2. Загальна характеристика явища каузальної атрибуції

У буденному житті люди часто не знають справжньої причини поведінки іншої людини, або знають її недостатньо. Тому через дефіцит інформації вони починають приписувати іншим як причини поведінки так і самі зразки її. Система засобів пояснення, інтерпретування поведінки інших, в психології називається каузальною атрибуцією.

У кожної людини під час спілкування формуються загальні морально-етичні вимоги до інших людей, а також конкретні еталони, що узагальнюють її бачення та оцінку інших людей.

Формування таких еталонів відбувається найчастіше стихійно і неусвідомлено. Крім еталонів що виконують при розумінні іншої людини роль певних мірок і дають змогу їх класифікувати можуть виявлятися і певні психологічні властивості які приписуються певним людям. Явище приписування певних рис іншій людині називається стерео типізацією, а ті риси, які приписані мають назву оцінні стереотипи.

Явище стерео типізації розглядається як становлення належності людини до її соціального статусу та ролі.

На підставі дослідження явища каузальної атрибуції виділяють чотири основні засоби інтерпретації в процесі між особистісного розуміння:

Аналітичний. Коли кожний з елементів зовнішності пов’язується з конкретною психологічною властивістю особистості.

Емоційний. Коли особистісні властивості приписується людина незалежно від естетичної приналежності й зовнішності.

Перцептивно-асоціативний. Коли людині приписуються властивості іншої людини зовні на неї не схожої.

Соціально асоціативний. Коли людині приписуються властивості того соціального типу до якого вона віднесена на підставі сприймання й зовнішності.

Однією з суттєвих ознак міжособистісного розуміння є його адекватність, під якою розуміють точність і об’єктивність відображення психологічного образу іншої людини.

Адекватність характеризує насамперед результат процесу міжособистісного розуміння і має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Проблема впливу віку і статі на точність сприймання і розуміння є складною і неоднозначною.

Встановлено що з віком збільшується обсяг понять та визначень, які використовуються для характеристик інших людей. Важливо, що жінки в цілому точніше відображають риси зовнішності між чоловіки.

Для адекватного міжособистісного розуміння потрібний великий соціальний досвід. Існує думка, що здатність до більш точної адекватності сприймання породжується комплексом якостей, таких як здатністю до емпатії, рефлексії, ідентифікації.

3. Психологія між групових відносин

Міжгрупові відносини - сукупність соціально-психологічних явищ, що характеризують суб'єктивне відображення (сприйняття) різноманітних зв'язків, що виникають між соціальними групами, а також обумовлений ними спосіб взаємодії груп.  Суспільство можна образно порівняти з "живим організмом", що балансує на точці справедливості міжгрупових впливів у процесі постійного обміну соціально-психологічними відносинами між його елементами, тобто такого обміну, в кожному акті якого у вигляді побічного продукту відтворюється сутність, тобто принцип будови, що беруть участь у ньому соціальних груп.  Взаємовідносини груп стають ланкою соціальної системи та основою культури спільноти, що дозволяє йому зберігати себе і розвиватися у відповідності з соціальним контекстом. 

Вплив міжгрупових відносин на внутрішньогрупові процеси  У суто науковому плані введення проблематики міжгрупових відносин в соціальну психологію має велике значення для збагачення знань про самих групах. Характер міжгрупової впливу впливає на внутрішньогрупові процеси: зроблена серія досліджень про вплив міжгрупової взаємодії на такі процеси, задоволеність від належності до групи, характер міжособистісних відносин у групі, точність їх сприйняття членами групи, групові рішення та інше. Проводилися експерименти, що виявляють порівняльні характеристики групових процесів залежно від місця, займаного групою в міжгруповому змаганні, і від сприйняття групою цього місця (тобто від суб'єктивної оцінки міри власного успіху).Відповідно були отримані дані, які стосуються і неуспішних груп. Зокрема, вдалося встановити, що у випадку стабільної невдачі групи в ній значно погіршується якість міжособистісних відношенні: зменшується кількість зв'язків за типом взаємної симпатії, збільшується число негативних виборів. Спостерігається зрушення в бік підвищення числа конфліктів. В якості непрямого результату було виявлено, що сам інтерес до проблем міжособистісних відносин більш інтенсивно виражений в "неуспішних" групах. Це є показником того, що недостатня інтегрованість групи спільною діяльністю знижує показники її ефективності: увага членів групи концентрується не стільки на відносинах діяльнісної залежності, скільки на відносинах міжособистісних. Констатація подібного зсуву може служити діагностичним засобом для визначення рівня групового розвитку.  У більш широкому, методологічному плані ці дані є важливими для розуміння того, що мала група не може ні за яких обставин розглядатися як ізольована система: для пояснення будь-якого внутрішньогрупового процесу необхідно вийти за рамки малої групи. Теза про детермінованість всіх процесів малої групи більш широкою системою суспільних відносин отримує своє розкриття і конкретизацію: найближчої сферою таких відносин є відносини між групами.  Міжгрупові відносини "по горизонталі" і "по вертикалі"  Перспектива досліджень психології міжгрупових відносин включає в себе два перерізу:  1. Відносини між групами "по горизонталі", тобто між групами, не пов'язаними відносинами підпорядкування, а існуючими як би "поряд" (шкільний клас зі шкільним класом, бригада з бригадою, якщо мова йде про малих групах, абонація з нацією, демографічна група з демографічною групою, якщо мова йде про великі групи, і т. д.). Варіант цього перерізу - взаємовідносини різних, але не супідрядних груп: сім'я, школа, спортивна секція і т. д.  2. Відносини між групами "по вертикалі", тобто в системі деякої ієрархії: бригада, цех, завод, об'єднання і т. д.  Цей другий випадок логічно дозволяє включити в проблематику міжгрупових відносин також відносно новий розділ соціальної психології - психологію організації. 

Білет № 21