64. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі.

Позов подасться до суду у формі позовної заяви, яка відпо­відає предмету, підставі та змісту позову, а також вимогам щодо змісту, форми та документальною супроводження, вста­новленим ст. 19 ЦПК та іншими нормативами актами законо­давства, зокрема тими, що регулюють спірні матеріальні пра­вовідносини.

Позовна заява подається в письмовій формі та має:

найменування суду, до якого подається заява;

ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається пред­ ставником, їх місце проживання або місцезнаходження, по­ штовий індекс, номери засобів зв'язку, якшо такі відомі;

зміст позовних вимог;

зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільненій від доказування. Позовна заява підписується позивачем або його представ­ ником із зазначенням дати її подання. До неї додаються доку­ менти відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві, а також ті, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат па інформаційно-іехшчііе забезпечення розгляду спра­ ви. Якщо позовна заява подається представником позивача, до неї додасться довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до ст. 120 ЦПК позовна заява та документи, що додаються до неї, мають бути подані до суду у копіях по кіль­кості відповідачів та третіх осіб. Однак це правило не поши­рюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи без­діяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

65. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду. Попереднє судове засідання.

Підготовка цивільної справи до судового розгляду розпочина­ється після відкриття провадження у справі. Від цього моменту суддя невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачеві — також копії доданих до позовної заяви документів. Поінформованість про суть заявлених позовних ви­мог та їх обгрунтування дозволяє відповідачеві та особам, які беруть участь у справі, вчасно і належно підготуватися до такої участі. Зокрема, відповідач після отримання копії позовної зая­ви та доданих до неї документів, може подати суду письмове заперечення проти позову. Інформація, отримана судом з такого запереченні, дозволяє судові мати більш повне уявлення про обставини справи вже на цьому етапі судочинства.

Більшість процесуальних дій, що складають зміст с гади підготовки справи до судового розгляду, вчиняється у по­передньому судовому засіданні, яке має бути призначене і проведене впродовж одною місяця під дня відкритті прова­дження у справі. Про призначення попереднього судового за­сідання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 ЦП К засідання має проводитись за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. То­му, призначаючи засідання, необхідно враховувати час, потріб­ний для отримання повідомлення відповідною особою та забез­печення її явки до суду.

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути підкладене, якщо причини неявки будуть визнані судом пова­жними. У разі неявки сторони на попереднє судове засідання без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки, з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. Прийняття інших доказів надалі залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно

Попереднє судове засідання проводиться за загальними пра­вилами, проте з певними особливостями, обумовленими спе­цифікою цілей та завдань стадії підготовки.

Зокрема, відповідно до ст. 130 ЦПК, проведення поперед­нього судового засідання мас на меті виконання низки зав­дань. По-перше, це з'ясування можливості врегулювання спо­ру до судового розгляду, по-друге, забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Для врегулювання спору до судового розгляду на поперед­ньому засіданні суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третей­ського суду.

Сторони, своєю чергою, висловлюють свої позиції з приводу можливості вирішення справи до судового розгляду І можуть відмовитись від позову, визнати позов, укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. У разі вияв­лення сторонами бажання вчинити одну з таких дій, суд ухва­лює у попередньому судовому засіданні рішення но справі або постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Така можливість вирішення спору між сторонами до судо­вого розгляду дозволяє не тільки заощадити їх час та кошти, а й уникнути передачі на судовий розгляд по суті нже вирішеної

справи.