3.Основні вимоги до проведення методу спостереження у дитячі психології

Спостереження – це планомірне та цілеспрямоване фіксування психологічних фактів у природних умовах повсякденного життя. Предметом спостереження є як вербальні так і невербальні акти поведінки (мовна діяльність дитини, експресивні реакції).

Основні відмінності між науковим та повсякденним спостереженням:

• цілеспрямованість (дослідник чітко знає з якою метою проводиться спостереження)

• систематичність

• аналітичність (передбачає не тільки пояснення, виявлення їх пояснення, виявлення їх психологічної природи)

• планомірності

• реєстрація результатів, яка дає можливість уникнути помилок, зменшити субєктивізм висновків та узагальнень.

Класифікація різних видів спостереження:

• в залежності від міри включення дослідника у спостереження: включене, відсторонене

• від характеру взаємодії із обєктом: приховане, відкрите

• від обєкту спостереження: зовнішнє, внутрішнє (інтроспекція)

• від тривалості дослідження: одноразове, періодичне, лонгітюдне

• від характеру сприймання: суцільне, вибаркове

• від характеру реєстрації даних: констатуюче, оцінкове

• від міри стандартизованості процедури: вільне чи пошукове, структуроване чи стандартизоване

4. Експеримент як основний мотод психологічного дослідження у дитячі психології. Вимоги до проведення методу експерименту

Експеримент – метод наукового пізнання, який спрямований на виявлення причинно-наслідкових залежностей, який передбачає планомірне втручання у досліджувану ситуацію та керівництво нею. Види експерименту: лабораторний, природний, констатуючий, формуючий, пошуковий, уточнюючий, критичний, відтворюючий.

Основні етапи експериментального дослідження: теоретичний, підготовчий, експериментальний, інтерпритаційний.

Вимоги до проведення експерименту з дітьми:

• приміщення в якому проводиться експеримент повинно бути знайомим для дитини; відсутність предметів які можуть відволікати увагу дитини

• інструкцію та опис процедури дослідження потрібно зати досконало, вона повинна бути зрозумілою для дитини

• перед проведенням експерименту з дитиною встановлюють дружні взаємини (не підкреслювати виключності ситуації, не мотивувати дитині вашу діяльність, починати роботу з діяльності, яка є цікавою для дитини, у випадку відмови не змушувати її до роботи)

• спокійно реагувати на невдачі дитини, не зосереджувати її увагу на помилках, похвалою нагороджувати за старання, а не за результат

• темп проведення дослідження повинен відповідати індивідуально-психологічним особливостям дитини

• тривалість експерименту не більше 15-20 хв., не слід проводити дослідження під час прогулянки, перед їдою, на музисних заняттях та фізкультурі

• під час дослідження дитина повинна сидіти поруч із дослідником

• експеримент проводиться експериментатор та протоколіст, який повинен бути поза увагою дитини