73. Теорія трансактного аналізу е.Берна.

Теорія трансактного (трансакційного) аналізу була розроблена американським психотерапевтом Еріком Берном у 60-х роках XX століття. Основні положення цієї теорії викладені ним у книзі «Люди й ігри» і широко використовуються в психотерапії при лікуванні різних психічних розладів, а також у роботі психологів з корекції поведінки людини.

Теорія трансактного аналізу може бути з успіхом застосована в практиці прогнозування конфліктів і їх попередження в міжособистісній взаємодії (МОВ).

Основні положення теорії трансактного аналіз.

Поняття «трансактний аналіз» означає аналіз взаємодій. Центральною категорією цієї теорії є «трансакція».

Трансакція – це одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, що супроводжується представленням їх позиції.

Е. Берн помітив, що кожна людина в різних ситуаціях займає різні позиції відносно одна одної, що знаходить своє відображення у взаємодії (трансакціях). Основними позиціями при цьому є три, котрі умовно були названі Е. Берном: Батько, Дорослий і Дитина (Дитя). Надалі скорочено ми них будемо позначати відповідно буквами: Б, Др і Дт.

Поведінкові характеристики основних трансакцій

Батько (Б) – вимагає, оцінює (засуджує і схвалює), навчає, керує, піклується і т.п. (Піди і зроби..., Ти зобов’язаний..., Ти не повинен..., Не дозволяється)

Дорослий (Др) – працює з інформацією, розмірковує, аналізує, уточнює ситуацію, розмовляє на рівних, апелює до розуму, логіки і т.п. (Характерні фрази: Що ми знаємо про цей предмет?, Останні дані вказують на ..., тому я пропоную..)

Дитина (Дт) – виявляє почуття (образи, страху, провини і т.п.), підкоряється, пустує, виявляє безпорадність, задає питання: «Чому я?», «За що мене покарали?», перепрошує у відповідь на зауваження і т.п. (користується такими словами: Давайте..., Я хочу..., Як чудово...)

74. Життєвий сценарій та антисценарій у теорії е.Берна.

Сценарій - це «план життя, складений у дитинстві», отже, дитина сама приймає рішення про свій сценарії. На рішення про вибір життєвого сценарію впливають не тільки зовнішні фактори, але й воля дитини. Навіть тоді, коли різні діти виховуються в одних і тих же умовах, вони можуть скласти абсолютно різні плани свого життя. У зв'язку з цим Берн наводить випадок з двома братами, яким мати сказала: «Ви обидва потрапите до психлікарні». Згодом один з братів став хронічним психічним хворим, а інший психіатром.

Термін «рішення» у теорії життєвого сценарію використовується у значенні, відмінному від того, яке звичайно приводиться в словнику. Дитина приймає рішення про свій сценарії в результаті почуттів до того, як починає говорити. При цьому дитина використовує доступні йому в тому віці способи тестування реальності [10].

Хоча батьки не можуть змусити дитину прийняти якісь рішення, вони тим не менше роблять на дитину сильний вплив, передаючи йому вербальні і невербальні послання. На основі цих послань дитина формує свої уявлення про себе, інших людей і життя, які утворюють основний зміст сценарію. Таким чином, сценарій підкріплюється батьками.

Життєвий сценарій лежить поза межами усвідомлення, тому в дорослому житті людина ближче всього може підійти до спогадів про дитинство за допомогою снів і фантазій. Проживаючи свої сценарні рішення в поведінці, людина, тим не менш, не усвідомлює їх.

Життєвий сценарій має зміст і процес. Зміст сценарію кожної людини також унікально, як і відбитки пальців. У той час як сценарний процес поділяється на відносно невелике число певних патернів.

За змістом сценарії можуть бути: сценарій переможця, сценарій переможеного і сценарій не-переможця або банальний.

Переможцем Берн називав «того, хто досягає поставленої перед собою мети». Під перемогою розуміється те, що поставлена мета досягається легко і вільно. Переможений - це «людина, яка не досягає поставленої мети». І справа полягає не тільки в досягненні мети, але й в ступені супутнього комфорту. Якщо, наприклад, людина вирішила стати мільйонером, став ним, але постійно відчуває себе нещасним через виразку шлунка або напруженої роботи, то він переможений.