- •1. Поняття цивільного процесуального права.
- •2. Метод і система цивільного процесуального права.
- •3. Джерела цивільного процесуального права.
- •4. Провадження і стадії цивільного процесу.
- •5. Поняття принципів цивільного процесуального права та їх класифікація.
- •6. Конституційні принципи цивільного процесуального права.
- •7. Принципи цивільного процесуального права, закріплені законодавством про судочинство в Україні.
- •8. Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ.
- •9. Принцип доступності і гарантованості судового захисту прав і свобод людини і громадянина.
- •10. Принцип національної мови судочинства.
- •11. Принцип публічності в цивільному процесі.
- •12. Принцип змагальності.
- •13. Принцип диспозитивності.
- •14. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки законові.
- •15. Принцип гласності судового розгляду і його повної фіксації технічними засобами.
- •16. Принцип безпосередності в цивільному процесі.
- •17. Принцип поєднання усності і письмовості судового розгляду.
- •18. Поняття цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
- •20. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •21. Зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •23. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •24. Особи, які сприяють судовому розгляду і вирішенню справи: їх права та обов’язки.
- •25. Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін.
- •26. Процесуальна співучасть в цивільному процесі.
- •27. Поняття процесуального правонаступництва.
- •28. Неналежний відповідач і порядок його заміни.
- •29. Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі.
- •30. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •31. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
- •33. Участь в цивільному процесі органів державної влади і місцевого самоврядування.
- •34. Поняття судового представництва та його види. Процесуальні повноваження представника.
- •35. Поняття процесуальних строків їх види та значення.
- •36. Обчислення і зупинення процесуальних строків.
- •37. Продовження та поновлення процесуальних строків.
- •38. Поняття і види судових витрат.
- •39. Витрати, пов’язані з розглядом судової справи.
- •40. Розподіл судових витрат між сторонами.
- •41. Заходи процесуального примусу.
- •42. Поняття та види відповідальності за порушення норм цивільного процесуального права.
- •43. Цивільна юрисдикція суду, її види.
- •44. Поняття та види підсудності.
- •45. Функціональна підсудність, її характеристика.
- •46. Територіальна підсудність, її види.
- •47. Поняття і види судових доказів.
- •48. Доказування. Елементи доказування. Предмет доказування.
- •49. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •50. Пояснення сторін та їхніх представників як засіб доказування.
- •51. Показання свідків як засіб доказування.
- •52. Письмові докази, їх види.
- •53. Речові докази та їх дослідження.
- •54. Забезпечення доказів.
- •55. Судові доручення щодо збирання доказів.
- •56. Висновок експерта як засіб доказування.
- •57. Поняття і загальна характеристика позовного провадження.
- •58. Поняття позову, його елементи та види.
- •59. Забезпечення позову.
- •60. Позовна заява та її реквізити.
- •61. Способи захисту відповідача від заявленого проти нього позову.
- •62. Зміни у позовногму спорі.
- •63. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу.
- •64. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі.
- •65. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду. Попереднє судове засідання.
- •66. Судові виклики і повідомлення.
- •67. Судовий розгляд цивільної справи як стадія цивільного процесу.
- •68. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи.
- •69. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ.
- •70. Фіксування цивільного процесу.
- •71. Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду.
- •73. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •74. Ухвали суду першої інстанції.
- •75. Заочний розгляд цивільної справи: поняття та особливості.
- •76. Поняття та особливості наказного провадження. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •77. Розгляд справи у порядку наказного провадження.
- •78. Окреме провадження: загальна характеристика.
- •79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •80. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •81. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •82. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •83. Розгляд судом справ про усиновлення.
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •86. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •87. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою.
- •88. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •89. Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- •90. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •91. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •92. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.
- •93. Повноваження суду апеляційної інстанції. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції.
- •94. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •95. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.
- •96. Повноваження суду касаційної інстанції. Рішення, ухвали суду касаційної інстанції.
- •97. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст скарги.
- •98. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
- •99. Звернення рішення суду до примусового виконання, виконавчі документи.
- •100. Повноваження суду у процесі виконання судових рішень.
- •101. Негайне виконання судових рішень.
- •102. Порядок вирішення питання про поворот виконання. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
13. Принцип диспозитивності.
Диспозитивність (від лат. сіізропо — розпоряджаюся) полягає в наданій заінтересованим особам, які беруть участь у справі (статті 3, 27 ЦПК України), можливості вільно здійснювати свої права (матеріальні і процесуальні), розпоряджатися ними, виконуючи процесуальні дії, спрямовані на відкриття, розвиток і припинення справи у суді, а також використовувати інші процесуальні засоби з метою захисту суб'єктивних майнових і особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів, державних і громадських інтересів. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, не порушуючи при цьому прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Таким правом користуються і особи (за винятком недієздатних і обмежено дієздатних), в інтересах яких заявлені вимоги (ч. 2 ст. 11, ст. 46 ЦПК України). Зміст диспозитивності розкривається в літературі неоднозначно1.
Право громадян на звернення до суду за захистом і на судовий захист закріплене у статтях 55, 56 Конституції України, отже, принцип диспозитивності має конституційну основу. Його положення відтворені в п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України, яким закріплена свобода сторін в доказовій діяльності.
Диспозитивний характер мають права сторін, визначені ст. 31 ЦПК України, за якою позивач може протягом усього розгляду справи по суті змінити підставу чи предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову. Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання рішення, ухвали, постанови суду. Отже, принцип диспозитивності характеризується такими положеннями: 1) хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це — иі§Нап-ИЬиз ]ига зсгіріа зипі; 2) особа, якій належить право, може від нього відмовитись — ьоіепіит поп іїі іпіигіа; 3) нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі — пето ітепіиз со§еге со§ііиг; немає судді без позивача — пето Іисіех віпе асіоге; 4) суд не повинен виходити за межі вимоги сторін — ]и(іех пе еаі иііга реіііа рагііит, иііга реіііа поп со§позсИиг, за винятками, встановленими законом; 5) правом розпоряджатися об'єктом процесу — гез іп іисіісаіит сіейисіа.
Диспозитивністю визначаються також права інших осіб, які беруть участь у справі. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають усі права позивача (ст. 34 ЦПК України). Прокурор може відмовитись від заявленої ним вимоги або змінити її. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші особи — профспілки, підприємства, установи, організації і окремі громадяни, які захищають права інших осіб, мають права сторони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою (ст. 46 ЦПК України). Зміст принципу диспозитивності закріплений в інших правах осіб, які беруть участь у справі, та визначаються системою цивільних процесуальних правовідносин у наступних стадіях розвитку цивільного судочинства у справі. Особи, які беруть участь у справі, повинні користуватися належними процесуальними правами сумлінно, не спрямовувати їх на шкоду інших осіб, державних і громадських інтересів.