123. Міжнародні екологічні організації.

ЮНЕП, найважливішими напрямками діяльності якої є: охорона окремих прир. об’єктів(захист морського середовища, охорона ґрунтів); боротьба з різноманітними видами шкідливого впливу (боротьба з забрудненням); раціональне використ. прир. ресурсів; створення світової довідкової служби зі спостереження за станом навколишнього сер-ща (моніторинг); вивчення екол. особливостей розвитку населених пунктів.

ЄС. Маастрихтський договір про ЄС закріплює природоохоронні цілі орг-ції - сприяти на міжнародному рівні заходам, що належать до регіональних і загальносвітових про проблем навколишнього середовища.

У рамках ЄС були створені: Європейське агентство з питань навк.сер-ща і Європейська мережа інф-ції і спост-ня за навколишнім середовищем.

Пріоритетними об’єктами спостереження в діяльносчсті Агентства є : повітря, його якість і викиди в атмосферу, вода, її якість і агенти, , що забруднюють водні ресурси; землекористування і природні ресурси; утилізація і повторне використання відходів, безвідходні технології тощо.

Комісія для країн південної частини Тихого океану була створена в 1947 р. Завдання: сприяння поліпшенню економічних, соціальних і культурних умов, а також охороні навк.сер-ща за допомогою взаємних консультацій урядів держав регіонів.

124. Міжнародні конференції з навкол. Середовища.

Дуже актуальним і ефективним є міжн. форуми, оган. під егідою ООН і присвячені проблемам охорони НПС. Одним із таких міжн.форумів стала Конференція про охорону НПС і розвиток (1992р. Ріо-Де-Жанейро). Результат-прийняття Декларації, що містила такі принципи: захист навк.прир.сер-ща – складова частина процесу мирного розвитку; прийняття д-ми ефективних законів в галузі охорони НПС з установленням відповідальності суб’єктів за забруднення НПС; попередження фактів переміщення в інші д-ви забруднювачів, щзо завдають шкоди НПС і людині; взаємна інформація про заходи, що можуть мати негативні трансграничні наслідки для НПС; глобальне партнерство держав із метою збереження екосистеми Землі; оцінювання екол. наслідків, що допускаються, у перспективній діяльності; повага міжнародного права і забезпечення захисту НПС в період збройних конфліктів.

Всесвітня Хартія охорони природи.

Була прийнята 01.01.82 на 37-й сесії ГА ООН. Основні принципи: 1.Природу необхідно поважать і не порушувати її основні процеси. 2. Генетина основа життя на землі не повинна наражатися на небезпеку; популяція кожної форми життя, дикої чи домашньої повинна зберігатися крайньою мірою на тому рівні, який достатній для забезпечення її виживання; необхідне для цього середовище існування треба оберігати.

3. Ці принципи збереження живої природи застосовуються до всіх частин земної поверхні, суши чи моря, особливий захист повинен забезпечуватися унікальним районам, типовим представникам всіх видів екосистем та середовищ існування рідкісних та вимираючих видів.

4. Природу необхідно захищать від розкрадання в результаті війни чи інших ворожих дій.