8. Методики діагностики тривожності дитини.

Емоційний стан дитини можна вивчати за такими критеріями: наявність чи відсутність позитивних емоцій; наявність страхів, тривожності, депривації, афекту, депресії, фрустрвцій, агресії, імпульсивності. Основними засобами вивчення емоційних проявів є спостереження, бесіда, діагностичні техніки.

Дослідження рівня тривожності у дітей 3-7 років за допомогою спостереження. Дана методика виявляє рівень дитячої тривожності на основі співставлення результатів спостереження, отриманих самим дослідником, батьками та вихователями. Фіксація спостереження здійснюється у кілька етапів. На першому етапі дослідник протягом 2-3 днів спостерігається за дитиною у різних випадках діяльності і заносить результати до спеціального бланку. Протягом дня потрібно відмінити наявність чи відсутність даної ознаки у поведінці дитини.

До схеми спостереження включно такі основні ознаки тривожності:

• підвищена збудливість

• підвищена напруженість

• страх перед новим, незнайомим

• невпевненість у собі, занижена самооцінка

• очікування неприємностей

• виконавчість, розвинуте почуття відповідальності

• безініціативність, пасивність

• схильність памятати швидше погане, ніж добре.

Кожна окремо взята ознака не дає підстави робити висновок про рівень тривожності дитини. Потрібно сумувати кількість виявлених ознак і зробити висновок про рівень тривожності: 6-7 ознак говорить про високий рівень тривожності; 3-5 – середній рівень.

Методики діагностики емоційного стану дитини: 1) Тест тривожності Дока, Амен. Тест включає серія малюнків у двох варіантах (для хлопчиків, для дівчаток). Кожен малюнок сюжетно є типовою для життя дитини ситуацією. Дитині пропонують уважно подивитися на картинку і вибрати сумне чи веселе обличчя для дитини на картинці. Вибір дитини відповідного обличчя фіксується у протоколі. 2) Тест Неіснуюча тварина, Дім-дерево-людина, Малюнок сімї. 3) Тест малюнкової фрустрації Розенцвейга - Фрустрація - стан напруги, розлади, занепокоєння, яке викликається незадоволеністю потреб, об'єктивно непереборними (або суб'єктивно так розумію) труднощами, перешкодами на шляху до важлтвої мети. Методика складається з 24 схематичних контурних малюнків, на якому зображені дві людини або більше, зайняті ще незакінченою розмовою. Ситуації, зображені на малюнках, можна розділити на дві основні групи. Ситуації «перешкоди». У цих випадках будь-яке перешкода, персонаж або предмет бентежить, збиває з пантелику словом або ще яких-небудь способом. Ситуації «обвинувачення». Суб'єкт при цьому служить об'єктом звинувачення. 4)Тест Кактус М.А.Панфілова Мета: виявлення стану емоційної сфери дитини, виявлення наявності агресії, її спрямованості та інтенсивності. Матеріал: папір (формат А4), олівець. Інструкція: «Нааркуші паперу намалюй кактус, такий, який ти його собі уявляєш!» Питання та додаткові пояснення не допускаються. Дитині дається стільки часу, скільки йому необхідно. По завершенні малювання з дитиною проводиться бесіда.Бесіда: Кактус домашній або дикий? Його можна торкнутися? Кактус подобається, коли за ним доглядають? У кактуса є сусіди? Які рослини його сусіди? Коли кактус виросте, що в ньому зміниться? 5) Методика Контурний С.А.Т.-Н. Автор Е. Кріс, авторська модифікація М. Я. Семаго. Мета Методика призначена для дослідження особливостей особистісної (емоційно-вольової) сфери дітей Результати діагностики дозволяють зрозуміти існуючі відносини між дитиною і оточуючими його людьми в найбільш важливих чи травмуючих дитини життєвих ситуаціях. Опис методики: стомлений матеріал складається з восьми сюжетів з контурним.зображенням людських фігур. Його діагностична цінність грунтується на існуванні в людській психіці двох яскраво проявляються тенденцій: 1. виражається в прагненні кожну багатозначних ситуацію, з якою стикається людина, тлумачити відповідно зі своїм життєвим досвідом, своїми особистими потребами; 2. спираючись на свої переживання, дитина відображає власні потреби, страхи, тривогу, інші почуття через опис поведінки і почуттів персонажів своїх оповідань.Стимульний матеріал необхідно пред'являти в певній послідовності відповідно з порядковим номером.В якості інструкції краще сказати дитині, що ми будемо грати в гру, в якій він повинен представити історію за малюнками, де потрібно розповісти, що сталося, що робить чоловічок на картинці, що було до цього, що потім, чим закінчиться історія. Відповіді записуються дослівно, а потім аналізуються. Необхідно звернути увагу на важливість інформації про реальне життя дитини, її сім'ї, його поведінку в різних ситуаціях. Важливо з'ясувати в ході дослідження, чи відображає історія (або деякі її деталі) реальний порядок речей або представляє бажане.