73. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.

За загальним правилом, після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не має права його скасовувати або змінювати (ч. 2 ст. 218 ЦПК). Суд може скасувати тільки заочне рішення (ст. 231 ЦПК), а також рішення у ряді справ окремого прова­дження (ст.ст. 241, 250, 255 ЦПК).

Допущені у рішенні помилки, внаслідок яких воно є неза­конним та (або) необгрунтованим, с підставою для його зміни та скасунання судом апеляційної, касаційної інстанції, у зв'яз­ку з винятковими та иозовияиленпмн oik і .шипами

Однак в окремих випадках, чи ко шппачеппх ПШОНОМ, суд, якиіі ухвалив рішення, може, не змінюючи вирішення справи по суті, усунути деякі ного вади, які мають несут: гшпі харак­тер, однак не дозволяють сторонам отримані іамісг я цим рішенням. До цих способів слід відиосіїг

виправлення описки чи явної арифметичної помилки (ст. 219 ЦПК);

ухвалення додаткового рішення (ст 220 ЦІІК):

роз'яснення рішення суду (ст. 221 ЦІІК)

lUmjHu, it-nun описки чи явної арифметичної помилки (ст. 219 ЦПК) — це спосіб усунення, якиіі спрямований на усунення недоліку рішення суду у ході викладу його і.місіу. У цьому разі такті недолік повинен мати очевидніш характер і не може полягати у зміні ухваленого рішення. Описка полягас у неправильному зазначенні у тексті рішення of>'< ста, сторони, певної дати чи строку тошо. Поміткою ж може бути обчис­лення розміру присудженого, його частки тощо. Причому по­милка повинна мати елементарний (арифметичний) та очевид­ний характер.

Цей недолік суд може виправити з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, шляхом постанов­ления ухвали Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка яких не перешкоджає розглядові. На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга.

Ухвалення додаткового рішення (ст. 220 ЦПК) застосову­ється у тому разі, якщо рішення суду мас ваду повноти та ви­черпності. Ухвалюється такс рішення за заявою осіб, які бе­руть участь у справі, чи з власної ініціативи якщо: І) стосовно якої-нсбудь позовної вимоги, з приводу якої сто­рони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рі­шення;

суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної су­ ми ірошових коштів, які під'їяі.нон. стягненню, майно, яке підлягає передачі, або дії, які треба виконати;

суд не допустив негайного виконання рішення у вішалках ного обов'язковості;

судом не вирішене питання про судові витраті.

Суд не мас права під виглядом додаткового рішення іміню-впя іми і основного або вирішувати нові питання, які не були досліджені и судовому засіданні.

Питання про ухвалення додаткового рішення може бути порушене протягом строку виконання рішення. Суд ухвалюг додагконе рішенні після розгляду питання в судовому часідли-ні з повідомленням сторін. Па додаткове рішення іа ухвалу суду про відмову в його ухваленні може бумі подано скаргу

Роз'яснення рішення суі)у (її -II ЦІІК) провадиться у ю-му випадку, якщо воно ие відповідає вимогам чіткоси шікла-ду, що зумовлюс труднощі або неможливість виконання.

Якщо рішення незрозуміле, суд, що вирішив скрапу, на прохання осіб, які брали участь у справі, а також державною виконавця, роз'ясню сво< рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви іцю роз'яснення рішення допуска­ється, якщо ноно ще не виконане чи не шгінчився строк, про-

іом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Слід іашачити, що у цьому раті ніким правом мають бути наділені не тільки держанні виконавці, а іі усі інші органи дер­жавної влади, юридичні і а посадові особи, що попиши вико­нувати рішення (органи опіки та піклування, органи реєстрації актів цивільного стану та ін.).

Питання про роз'яснення рішення розглядається судом у десятиденний строк. Неявка державного виконавця чи осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розглядові питання (ст. 221 ЦПК). На ухвалу суду про роз'яснення рішення може бути подано скаргу.