35) Кошторисне фінансування.

кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень;

На бюджетному фінансування утримуються державні та комунальні:

• Органи законодавчої та виконавчої влади, суди та прокуратури;

• Установи культури – бібліотеки, будинки культури, дитячі театри, об’єкти фізичної культури;

• Установи Міноборони України, Нацгвардії України, прикордонних військ, Служби безпеки України, Мін внутрішніх справ У;

• Установи соціальної сфери;

• Установи освіти – школи, середні спеціальні та вищі навчальні заклади;

• Установи охорони здоров'я – лікарні та поліклініки, пункти охорони здоров'я, державні та дитячі дошкільні установи.

Принципи КФ:

1. Органічний зв'язок кошторисів з планом соціально-економічного розвитку регіону. Витрати бюджетних установ зумовлені економічним планом тієї адміністративно-територіальної одиниці, де знаходиться ця установа;

2. Суворо цільове призначення бюджетного асигнування. Всі витрати бюджетних установ згруповано відповідно до статей бюджетної класифікації, що визначають цільове спрямування асигнування за кожним кошторисом. Кошти з бюджету виділяються за умови суворого дотримання умов бюджетними установами виробничих та фінансових планів з урахуванням освоєння виділених раніше коштів;

3. Дотримання умов режиму економії у витрачанні коштів. Цей принцип передбачає таке використання коштів, за якого досягається максимальна ефективність діяльності активності установи за мінімуму грошових витрат.

4. Проведення вищими за рівнем організаціями та фінансовими органами систематичного контролю за фінансовою діяльністю бюджетних установ.

Розгляд і затвердження кошторису видатків:

• Установи, що фінанси з держбюджету – затверджуються міністерствами або керівниками державних структур управління;

• Установи, що фінансуються з обласних, міських і районних бюджетів – зав. відділень (керівниками управління) виконкомів відповідно до обласних, міських. Районних рад народних депутатів;

• Установи, що фінансуються з бюджетів міст районного підпорядкування, селищного бюджету – головами виконкомівських, селищних, сільських рад народних депутатів;

• Бюджетні установи, що не підпорядковуються міністерствам та виконкомам міських рад – керівниками вищих організацій, яким вони підпорядковуються.

Види кошторисів:

1. Індивідуальний кошторис – відображають специфіку й особливості виробничої діяльності бюджетної установи. Складається з трьох розділів: 1) назва та адреса установи; розділ бюджетної класифікації за кожною фінансовою установою, а також узагальнення витрат за статтями бюджетної класифікації; 2) виробничі показники: за школами (кількість класів за роками навчання), число дітей у дитячих дошкільних закладах; 3) розрахунки і обґрунтування за статтями витрат.

2. Кошторис витрат на централізовані заходи – складається міністерствами, відомствами або управліннями виконкомів. Витрати на підготування кадрів, придбання медичного обладнання тощо.

3. Зведений галузевий кошторис – це об’єднані в один індивідуальні кошториси однорідного закладу (установи), загальні кошториси: управління виконкомів та міністерств.

Види норм витрат: матеріальна, грошова (фінансова,бюджетна), індивідуальна, комбінована, типові норми, обов’язкові, розрахункові.