- •1. Поняття цивільного процесуального права.
- •2. Метод і система цивільного процесуального права.
- •3. Джерела цивільного процесуального права.
- •4. Провадження і стадії цивільного процесу.
- •5. Поняття принципів цивільного процесуального права та їх класифікація.
- •6. Конституційні принципи цивільного процесуального права.
- •7. Принципи цивільного процесуального права, закріплені законодавством про судочинство в Україні.
- •8. Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ.
- •9. Принцип доступності і гарантованості судового захисту прав і свобод людини і громадянина.
- •10. Принцип національної мови судочинства.
- •11. Принцип публічності в цивільному процесі.
- •12. Принцип змагальності.
- •13. Принцип диспозитивності.
- •14. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки законові.
- •15. Принцип гласності судового розгляду і його повної фіксації технічними засобами.
- •16. Принцип безпосередності в цивільному процесі.
- •17. Принцип поєднання усності і письмовості судового розгляду.
- •18. Поняття цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
- •20. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •21. Зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •23. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •24. Особи, які сприяють судовому розгляду і вирішенню справи: їх права та обов’язки.
- •25. Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін.
- •26. Процесуальна співучасть в цивільному процесі.
- •27. Поняття процесуального правонаступництва.
- •28. Неналежний відповідач і порядок його заміни.
- •29. Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі.
- •30. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •31. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
- •33. Участь в цивільному процесі органів державної влади і місцевого самоврядування.
- •34. Поняття судового представництва та його види. Процесуальні повноваження представника.
- •35. Поняття процесуальних строків їх види та значення.
- •36. Обчислення і зупинення процесуальних строків.
- •37. Продовження та поновлення процесуальних строків.
- •38. Поняття і види судових витрат.
- •39. Витрати, пов’язані з розглядом судової справи.
- •40. Розподіл судових витрат між сторонами.
- •41. Заходи процесуального примусу.
- •42. Поняття та види відповідальності за порушення норм цивільного процесуального права.
- •43. Цивільна юрисдикція суду, її види.
- •44. Поняття та види підсудності.
- •45. Функціональна підсудність, її характеристика.
- •46. Територіальна підсудність, її види.
- •47. Поняття і види судових доказів.
- •48. Доказування. Елементи доказування. Предмет доказування.
- •49. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •50. Пояснення сторін та їхніх представників як засіб доказування.
- •51. Показання свідків як засіб доказування.
- •52. Письмові докази, їх види.
- •53. Речові докази та їх дослідження.
- •54. Забезпечення доказів.
- •55. Судові доручення щодо збирання доказів.
- •56. Висновок експерта як засіб доказування.
- •57. Поняття і загальна характеристика позовного провадження.
- •58. Поняття позову, його елементи та види.
- •59. Забезпечення позову.
- •60. Позовна заява та її реквізити.
- •61. Способи захисту відповідача від заявленого проти нього позову.
- •62. Зміни у позовногму спорі.
- •63. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу.
- •64. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі.
- •65. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду. Попереднє судове засідання.
- •66. Судові виклики і повідомлення.
- •67. Судовий розгляд цивільної справи як стадія цивільного процесу.
- •68. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи.
- •69. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ.
- •70. Фіксування цивільного процесу.
- •71. Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду.
- •73. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •74. Ухвали суду першої інстанції.
- •75. Заочний розгляд цивільної справи: поняття та особливості.
- •76. Поняття та особливості наказного провадження. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •77. Розгляд справи у порядку наказного провадження.
- •78. Окреме провадження: загальна характеристика.
- •79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •80. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •81. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •82. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •83. Розгляд судом справ про усиновлення.
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •86. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •87. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою.
- •88. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •89. Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- •90. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •91. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •92. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.
- •93. Повноваження суду апеляційної інстанції. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції.
- •94. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •95. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.
- •96. Повноваження суду касаційної інстанції. Рішення, ухвали суду касаційної інстанції.
- •97. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст скарги.
- •98. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
- •99. Звернення рішення суду до примусового виконання, виконавчі документи.
- •100. Повноваження суду у процесі виконання судових рішень.
- •101. Негайне виконання судових рішень.
- •102. Порядок вирішення питання про поворот виконання. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
81. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
Надання фізичній особі повного обсягу цивільної дісздатності (емансипація) є новим інститутом у цивільному праві. Відповідно до ст. 35 ЦК надання повного обсягу цивільної дісздатності до досягнення повноліття чи до одруження можливо у разі: якщо неповнолітня особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини. Набуття повного обсягу цивільної дісздатності здійснюється на підставі рішення органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлкшлчіи) або піклувальники Тільки у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Процесуальний порядок розгляду та вирішення пит категорії справ визначенні! ст.ст. 242-245 ЦК.
Ще однією підставою для надання повного обсягу дієздатності с бажання фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років, займатися підітри* мшшькою діяльністю, однак у цьому разі ЦК не передбачає можливості надання повного обсягу цивільної дієздатності у судовому порядку.
Предмаюм судової діяіьності в цін категорії справ є встановлення підстав для надання неповнолітній фізичній особі повного обсягу дієздатності, визначення відповідності встановлення нового правового стану інтересам самої особи, якщо ба-П.КИ (усиновлювачі), піклувальник не дають згоди на емансипацію.
Право на звернення до суду MM сіма неповнолітня особа, причому в її інтересах може звернутися представник, якого особа уповноважила. Ним фактично не може виступати законний нредсіанник, остым братиме участь у справі як заінтересована особа, адже ця категорія справ саме стосується припинення такого представництва.
Заява подається до суду за місцем проживання неповнолітньої особи (ст. 242 ЩІК, ст. 29 ЦК) і ма< містиш лапі про те, що особа працює за трудовим договором або є матір'ю чи батьком відповідно до актового запису цивільного стану. Заява оплачується судовим збором.
Справа розглядається у судовому засіданні за участю заявника, одного або обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника Обов'язковою с участь представників органів опіки і піклування (ст. 244 ЦПК).
За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення. Якщо буде встановлено, що надання повного обсягу дієздатності неповнолітній фізичній особі відповідає її інтересам, а також за наївності встановлених законом підстав, суд ухвалює рішення про задоволення вимоги. У цьому разі повного обсягу дієздатності особа набуває після набрання рішенням суду законної сили. Рішення суду видасться заявникові, а також пал снлаї гься органові опіки і піклування, зокрема для зняття піклування.
82. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає мож-шшісіь зміни правового стану осіб шляхом визнання їх безше-но відсутніми або оголошення померлими в судовому иоряд ку. Безвісна відсутність громадян може бути пов'язана із сти-чіііннм лихом, нещасними випадками та будь-якими іншими обставинами. Відсутність фізичної особи у місці постійного проживання або переважною перебування, а також відсутність відомостей про це притом тривалого часу створює невизначеність у тих або інших правовідносинах для певного кола осіб, що перешкоджає здійсненню ними суб'єктивних прав. У зв'язку з необхідністю захисту інтересів осіб, які перебувають у певних правовідносинах з особою, щодо якої тривалий час немає відомостей в місці її проживання, виникає потреба у зміні правового стану такої особи.
Підсудність справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою встановлена законом З урахуванням інтересів фізичних і юридичних осіб, здійснення суб"єктивних прав та виконання обов'язків яких залежить від рішення суду по справі. Ці справи розглядаються судом за місцем проживання або знаходження заявника. Місцем проживання визнається тс місце, де фізична особа постійно або переважно проживає. Місцем прожинання фізичної особи у віці від 10 до 14 років, або осіб, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їхніх батьків (усиновителів) або опікунів (ст. 29 ЦК). Місцем знаходження юридичної особи визнається місце її державної реєстрації (ст. 93 ЦК).
У ЦПК не іаліачено, хто саме може шерпу іися до суду з вимогою про ви знання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення П померлою. При вирішенні питання про суб'єкт звернення слід застосовувати ст. 4 ЦПК, відповідно до якої справа в суді може бути порушена особою, яка мас заінтересо-ианіеп. у і.міііі правового стану відсутньої особи.
Заява по справі про пишання громадянина безвісно відсутнім або оголошення Кого померлим мас відповідати загальним вимогам, закріп кпим сі IIі» ЦПК. Вона подається у письмовій формі та мас містити: назву суду, до якого подасться заява; точну назву заявника, його місце проживання або знахо і ня, а також назву представника заявника, коли ним порушується справа; чітко сформульовану вимогу, з якою звертається до суду заявник; виклад обставин, якими заявник обірун-товус свої вимнім, та зазначення доказів, що підтверджують ці вимоги, а також підпис заявника або його представника із за-ін.іменням часу подання заяви.
Обставинами, які обґрун говують заявлені вимоги, є: невідомість перебування відсутнього іромадянина; неможливість усупути цю невідомість; тривалість безвісної відсутності; події, що заірожували смертю або дають підставу припуска і и tani-бель фома;іянина від певного нещасного випадку. Крім зазначених обставин у заяві обов'язково слід вказати, з якою метою заявник просить визнати громадянина безвісно відсутнім або оголосити його померлим. До заяви додаються документи про сплату судового збору та втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.
В ході підготовки до розгляду справ про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим суддя повинен встановити осіб (родичів, співробітників та інших), які можуть дати відомості про відсутнього, а також запитати відповідні організації за останнім місцем його роботи про наявність відомостей щодо відсутнього. Суддя має також визначити коло осіб, які заінтересовані в розгляді справи, та з'ясу-ііаіи їхнє процесуальне становище, допустити або залучити їх до участі в процесі та повідомити нро місце і час розгляду справи. Коло таких осіб зумовлюється мстою, з якою заявникові необхідно визнані громадянина безвісно відсутнім або оголосити ного померлим. Як МШтерооомнІ особи можуть німій участь у справі члени родини шинника та інші особи, що мають право на одержання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, якщо справа порушена з метою призначення пенсії заявникові або його дням
Відповідно до ст. 248 ЦПК сул нри відкрити провадження у справі вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над млином фізичної особи, місце перебування якої невідоме, якщо такої не встановлено. Безпосередньо дії, спрямовані на опіку над майном, здійснюються згідно із ст. 44 ЦК нотаріусом у порядку, встановленому ЦК, Законом України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Справи розглядаються у відкритому судовому засіданні з участю заяшшка та шішсрссованпх осіб, а також свідків та інших осіб, які сприяють здійсненню правосуддя.
Суд мас відмовити у задоволенні заяви, якщо буде встановлено місце перебування громадянина, щодо якого вирішується ниіанни про визнання його померлим, так само як і в разі, якщо буде з'ясовано, що строк невідомості місця перебування іромадяпина не відповідає зазначеному в законі.
У резолютивній часіині рішення про задоволення заяви зазначаються не гільп дані про особу людини, яка визнається безвісно відсутньою чи оголошується померлою, але і початок безвісної відсутності або день смерті такої фізичної особи, які шгшачаються відповідно до правил, встановлених законом. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про відсутнього, початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, цю йдо за тим, в якому були одержані останні відомості про нього, а за неможливості встановити цей місяць — 1 січня наступного року (ст. 43 ЦК). Днем смерті іромадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду. У разі оголошення померлим іромадянина, який пропан без вісті за обстанин, що заірожували смертю або даюіь ніде шву припускати ного загибель від певного нещасного ии палку, суд може визнати днем смерті цього іромадянина день його гаданої загибелі (ст. 46 ЦК).
Після того, як рішення про оголошення іромадянина померлим набере законної сили, суд обов'язково повинен надіслати його копії органу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті іромадянина, а також до нотаріальної контори або органу, що вчиняє нотаріальні дії щодо охорони спадкового майна (ст. 249 ЦПК).
Рішення, яке набрало законної сили, породжує певні нраво-ш наслідки: у непрацездатних членів сім'ї виникає право па пенсію; подружжя такої особи мас право розірвати шлюб у спрощеному порядку; з'являється можливість усиновлювати дней без згоди відсутнього та ін.
Визнаній особи безвісно відсутньою має умовний характер, спричинений нсішіначсшсію цивільних га інших відносин за учасгю відсутньої особи. Тому у разі, якщо фізична особа, щодо якої ухвалено рішення суду про ви знання її безвісно відсутньою, з'явилась, рішення суду скасовується.
Відповідно до сг. 250 ЦПК у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою чи оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд за місцем перебування особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника і а інших заінтересованих осіб і скасовує свое рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Із заявою про скасування рішення суду може звернутися безпосередньо особа, щодо якої ухвалене рішення, та інші заінтересовані особи, що потерпають від її відсутності.