Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екологічне шпори.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
579.58 Кб
Скачать

3. Предмет, метод і сис.-ма еп.

Предметом екологічного права є відносини, які складаються між суб'єктами з приводу приналежності, використання, забезпечення екологічної безпеки, відтворення природних об'єктів та охорони навко­лишнього природного середовища з метою задоволення екологічних та інших інтересів.

метод правового регулювання екологічних відносин ба­зується на поєднанні імперативних та диспозитивних способів та прийомів впливу норм екологічного законодавства на суб'єктів та­ких відносин.

Для екологічного права характерним є змішаний метод правового регулювання, який включає у себе диспозитивні імперативні спо­соби і прийоми правового регулювання екологічних відносин. Змішаний метод правового регулювання відповідного кола сус­пільних відносин обумовлений самим їх характером. При визначенні методу вирішальне значення має екологічний фактор, зокрема, еко­логічні відносини виникають з приводу певних природних об'єктів, тісно пов'язаних між собою, розвиваються за своїми природними за­конами і складають єдину екологічну системую. Диспозитивний метод використовується частіше за все при ре­гулюванні відносин власності на природні об'єкти, договірних відносин, відносин щодо сумісного використання природних обєктів,при розвязанні еколого-правових спорів,відшкодуванні збитків. Однак при всій важливості диспозитивного методу в регулюванні екологічних відносин неможливо обійтися без використання імперативного методу регулювання цих відносин.

Не всі екологічні питання можуть вирішити самі власники природних об'єктів або природокористувачі, наприклад, при виникненні надзвичайних екологічних ситуацій, коли йдеться про вжиття термінових заходів щодо переселення людей у безпечні регіони, ліквідацію наслідків аварій які призвели до забруднення здійсненні необхідних охоронних екологічних заходів тощо. У та­кому разі слід переважно використовувати владні приписи, обов'яз­кові для виконання. Під системою ЕП. розуміють розміщення у ній логічній послідовності його структурних підрозділів, яка обумов­лена змістом екологічних відносин, що виступають предметом еко­логічного права. Екологічне право як галузь права поділяється на Загальну і Особливу частини та складається із підгалузей права; субінститутів; складних та простих інститутів.Загальна частина екологічного права містить норми права, які регулюють питання, загальні для всіх видів екологічних відносин. Вона охоплює такі положення: а) загальна характеристика еко­логічних відносин та екологічного права; б) джерела (форми) еко­логічного права; в) право власності на природні об'єкти; г) управління в галузі використання, відтворення та охорони навколишнього при­родного середовища; ґ) загальні положення природокористування; д) правове забезпечення екологічної безпеки; є) правове забезпечен­ня економічного механізму у сфері екології; є) загальні питання охо-_ЕО,ни природного середовища; ж) юридична відповідальність за по­рушення екологічного законодавства.Особлива частина містить правові норми, які регулюють окремі види екологічних відносин з урахуванням їх специфіки, а саме пра­во користування землею, водами, надрами, рослинним світом, тва­ринним світом, атмосферним повітрям, природно-заповідним фондом та іншими видами природних ресурсів. В цій частині також містяться норми, які стосуються міжнародних форм співробіт­ництва в галузі екології, охорони навколишнього природного се­редовища в сільському господарстві, промисловості, на транспорті, інших сферах господарювання людини.