- •1.Історич. Розвиток ек. Зак-ва і права.
- •3. Предмет, метод і сис.-ма еп.
- •4. Принципи ек. Права.
- •7. Співвіднош. Еп і ек. Зак-тва.
- •8. Функції еп та їх види.
- •9.Джерела еп та їх заг. Х-ка.
- •14. Підстави виник., зміни, прип. Пв на прир. Ресурси.
- •15. Суб’єкти і об’єкти пв на прир. Ресурси.
- •16. Права і обов’язки власників прир. Ресурсів.
- •17. Охорона пв на прир. Ресурси.
- •19. Принципи права природокорист.
- •20. Зміст відносин природокорист.
- •21. Право заг. І спец. Природокорист. Та їх ознаки.
- •22. Використ. Прир. Ресурсів на умовах оренди.
- •23. Право корист. Прир. Ресурсами заг.-держ. І місцев. Знач.
- •24. Суб’єкти і об’єкти права природокорист.
- •25. Права і об. Субєктів права природокорист.
- •26. Захист права природокорист.
- •29. Правові форми громад у правл. У галузі ек-ї.
- •28. Сис.-ма і компетенц. Органів держ. Управл. В галузі екології.
- •30. Функції управл. В галузі ек-гії.
- •31. Правові форми ек. Контролю.
- •32. Правове регулювання ведення Червоної книги України.
- •34. Ек. Правопоруш. Як підстави юр. В-ності в ек. Сфері та їх класифікація.
- •35. Склад екологічного правопорушення.
- •10.11.Екологічні права громадян України
- •12. Поняття і класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян.
- •40. Водоохоронні зони.
- •41. Прибережні захисні смуги.
- •44. Правова охорона водних об'єктів.
- •50. Право лісокористування та його види
- •57.Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •58.Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- •64. Надра як об'єкт правового регулювання
- •67. Управління в галузі використання та охорони надр.
- •65. Право користування надрами.
- •66. Позбавлення землевласників і землекористувачів права користування надрами.
- •69. Правова охорона надр.
- •71. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •72.Тваринний світ як об'єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.
- •73.Законодавство про рослинний і тваринний світ.
- •74.Суб'єкти, об'єкти права власності на тваринний світ.
- •75.Поняття та форми права власності на тваринний світ.
- •76.Право використання тваринного світу.
- •77.Прав. Регулювання мисливства і рибальства.
- •78. Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •79.Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •80. Правове забезпечення охорони тваринного світу.
- •81.Відповідальність за порушення зак-тва в галузі охорони, використання і відтворення тс.
- •Правове регулювання використання і охорони рослинного світу.
- •Органи, що здійснюють держ. Упр-ня у сфері охорони, викор. Та відтвор. Рс.
- •84. Форми використання природних рослинних ресурсів.
- •85. Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- •Відповідальність за порушення зак-ства про рослинний світ.
- •87. Поняття, суб’єкти та об’єкти ее.
- •88. Правові форми екологічної експертизи.
- •89. Державне регулювання і управління в галузі екологічної експертизи.
- •90. Права і обов’язки експерта державної екологічної експертизи.
- •91. Права і обов’язки замовників екологічної експертизи.
- •93. Процедура проведення екологічної експертизи.
- •94. Умови і підстави проведення дее.
- •95. Висновок ее.
- •97. Оскарження рішень, прийнятих на підставі висновків дее.
- •98.Правопорушення в галузі екологічної експертизи.
- •100. Соціально-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки.
- •102. Правовідносини в галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •107. Ядерна та радіаційна безпека (радіологічна) безпека в системі екологічної безпеки.
- •109. Поняття та види нс.
- •110. Проблеми правового режиму інших зон надзвичайних екологічних ситуацій.
- •112. Класифікація правових режимів територій, що зазнала радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •114. Законодавство України, щодо правового режиму зон екологічного лиха та територій забруднених, внаслідок Чорноб. Катастрофи.
- •117. Завдання єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •123. Міжнародні екологічні організації.
- •124. Міжнародні конференції з навкол. Середовища.
- •128. Міжнародний суд екологічного арбітражу і примирення.
- •129. Поняття та система європейського права навколишнього середовища.
34. Ек. Правопоруш. Як підстави юр. В-ності в ек. Сфері та їх класифікація.
Підставою для застосування юр. в-сті за порушення екологічного законодавства є порушення, вчиненні в галузі природокористування, відтворення природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища. Перелік екологічних правопорушень досить широкий тому їх можна класифікувати. Кожен вид правопорушення характеризується притаманними йому специфічними ознаками і властивостями. Так, з урахуванням суб’єктивного складу можна виокремити три види екологічних правопорушень: 1) вчиненні власниками природних ресурсів; 2) вчинення природо користувачами; 3) вчиненні особами, які не є власниками природних ресурсів або природо користувачами. Класифікувати правопорушення можна за об’єктом посягання на земельні, водні, гірничі, лісові та ін. така класифікація має практичну спрямованість і використовується, наприклад, для розробки збірників нормативних актів, характеристики напрямків правової охорони навколишнього середовища тощо. Також правопорушення можна класифікувати на такі: 1) протиправне знищення і пошкодження природних ресурсів; 2) погіршення об’єктів навколишнього природного середовища; 3) порушення правил передачі у власність, надання в користування природних об’єктів, пов’язаних з можливим заподіянням шкоди довкіллю; 4) бездіяльність, невиконання правил; 5) використання природних ресурсів з корисливих мотивів.
35. Склад екологічного правопорушення.
Екологічним правопорушенням властиві такі спільні ознаки як: об’єкт, суб’єкт, вина правопорушника, наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою суб’єкта та її наслідки. У ряді випадків обов’язковою ознакою є наявність завданих збитків. Одним з основних елементів складу екологічного правопорушення є об’єкт протиправного посягання. Вирізняють загальний і спеціальний об’єкт. Загальний об\єкт екологічного правопорушення – це визначений і закріплений законом екологічний правопорядок. Спеціальні об’єкти – це обумовлено комплексним характером суспільні відносини, пов’язані з використанням природних ресурсів і охороною навколишнього природного середовища. Важливим елементом складу екологічних правопорушень є їх суб’єкти. Ними можуть бути як окремі громадяни і посадові особи, так і підприємства, установи, організації – юр. особи. Обов’язковою ознакою екологічних правопорушень є причинний зв'язок між протиправними діями (або бездіяльністю) і наслідки, що настали. При відсутності такого зв’язку сам факт заподіяння збитків природному середовищу не можна визнати правопорушенням, вчиненим конкретною особою.
Із суб’єктивного боку екологічне правопорушення ха-ться наявністю вини. Відповідальність суб’єкта без вини можлива лише в разі, коли шкода завдається джерелом підвищеної безпеки, а також в інших випадках. За своїм складом екологічні правопорушення є неоднорідними і можуть бути класифіковані. Так, якщо в основу класифікації екологічних правопорушень буде покладено вид відповідальності, характер заснованих санкцій, то можна розрізнити кримінальні злочини, адміністративні проступки, дисциплінарні і цивільно-правові правопорушення.