95. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.

Діяльність суду касаційної інстанції побудована на тих само засадах, шо й суду першої інстанції. Касаційне провадження базується на його основних принципах, однак реалізація дея­ких з них має свої особливості, шо обумовлені спеціальною метою цього провадження — розглянути постановлені судові рішення, які набрали законної сили, на предмет їх відповідно­сті нормалі матеріального та процесуального права.

Умовно можна виділити три складові частини касаційного провадження:

порушення касаційного провадження;

підготовка справи до касаційного розгляду та попередній розгляд справи;

судовий розгляд справи га постановления ухвали (рішення) суду касаційної інстанції.

Етап порушення касаційного провадження починається з моменту надходження касаційної скарги до канцелярії суду ка­саційної інстанції та її реєстрації. Після цього скарга нереда сться в порядку черговості судді-доиовідачеві, який протягом десятиденного строку вирішує питання про прийняття її до розгляду касаційним судом та про можливість зупинення ви­конання оскаржуваного рішення (ухвали) суду.

Одержавши оформлену належним чином касаційну скаріу, суддя-доповідач постановляє ухвалу про її прийняття. У разі надходження касаційної скарш, яка не відповідає встановле­ним ст. 326 ЦПК вимогам, несплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, до неї застосовуються правові наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК, — суддя залишає таку скаріу без руху та призначає строк для усунення недоліків, про що постановляється відпо­відна ухвала. Якщо в межах встановленого строку недоліки будуть виправлені, касаційна скарга вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду Інакше скарга вважасгься нсподаною і повертається позивачеві.

Обсяг повноважень суду касаційної інсіаншї на стадії про­ведення необхідних підготовчих дій визначено ст.ст. 331, 332 ЦПК. Протягом десяти днів t моменту постановления ухвали про прийняття касаційної скарги суддя-доповідач надсилає її копії та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, встановлює строк, протягом якого можуть бути подані іапереченш на касаційну скаріу, та витребовує справу. Після отримання справи він протягом десяти днів зобов'язаний під­готувати доповідь, у якій викласти обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, та з'ясувати пи­тання про склад осіб, які беруть участь у справі.

Протягом п'яти днів після складення доповіді має бути призначено та проведено попереднє судове шсідання, на якому суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення під­готовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції

За результатами попереднього розгляду справи, якщо немає підстав дій скасування судового рішення, суд касаційної ін­станції відхиляє касаційну скаріу і залишає рішення без змін. За наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасу­вання судового рішення, суд скасовує його. У всіх інших ви­падках справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановля-сться ухвала, яка підписується усім складом суду.

Розгляд справи судом касаційної інстанції складається з комплексу процесуальних дій суду та інших учасників проце­су, спрямованих на визначення наявності підстав для перегля­ду судового рішення, яке набрало законної сили. Розгляд спра­ви відбувається у судовому засіданні в приміщенні суду каса­ційної інстанції колегією у складі п'яти судців.

Відповідно до ст. 333 ЦПК справа розглядасться за прави­лами, встановленими для розгляду справи судом першої інстан­ції, з шишками та доповненнями, обумовленими мстою та завданнями касаційного провадження, межами розгляду спра­ви судом касаційної інстанції.

У підготовчій частині засідання процесуальні дії суду скла­даються з: відкриття головуючим судового засідання; оголо­шення інформації про справу (яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення суду якої інстанції розглядасться); перевір­ки явки осіб, які беруть участь у справі, встановлення їх особи і перевірки повноважень представників (якщо вони с) та ін­ших учасників процесу (перекладачів, експертів тощо); ви­рішення питання про розгляд справи за відсутності осіб, які не з'явилися в судове "«сіданні; роз'яснення головуючим прав і обов'язків учасникам процесу (в тому числі право заявляти відводи); вирішення питання про розгляд справи у даному складі суддів; вирішення заявлених відводів і клопотань.

На етапі розгляду касаційної справи по суті суддя-допо-відач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного су­дового рішення та доводи касаційної скарги.

Піл час розгляду справи в касаційному порядку суд пере­віряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в ме­жах касаційної скарги. Винятком є ситуація, коли під час pot-гляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Суд каса­ційної інстанції не може встановлювати та (або) вважати дове­деними обстаншіи, що не були встановлені в рішенні чи від­кинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недо-стовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Тому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, в своїх поясненнях, які вони дають в сулі касаційної інстанції, мають наводити доноди, які стосуються підстав ка­саційного розгляду справи.

За загальним правилом, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу- Якщо рішення оскаржили обидві сто­рони — першим позивач. Сул може обмежити тривалість дачі пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у спра­ві, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку су­дового засідання. При вирішенні цього питання суд повинен враховувати обставини справи та особу присутніх.

За розгляду справи в порядку касаційного провадження не-мас такої частини судового засідання, як судові дебати, ос­кільки суд касаційної інстанції не досліджує фактичних обста­вин справи, нових доказів, а отже, немає погреби підбивати підсумки та давати оцінку проведеному дослідженню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати. Усі питання н нарадчій кімнаті вирішуються за загальними правилами вирішення питань коле­гією суддів (ст. 19 ЦПК).

Суд касаційної інстанції може тільки один раз перевіриш законність судового рішення, яке набрало законної сили. І Іе правило повинно виконуватися й у тому випадку, якщо ги відразу кілька касаційних скарг. Проте цивільне процесуальне законодавство містить і ряд винятків.

Відповідно до ст. 348 ЦПК суд касаційної інстанції повтор­но перевіряє законність судового рішення у порядку касацій­ного провадження у таких випадках: по-перше, якщо касацій­ну скаргу на судове рішення було подано в межах строку на касаційне оскарження, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного роп ляду справи; по-друге, якщо строки на подання касаційної скарги у зв'язку з нропущенням їх з поважних причин було поновлено або про­довжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присут­ня під час розгляду справи.

Суд касаційної інстанції розглядає таку скаріу за правила­ми касаційного провадження. Причому за наявності підстав може скасувати попередньо постановлені ним по ти справі ухвалу чи рішення