3. Держ. Бюджет як головний фінансовий план

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками: рівновагою доходів та видатків бюджетним надлишком ( профіцит) - перевищення доходів над нормативними видатками; бюджетний дефіцит - перевищення видатків над постійними доходами ( податкова та неподаткові надходження).

Складові державного бюджету : загальний та спеціальні фонди.

Складові загального фонду (для фінансування заг. видатків і не мають визначеного спрямування на конкретну мету): доходи, крім тих, що призначені для зарахування до спец. фонду; видатки, що здійснюються за рахунок надходжень заг. доходу; кредитування бюджету за рах. надходжень заг. фонду; фінансування заг. фонду

Складові спеціального фонду ( на конкретну мету, для фінансування конкретних заходів): доходи, включаючи власні надходження бюджетних установ, які мають цільове призначення; видатки бюджету, що здійснюються за рах. конкретно визначених надходжень спец. фонду; кредитування бюджету за рах. конкретно визначених надходжень спец. фонду; кредитування бюджету за рах. конкретно визначених надходжень спец. фонду; фінансування спец. фонду.

4. Фактори, що впливають на формування та використання держ. Бюджету

Фактори, що впливають на формування держ. бюджету можна поділити на 3 групи: Економічні: ВВП, нац. дохід, економічне зростання, (спад) виробництва, продуктивність суспільної праці, співвідношення в розвитку підприємств, які виготовляють продукцію споживання і розвитку, рзвиток важливих галузей науки і техніки, фінансова політика. Соціальні: розмір мінімальної зарплати різних категорій працівників, мережа лікарень, поліклінік, дошкільних, шкільних закладів, ВНЗ, кількість осіб, які навчаються. Політичні: раціональна організація управління державою, ефективна діяльність законодавчої та виконавчої влади, підтримання внутр.правопорядку, забезпечення обороноспроможності країни. Крім цього, фактори впливу на держ. бюджет можуть бути: 1)об*єктивними: традиції, специфіка розвитку на певному історичному етапі; характер виробничих відносин та рівень розвитку продуктивних сил, які безпосередньо впливають на зміст бюджету; економічні особливості країни; природні та соціальні особливості країни. 2) суб*єктивними: тип держави, політика уряду у відповідний період, пріоритети розвитку, зовнішня та внутрішня економічна ситуація.

5.Бюджетний дефіцит і методи його оптимізації.

Дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету). Затвердження бюджету з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету.

Види: - за формою прояву - вдкритий, прихований; за причинами виникнення - вимушений свідоми; за за напрями дефіцитного фінансування: активний, пасивний.

Методи покриття бюджетного дефіциту є такими:

— без емісійний — покриття дефіциту бюджету шляхом залучення до фінансування дефіциту бюджету зовнішніх джерел (кредити міжнародних фінансових об'єднань, іноземних держав, безоплатна та безповоротна фінансова допомога для здійснення цільових програм міжнародного значення) та внутрішніх джерел (кредити НБУ, доходи від операцій з цінними паперами), що призводить до виникнення внутрішнього та зовнішнього боргу держави;

— емісійний — використання грошово-кредитної емісії, що призводить до негативних явищ у економіці країни.

Для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, відповідні виконавчі органи можуть отримувати короткострокові позики у фінансово-кредитних установах на строк до трьох місяців, але у межах поточного бюджетного періоду. Порядок отримання таких позик визначається Міністерством фінансів України. Надання позик з одного бюджету іншому забороняється.

Методи оптимізації бюджетного дефіциту:

-налагодження системних зв’язків між платниками податків та державою, проведення роз’яснювальної роботи, застосування штрафних санкцій до злісних неплатників

-поступове зниження податкового тиску, що сприяло частковому виведенню економіки із тіньового сектора

-зниження витрат держави, насамперед на управління

-поступове зменшення, аж до відміни, дотацій і пільг збитковим підприємствам

-розширення приватизаційних процесів

-реформування між бюджетних відносин

-контроль рівня інфляції