30.Різновиди наукових робіт. Вимоги до їх оформлення.

31.Лексичні норми в науковому стилі

32.Засоби стандартизації та типізації мови. Види логічних помилок.

Кодифікація термінів — це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.

Стандартизація термінології — це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це міжнародний стандарт). Стандартизована термінологія є обов'язковою для вживання в офіційних наукових, ділових, виробничих текстах.

Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала державною справою. Від розв'язання мовних питань, зокрема термінологічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів. Освіта, наука, а особливо виробництво потребують єдиної, зручної, логічної української термінології. На цей час в Україні розроблено понад 600 державних стандартів. Через кожні п’ять років їх переглядають і уточнюють.

Термінологічний стандарт укладають за таким алгоритмом:

систематизація понять певної галузі науки чи техніки; поділ їх на категорії (предмети, процеси, якості, величини тощо); розмежування родових та видових понять;

відбирання усіх термінів галузі, узятої для стандартизації (терміни вибирають зі словників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та ін. джерел);

поділ термінів на групи:

а) вузькоспеціальні терміни; б) міжгалузеві; в) загальнонаукові (загальнотехнічні); стандартизації повинні підлягати лише вузькоспеціальні терміни);

33.Поняття про ораторську компетенцію. Мистецтво аргументації.

Сучасна риторика - це наука про ефективне спілкування в різних сферах ділового та міжособистісного взаємодії людей. Сьогодні розуміння риторики як науки, предметом вивчення якої є ораторське виступ, можна вважати вузьким. 2. Ефективним є спілкування, при якому комунікативний намір (інтенція) мовця реалізовано повністю, тобто говорить у результаті мовного взаємодії досяг мети як практичного, так і духовного властивості. Протистоїть повному досягненню комунікативної мети комунікативна невдача (мета спілкування не досягнуто) або комунікативний промах (мета досягнута лише частково). Очевидно, що успішна професійна діяльність можлива тоді, коли в період вузівського навчання майбутній фахівець придбає системні знання про мови, як найважливішому інструменті впливу, приміряє в професійній сфері мовних жанрах, правилах ефективного спілкування, а також навчиться такому спілкуванню і виробить у собі особистісні якості, що забезпечують здатність до ефективного спілкування. А це означає, випускник вузу повинен володіти сформованої риторичної компетентністю. Риторична компетенція - це сума особистісних якостей, що лежать в основі здатності орієнтуватися в різних мовних ситуаціях, передбачати наслідки власної комунікативної поведінки і брати на себе відповідальність за його результати. Таким чином, риторична компетенція включає сукупність взаємопов'язаних якостей особистості, що визначають здатність до ефективного спілкування, а риторична компетентність співвідноситься з володінням, володінням людиною риторичної компетенцією, його особистісним ціннісним ставленням до кооперативному спілкуванню і досвідом спілкування, спрямованого на здійснення особистісно і соціально-значимої продуктивної діяльності .Компетентність формує готовність спеціаліста до виконання професійної ролі в тій чи іншій сфері діяльності і робить можливим вирішення виробничих завдань.А оскільки рішення професійних завдань у багатьох сферах неможливо без побудови системи комунікаційних зв'язків та ефективного спілкування, можна стверджувати, що без формування риторичної компетентності неможлива повноцінна підготовка фахівця.