Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
me.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
759.3 Кб
Скачать

77. Фактори впливу на формування валютного курсу в Україні

Валютний курс –мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн; коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Багатофакторність валютного курсу відображає його зв’язок з іншими економічними категоріями: вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом тощо. При чому відбувається складне їх переплетення та висунення в якості вирішальних то тих, то інших факторів.

Фактори, що впливають на валютний курс:

• Темп інфляції

• Стан платіжного балансу

• Різниця процентних ставок в різних країнах

• Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції

• Ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках

• Прискорення чи затримка міжнародних платежів

• Ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках

• Валютна політика

• Продуктивність праці

• Довгострокові темпи зростання національної валюти

• Місце і роль країни у світовій торгівлі

• Вивіз капіталу

78. Сутність та форми міжнародних розрахунків

МР – система регулювання платежів за грошовими вимогами та зобов’язаннями, що виникають між державами, організаціями й громадянами, котрі перебувають на території різних країн, на основі економічних, політичних, науково-технічних та інших відносин.

До форм розрахунків, що застосовуються у міжнародній торгівлі, відносяться наступні (за ступенем вигідності для експортера від найбільш вигідної до найменш вигідної):

Авансовий платіж у розмірі повної вартості товару, що постачається, є найбільш вигідною формою розрахунків для експортера і найменш вигідною для імпортера. Здійснюється такий платіж шляхом банківського переказу чи чеком. Суть банківського переказу полягає в дорученні одного банку іншому виплатити переказоотримувачу визначену суму. У формі банк переказу здійснюється також оплата інкасо, тобто банк перекази можуть поєднуватися з іншими формами розрахунків, як інкасо, а також з гарантіями.

Акредитивні розрахунки. Ця форма МР має вигляд доручення банку (клієнтом якого є імпортер) одному або декільком банкам здійснити платежі фізичній або юридичній особі в межах визначеної суми на умовах, указаних в акредитиві. Акредитив-це платіжний документ, за яким кредитна установа (банк, тощо) дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно-транспортні документи за відвантажений товар чи виплатити пред’явникові акредитиву визначену суму грошей. Акредитивна форма розрахунків є досить складною й дорогою, так як за виконання акредитивних операцій (авізування, підтвердження, перевірку документів, платежі) банки стягують вищу комісію, ніж за операції при інших формах розрахунків. До того ж, для відкриття акредитиву імпортер бере банківський кредит, а сплата процентів призводить до подорожчання цієї форми розрахунків.

Інкасо - це банківська операція, згідно з якою банк за дорученням свого клієнта і на основі розрахункових документів отримує грошові суми від покупця з подальшим зарахуванням цих сум на рахунок свого клієнта. Розрахунки при інкасо здійснюються у відповідності з “Уніфікованими правилами з інкасо”, прийнятими Міжнародною торговою палатою. Для експортера все-таки інкасо є вигідною формою розрахунків, так як такі операції до певної міри гарантують оплату до того, як імпортер отримає товар. Але при інкасо існує певний ризик, бо між відвантаженням товару, передачею документів банку і оплатою завжди буває перерва, під час якої може відбутися зміна кон’юнктури ринку чи платоспроможності імпортера.

Розрахунки по відкритому рахунку - це форма розрахунку, при якій відсутні надійні гарантії для експортера, котрий направляє на адресу покупця товар і товарні документи, а імпортер протягом обумовленого терміну повинен переказати на рахунок імортера гроші.

Відкритий рахунок використовується, як правило, при розрахунках між:

- фірмами, пов’язаними традиційними торговими відносинами;

- ТНК та їхніми закордоними філіями при експортному постачанні;

- змішаними фірмами за участю експортера.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]