47. Творчість поетів Плеяди.

Загальна установка Плеяди полягала у відмові від традиц поет форм, у відношенні до поезії як до серйозної наполегливої праці (а не порожнього проведення часу ) і в «оспівуванні духовного аристократизму.. Замість середньов жанрів (крім еклоги, елегії, епіграми, послання і сатири, які все ж слід зберегти) пропонувалося звертатися до античних (ода, трагедія, епопея, гімн) і характерним для Італії (сонет). Маніфестом групи став підписаний Дю Беллі трактат «Захист і прославлення французької мови» (1549). На рубежі 1550-х-1560-х років позиція поетів Плеяди, не без впливу сусп-політ ситуації,  змінилася: проявилася тенденція до поглиблення філософічності, з одного боку, і громадянського пафосу.

46. Рабле(1494-1553) “Гаргантюа і Пантагрюель”(з1532).

Народився в провінції Турень в родині адвоката.освіта в духовн.школі,1520-вступив у монастир, де оволодівав схоласт.наук.вивчав ант.к ульр,клас латин,грец,італ.1523-покинув моніст, з 1527-мандри Франц.1530-студент мед.факу,з1532-живе у Ліоні і працює лікарем. «Г.П.» форма твору-казка-сатира, запозичена із нар.літ розповідь про пригоди велетнів. Сюжетну лінію запозичив з «Хронік». Рухливість змісту, парадоксальні зіставлення;показ життя усього світу;піднесення гум;Гум.ідеали: самодисц. і характ;вільне життя;оптимізм;заперечення схоластичного виховання; засудження застарілого мислен.Пед.погляди:удосконалення,фіз.вправи,практика, змагання з ритор.Сатира:критика схоласт.вихов; фанатизм католиків;висміювання прибічників церкви і влади;сат на схоласт.літ;викриття феод.війн;критика законодавства та юр.освіти

48. Основні мотиви лірики Ронсара.

Ронсар (1524-1585) походить з дворянської родини. В 12 років він став пажем принців, згодом ввійшов до почту членів королівської фамілії і почту дипломатичної місії; побував у Шотландії, Англії, Фландрії, Голандії, Німеччині, Італії. У цей час Ронсар багато читав, вивчав європейські мови, робив спроби писати вірші. Перші публікації окремих поезій Ронсара з'явилися у 1547 р. У 1550 р. вийшла у світ перша збірка «Чотири книги од», а в 1552 р.- нова збірка «Любовні вірші до Кассандри». Ними відкрився найбільш значний і плідний період творчості Ронсара, який продовжувався до 1560 р. Перша збірка об'єднує великі оди, написані за [263] взірцем Піндарових творів, і оди, створені в «гораціанському» стилі. На думку Ронсара, призначення творів цього жанру - уславлення величних дій історичних осіб, поетичних творів, краси природи, чеснот близьких і милих йому людей. Під сильним впливом книжної традиції, особливо лірики Петрарки, написана й друга збірка - «Любовні вірші до Кассандри». Під ім'ям Кассандри поет оспівує жінку, з якою замолоду зустрівся в Блуа і закохався в неї. У дусі петрарківського сонета жіночий образ ідеалізований, є втіленням краси і чеснот. Однак у ліричному герої Ронсара сильніше виражене прагнення до чуттєвих насолод, в ньому більше темпераменту, гарячої пристрасті.В окремих віршах цієї збірки Ронсар славить інтелектуальні насолоди1553 р. характер творів Ронсара помітно змінюється. У його поезіях посилюється ліричне начало, проявляється самостійність і в змісті, і в формах, поширюється тематика, простішим стає стиль. В такому ж дусі створена збірка «Любовні вірші