68. Теорія невротичної особистості Карен Хорні як подальший розвиток фрейдівської психологічної системи.

69. Короткі біографічні дані про к.Хорні.

Хорні, уроджена Даніельсен, народилася 16 вересня 1885 р. у Гамбургу. Її батько, Берндт Вакельз Даніелсен, був капітаном корабля, авторитарним та релігійним (його діти прозвали його «метальником Біблії»). Її мати, Клотільда (відома як «Сонні») дуже відрізнялася від чоловіка, будучи набагато витонченішою, ніж Берндт. Старшого брата Хорні також звали Берндт, і Хорні дуже його любила. Також вона мала чотирьох старших зведених братів і сестер від першого шлюбу їх батька.

Дитинство Хорні сповнене хибними почуттями. Одного разу вона намалювала портрет батька, зобразивши його як жорстокого поборника суворої дисципліни, який про свого сина більш високої думки, аніж про дочку. Але замість того, щоб образитися чи обуритися через його сприйняття дочкою, її батько купив її подарунки та навіть брав її у морські прогулянки на його кораблі. Попри це, Хорні завжди відчувала себе позбавленою батьківської любові і натомість віддала свою прихильність матері.

Приблизно у віці дев'яти років Хорні змінила своє відношення до життя, ставши амбіційною та дещо непокірною. Вона відчула, що не виросте красунею і натомість вирішила направити свою енергію на розвиток своїх інтелектуальних здібностей — хоча більшість оточуючих вважала її досить гарненькою. В той час вона закохалася у свого старшого брата, який був збентежений її залицяннями і невдовзі відштовхнув її. Це було причиною першої з низки депресій Хорні — проблеми, яка турбуватиме її все життя.

[ред.] Навчання та молоді роки

У 1904 р. батьки Хорні розлучилися, її матір пішла з дому з обома дітьми. На той час Фрайбурзький університет був одним з перших навчальних закладів в Німеччині, який приймав жінок на медичні курси; вища освіта стала доступної для німецьких жінок тільки у 1900 р. У 1908 Хорні перевелася до Геттінгенського університету, а потім — до Берлінського університету, який вона закінчила у 1913 р.

Під час свого навчання вона зустріла Оскара Хорні, за якого у 1909 р. вийшла заміж. Наступного року Хорні народила доньку Бригітту, першу з трьох її доньок. Саме тоді Хорні визначилася із своїм інтересами і забажала вивчати тоді ще нову науку психоаналізу. Мати Хорні померла у 1911 р., і це дуже вразило молоду Хорні. Її шлюб з Оскаром Хорні підтвердив теорію Фрейда: Оскар був таким же авторитарним і суворим із своїм дітьми, як батько Хорні був із нею. Спочатку Хорні сприймала те, що її діти ростуть у подібній атмосфері, як звичайну річ, але пізніше, у 1920-х рр. її відношення до виховання дітей змінилося.

[ред.] Кар'єра та наукова діяльність

У 1920-х Хорні отримала місце в Інституті психоаналізу в Берліні, де протягом кількох років читала лекції з психоаналізу. Карл Абрахам, кореспондент Зигмунда Фройда, вважав Карен Хорні дуже обдарованим аналітиком та викладачем психоаналізу.

У 1923 р. фірма Оскара збанкротувалася, а пізніше у нього розвинувся менінгіт. Оскар швидко став роздратованим, відлюдним і чварним. Того ж року брат Карен помер від легеневого захворювання. Обидві події вплинули на погіршення психічного здоров'я Карен. В неї почався другий період она занурилася у другу стадію депресії; протягом відпустки вона запливла далеко в море і обдумувала самогубство. У 1926 р. Карен з трьома доньками залишила будинок Оскара. Через чотири роки вони емігрували до Сполучених Штатів і оселилася у Брукліні, який на той час був домівкою великої спільноти інтелектуалів, частково через євреїв-емігрантів з Європи, зокрема Німеччини. Саме в Брукліні Карен познайомилася з такими академіками, як Еріх Фромм та Гаррі Стак Салліван.

Хорні швидко влаштовуватися на новому місці. Її першою посадою в американській кар'єрі була посада віце-директора Чикагзького інституту психоаналізу. Саме протягом свого життя в Брукліні Карен розвила та вдосконалила свої складні теорії зодо неврозу та особистості, які базувалися на досвіді, отриманому під час роботи в галузі психотерпаії. У 1937 р. вона видала книжку «The Neurotic Personality of Our Time», яка стала дуже популярною. У 1941 р. Хорні стала деканом Американського інституту психоаналізу, навчального закладу для тих, хто зацікавився Асоціацією розвитку психоаналізу — організації, яку заснувала Хорні, незадоволена суворим, ортодоксальним характером психоаналітичної спільноти.

Відхилення Хорні від фрейдистської психології призвело до її відставки з посади віце-директора, і згодом вона почала викладати у Нью-йоркському медичному коледжі, продовжуючи свою практику психіатра до самої смерті у 1952 р