина хvіі ст.
- •2) . “Розстріляне відродження” 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури
- •1) Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні
- •2) Українська література у 30-х рр. Хх ст.
- •1)Архітектура і образотворче мистецтво XVI- першій половині XVII ст.
- •2)Українська культура в Західній Україні у 1920-1930-х рр.
- •1)Народна творчість та музика у XVI-першій половині XVII ст.
- •2)Культура української діаспори в 1920-1930-х рр.
- •1) Козацтво – захисник віри та культури українського народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
- •2) Культурне життя у роки Другої Світової війни та в післявоєнний період
- •1)Києво-Могилянська академія – визначний центр освіти і науки в Україні
- •2) Творчість шістдесятників. Шістдесятники у літературі та мистецтві.
- •Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури
- •2.Розвиток освіти, науки та мистецтва в післявоєнний період
1)Архітектура і образотворче мистецтво XVI- першій половині XVII ст.
Падіння у середині XV ст. Візантійської імперії зумовило корінний перелом у духовному житті українського суспільства. Після певної паузи у розвитку української культури, своєрідного інтелектуального та культурного застою, розпочинається її переорієнтація на західну цивілізацію. Проте засвоєння надбань західноєвропейської культури відбувається не механічно, а шляхом переломлення через духовне надбання попередньої української духовної традиції.
Така докорінна зміна і зумовила особливості розвитку української культури, зокрема архітектури та образотворчого мистецтва, в XVI — першій половині XVII ст. Виявом цих якісних змін стали: — відхід від візантійських зразків та канонів (в іконописі постаті святих виходять за межі візантійських умовностей і набувають рис індивідуальності, передається динаміка руху); — поширення ідей гуманізму, реформації та контрреформації; — поява нових форм самовираження і мистецьких стилів. Так, у живописі наприкінці XVI ст. з'являються нові жанри - портрет, пейзаж, історичний живопис .та ін. Зароджується стиль бароко; — посилення світських елементів, зростання уваги до людини та її духовного світу; — індивідуалізація творчості. Протягом XVI - першої половини XVII ст. змінюється вигляд більшості українських міст. їх забудова починає впорядковуватися згідно плану. Зростає кількість мурованих споруд: церков, монастирів, світських будівель (будинки міщан і шляхти, магістрати тощо). Проте архітектура цього періоду представлена насамперед оборонними спорудами: замками, фортецями та іншими укріпленнями. Найбільш відомі, що збереглись на теперішній день: місто-фортеця Кам'янець-Подільський, замки Луцька, Острога, Меджибожа та ін. Значного успіху в будівництві оборонних споруд досягли козаки. Запорізька Січ була першокласною фортецею. З початку XVII ст. оборонні споруди, світські будівлі, церкви набувають рис ренесансу (витонченість, декоративне оздоблення, великі вікна, скульптури та ін.). Найбільш відомі пам'ятки: "Чорна кам'яниця" на Ринковій площі у Львові, будинок Корнякта, каплиця Трьох Святих, церква Успіння Богородиці, кругла (нова) вежа Острозького замку та ін. Видатними архітекторами цього стилю були П. Красовський, італійці Петро з Барбони та його учень Павло Домінічі Римлянин. Основна маса споруд XVI - першої половини XVII ст. до нас не дійшла. Незважаючи на широке кам'яне будівництво, основна маса будівель споруджувалась з дерева. Для образотворчого мистецтва цього періоду властиве художнє використання народних і релігійних традицій. Його головними жанрами були фрески (польські королі доручали українським майстрам розписувати найголовніші храми Польщі — вавельська каплиця і кафедра у Кракові тощо), ікони. До кращих зразків української іконографії та церковного різьблення цього періоду належить іконопис в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря, Богородчанський іконостас у Скиті Манявському у Галичині видатного маляра й різьбяра Іова Кондзелевіча, світські полотна (портрети, пейзажі тощо). У живописі світського характеру найпопулярнішим стає легендарний образ козака Мамая. Збереглось чимало тогочасних портретів: К.Острозького, Р.Сангушкого, К.Корнякта, Софії Тарковської та ін. Окрім того, розвивалося й образотворче мистецтво малих форм — оформлення рукописних і друкованих книг, заставок тощо. Високомистецьким твором є Пересопницьке Євангеліє. В оформленні книг цінними є гравюри, на яких зображені історичні події XVI — першої половини XVII ст.