- •Предмет і завдання соціальної психології
- •Конформізм та конформна поведінка.
- •Виникнення та становлення соціальної психології як самостійної науки.
- •Механізми виникнення та розповсюдження чуток.
- •Розвиток вітчизняної (рядянської) соціальної психології.
- •Феномен «групової полярізації».
- •2. Сутність та механізми переконання
- •3.Поняття та функції референтних груп.
- •Експеримент в соціальної психології.
- •2.Загальна характеристика і типи стихійних груп
- •3. Поняття та механізми групової згуртованості.
- •Метод спостереження в соціальної психології.
- •2.Ефективність групової діяльності.
- •3.Явище міжособистісної сумісності.
- •1.Метод опитування
- •2 Поняття соціальних груп, їхня класифікація
- •3.Конфлікти в групі.
- •1.Метод тесту в соціальній психології
- •2. Соціально-психологічна характеристика етнічних груп
- •3. Соціально-психологічні аспекти прийняття групового рішення.
- •1. Поняття про спілкування. Види спілкування.
- •2.Поняття етнічного (національного) характеру.
- •3. Соціально-психологічні аспекти лідерства і керівництва.
- •1. Функції спілкування.
- •2. Стратаметрічна концепція групової активності а.В. Петровського.
- •3. Стилі лідерства та керівництва.
- •1. Спілкування як обмін інформації.
- •2. Поняття про соціометричний статус особистості у групі.
- •3. Особистість як суб’єкт та об’єкт соціальних відносин.
- •2. Засоби комунікації та її різновиди.
- •3. Умови усунення групових конфліктів.
- •1.Спілкування,як взаэмодія
- •2.Поняття малої соціальної групи.
- •3. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •1. Спілкування як сприймання людьми одне одного(перцепція)
- •2.Класифікація малих груп.
- •Структура взаємовідносин у малих групах.
- •Поняття про лідерство та керівництво.
- •Загальна характеристика явища каузальної атрибуції
- •Психологія між групових відносин
- •1. Механізми групової динаміки
- •2. Поняття та детермінанти міжособистісної атракції.
- •3. Експеримент Мілгрема (1974 рік)
- •1 Загальна характеристика способів психологічного впливу.
- •2 Утворення та розвиток малої соціальної групи.
- •3. Експеримент ф. Зімбардо.
3.Явище міжособистісної сумісності.
Неодмінною особливістю соціальних відносин є міжособистісний соціально-психологічний аспект. Міжособистісні відносини визначають тип взаємодії (суперництво, співробітництво), ступінь його вираження (більш або менш успішне, ефективне співробітництво). На їх формування впливають умови життєдіяльності людини, емоційна забарвленість. Емоції спонукають до дії, відіграють важливу роль у таких взаєминах, як дружба, любов, шлюб. За допомогою емоцій (переляк, сміх та ін.) людина може впливати на партнера по взаємодії, відповідно змінюючи його реакцію на предмет обговорення.
Вплив однієї особи на іншу в процесі міжособистісної взаємодії є невід'ємним елементом будь-яких форм спілкування. Загальна характеристика міжособистісного впливу. Кожна людина стає об'єктом впливу багатьох людей, впливаючи і на них. При цьому кожен намагається протистояти чужому впливу. Процес міжособистісного впливу залежить від індивідуальних, психологічних можливостей тих, хто впливає, і тих, хто стає об'єктом впливу.
Міжособистісний вплив — процес і результат зміни одним індивідом поведінки, установок, намірів, уявлень, оцінок іншого індивіда.
Білет №7
1.Метод опитування
Досить розповсюджений метод у соціально-психологічних дослідженнях. Суть методу полягає в одержанні інформації про об'єктивні або суб'єктивні (думки, настрої, мотивах, відносинах) фактах зі слів опитуваних.
Серед численних видів опитування найбільш поширення мають два основних типи:
опитування "віч-на-віч " - інтерв'ю, очне опитування, проведене дослідником у формі питань-відповідей з опитуваним (респондентом);
заочне опитування - анкетування за допомогою призначеного для самостійного заповнення запитальника (анкети) самими респондентами.
Першим метод опитування в психології застосував Ф. Гальтон з метою вивчення походження розумових якостей і умов розвитку вчених. Піонерами його застосування в психології є також С. Хол, А. Біне, Г. М. Андрєєва, Е. Ноель.
Область застосування опитування в соціальній психології:
на ранніх стадіях дослідження, для збору попередньої інформації або пілотажного випробування методичного інструментарію;
опитування як засіб уточнення, розширення й контролю даних;
як основний метод збору емпіричної інформації.
Специфіка застосування опитування в соціальній психології зв'язана з наступним:
у соціальній психології опитування не є основним методичним інструментом, наприклад, у порівнянні із соціологією;
опитування, як правило, не використається для вибіркових досліджень;
застосовується як суцільне опитування на реальних соціальних групах;
найчастіше проводиться в очній формі;
у соціально-психологічному дослідженні анкета не просто запитальник, а комплекс спеціальних прийомів і методик (шкали, асоціативні прийоми, тести) вивчення об'єкта.
Джерелом інформації при опитуванні є словесне або письмове судження опитуваної особи. Глибина, повнота відповідей, їхню вірогідність залежать від уміння дослідника грамотно побудувати конструкцію анкети.
Існують спеціальні техніки й правила проведення опитування, спрямовані на забезпечення надійності й вірогідності інформації: визначення показності вибірки й мотивації участі в опитуванні; конструювання питань і композиції запитальника; проведення опитування.
У літературі описані різноманітні прийоми стимулювання активності (відповідей) опитуваного, серед них найбільш часто згадуються: вираження згоди (уважний погляд, кивок, посмішка, підтакування), використання коротких пауз, часткова незгода, уточнення шляхом неправильного повторення сказаного, вказівка на протиріччя у відповідях, повторення останніх слів, вимога пояснень, додаткової інформації.
Виділяють також інші види інтерв'ю, наприклад, сфокусоване, терапевтичне. Кожний з перерахованих видів інтерв'ю характеризується певними обмеженнями по цілям застосування й характеру одержуваної інформації. Прийнято виділяти ключові фази: установлення контакту, основна фаза й завершення інтерв'ю. [2]