- •1.Історич. Розвиток ек. Зак-ва і права.
- •3. Предмет, метод і сис.-ма еп.
- •4. Принципи ек. Права.
- •7. Співвіднош. Еп і ек. Зак-тва.
- •8. Функції еп та їх види.
- •9.Джерела еп та їх заг. Х-ка.
- •14. Підстави виник., зміни, прип. Пв на прир. Ресурси.
- •15. Суб’єкти і об’єкти пв на прир. Ресурси.
- •16. Права і обов’язки власників прир. Ресурсів.
- •17. Охорона пв на прир. Ресурси.
- •19. Принципи права природокорист.
- •20. Зміст відносин природокорист.
- •21. Право заг. І спец. Природокорист. Та їх ознаки.
- •22. Використ. Прир. Ресурсів на умовах оренди.
- •23. Право корист. Прир. Ресурсами заг.-держ. І місцев. Знач.
- •24. Суб’єкти і об’єкти права природокорист.
- •25. Права і об. Субєктів права природокорист.
- •26. Захист права природокорист.
- •29. Правові форми громад у правл. У галузі ек-ї.
- •28. Сис.-ма і компетенц. Органів держ. Управл. В галузі екології.
- •30. Функції управл. В галузі ек-гії.
- •31. Правові форми ек. Контролю.
- •32. Правове регулювання ведення Червоної книги України.
- •34. Ек. Правопоруш. Як підстави юр. В-ності в ек. Сфері та їх класифікація.
- •35. Склад екологічного правопорушення.
- •10.11.Екологічні права громадян України
- •12. Поняття і класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян.
- •40. Водоохоронні зони.
- •41. Прибережні захисні смуги.
- •44. Правова охорона водних об'єктів.
- •50. Право лісокористування та його види
- •57.Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •58.Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- •64. Надра як об'єкт правового регулювання
- •67. Управління в галузі використання та охорони надр.
- •65. Право користування надрами.
- •66. Позбавлення землевласників і землекористувачів права користування надрами.
- •69. Правова охорона надр.
- •71. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •72.Тваринний світ як об'єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.
- •73.Законодавство про рослинний і тваринний світ.
- •74.Суб'єкти, об'єкти права власності на тваринний світ.
- •75.Поняття та форми права власності на тваринний світ.
- •76.Право використання тваринного світу.
- •77.Прав. Регулювання мисливства і рибальства.
- •78. Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •79.Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •80. Правове забезпечення охорони тваринного світу.
- •81.Відповідальність за порушення зак-тва в галузі охорони, використання і відтворення тс.
- •Правове регулювання використання і охорони рослинного світу.
- •Органи, що здійснюють держ. Упр-ня у сфері охорони, викор. Та відтвор. Рс.
- •84. Форми використання природних рослинних ресурсів.
- •85. Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- •Відповідальність за порушення зак-ства про рослинний світ.
- •87. Поняття, суб’єкти та об’єкти ее.
- •88. Правові форми екологічної експертизи.
- •89. Державне регулювання і управління в галузі екологічної експертизи.
- •90. Права і обов’язки експерта державної екологічної експертизи.
- •91. Права і обов’язки замовників екологічної експертизи.
- •93. Процедура проведення екологічної експертизи.
- •94. Умови і підстави проведення дее.
- •95. Висновок ее.
- •97. Оскарження рішень, прийнятих на підставі висновків дее.
- •98.Правопорушення в галузі екологічної експертизи.
- •100. Соціально-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки.
- •102. Правовідносини в галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •107. Ядерна та радіаційна безпека (радіологічна) безпека в системі екологічної безпеки.
- •109. Поняття та види нс.
- •110. Проблеми правового режиму інших зон надзвичайних екологічних ситуацій.
- •112. Класифікація правових режимів територій, що зазнала радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •114. Законодавство України, щодо правового режиму зон екологічного лиха та територій забруднених, внаслідок Чорноб. Катастрофи.
- •117. Завдання єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •123. Міжнародні екологічні організації.
- •124. Міжнародні конференції з навкол. Середовища.
- •128. Міжнародний суд екологічного арбітражу і примирення.
- •129. Поняття та система європейського права навколишнього середовища.
1.Історич. Розвиток ек. Зак-ва і права.
2. П-тя ек. права як галузі права, навч. дисцип. та галузі науки.
ЕП. як галузь являє собою сукупність правових норм, які регулюють еколог. Відносини з приводу приналежності, використання, забезпеч. Ек. безпеки., відтвор. Прир. Ресурсів, охорони навк. Прир. Сер. як галузі права для нього х-ні особливі предмет і метод. Предметом екологічного права є відносини, які складаються між суб'єктами з приводу приналежності, використання, забезпечення екологічної безпеки, відтворення природних об'єктів та охорони навколишнього природного середовища з метою задоволення екологічних та інших інтересів. Метод правового регулювання екологічних відносин базується на поєднанні імперативних та диспозитивних способів та прийомів впливу норм екологічного законодавства на суб'єктів таких відносин.
ЕП. є комплексною галуззю, що об'єднує у своєму складі відповідні підгалузі права. Вони становлять сукупність правових норм, що регулюють однорідну групу екологічних відносин, з притаманними для них специфічними рисами, які є невід'ємною частиною загальних екологічних відносин. Оскільки основу кожної групи відносин складають певні природні об'єкти зі своїми, властивими лише їм істотними рисами, це обумовлює необхідність конкретних правових форм. Такими правовими формами є земельне, водне, гірниче, фауністичне, флористичне, атмосфероповітряне, природно-заповідне, природоохоронне право як підгалузі екологічного права. Підгалузева структура екологічного права забезпечує диференційований підхід до правового регулювання відповідних видів екологічних відносин. Екологічне право, його підга-лузі об'єднують складні, прості правові інститути і субінститути. Вони можуть або входити до складу підгалузі, або ж займати самостійне місце в системі екологічного права. Так, земельне право, як підгалузь екологічного права, містить низку складних правових інститутів: право користування землями, яке у свою чергу поділяється на прості правові інститути — право користування землями сільськогосподарського призначення, землями населених пунктів тощо; правова охорона земель, яка теж включає ряд простих правових інститутів, і т. д. Правовий інститут екологічної безпеки посідає самостійне місце в системі екологічного права. За таким же принципом систематизуються й інші підгалузі екологічного права.
Система екологічного права як навчальна дисципліна в основному збігається з системою даної галузі права. У перспективі може виникнути необхідність у створенні навчальних спецкурсів у межах екологічного права з метою вдосконалення навчального процесу та більш поглибленого вивчення конкретних питань, що відповідає вимогам правозастосовної практики (наприклад, земельного права).
Система екологічного права як еколого-правова наука також виходить із системи цієї галузі права. Вона являє собою систему наукових поглядів, правових ідей, концепцій, понять, а також знань закономірностей правового регулювання екологічних відносин, які утворюють предмет екологічного права. Еколого-правова наука сприяє вдосконаленню системи екологічного права як навчальної дисципліни, системи екологічного законодавства тощо.