- •Розділ I. Основи фінансів підприємств. Вступ.
- •1.1. Сутність і функції фінансів підприємств, їх місце у фінансовій системі країни.
- •1.2. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
- •1.3. Принципи та чинники організації фінансів підприємств.
- •1.4. Фінансова діяльність підприємств. Зміст і організація фінансової роботи.
- •Висновки
- •Основні поняття та їх визначення.
- •Контрольні запитання до розділу і.
- •Список рекомендованої літератури.
- •Розділ 2. Організація грошових розрахунків підприємств. Вступ.
- •2.1. Сутність і форми здійснення грошових розрахунків.
- •2.2. Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •2.3. Вплив розрахунково-платіжної дисципліни на ефективність господарської діяльності підприємства.
- •Висновок.
- •Основні поняття та їх визначення
- •Контрольні запитання до розділу 2
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 3. Грошові надходження підприємств Вступ
- •3.1. Доходи і грошові надходження підприємств. Класифікація грошових надходжень.
- •3.2. Склад, планування і контроль грошових надходжень від основної діяльності.
- •Висновок:
- •Основні поняття та їх визначення
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 4. Формування і розподіл прибутку підприємств. Вступ.
- •4.1 Види прибутку підприємства, порядок його формування і розподілу.
- •Розділ 6. Фінансування та організація обігових коштів підприємств. Вступ.
- •6.1. Сутність, склад і структура обігових коштів підприємства.
- •6.2. Джерела формування обігових коштів підприємства.
- •6.3. Методи обґрунтування потреби підприємства в обігових коштах.
- •6.4. Показники ефективності використання обігових коштів підприємства.
- •Висновок.
- •Основні поняття та їх визначення
- •Контрольні запитання до розділу 6.
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 7. Оподаткування підприємств. Вступ.
- •7.1. Податки в системі фінансових відносин підприємства.
- •7.2. Функції, елементи та класифікація податків, що їх сплачують суб’єкти підприємницької діяльності.
- •А) прогресивні податки б) пропорційні податки в) регресивні податки
- •7.3. Система оподаткування підприємницької діяльності в Україні.
- •Структура податкових надходжень до зведеного бюджету України, %
- •Структура надходжень місцевих податків і зборів до місцевих бюджетів, %
- •7.4. Спрощені системи оподаткування підприємницької діяльності.
- •Розділ 8. Кредитування підприємств. Вступ.
- •8.1. Необхідність і сутність кредитування підприємств.
- •8.2. Банківське кредитування підприємств.
- •Розділ 9. Фінансове планування на підприємстві. Вступ.
- •9.1 Фінансова стратегія і фінансова політика підприємства.
- •9.2. Зміст, завдання та методи фінансового планування.
- •9.3. Зміст і порядок складання поточного (річного) та оперативного фінансового плану підприємства.
- •Розділ 10. Фінансовий аналіз діяльності підприємств. Вступ.
- •10.1. Сутність, завдання та характеристика методів і прийомів фінансового аналізу.
- •10.2. Інформаційна основа та показники оцінки фінансового стану підприємства.
- •Основні показники оцінки фінансового стану підприємства
- •Висновок.
- •Основні поняття та їх визначення
- •Контрольні запитання до розділу 10.
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 11. Фінансова санація підприємства. Вступ.
- •11.1. Симптоми і фактори виникнення фінансової кризи на підприємстві. Методи прогнозування банкрутства підприємства.
- •Імовірність банкрутства підприємства залежно від значення показника r
- •11.2. Економічний зміст і порядок проведення фінансової санації підприємства.
- •11.3. Фінансові джерела санації.
- •Висновок
- •Основні поняття та їх визначення
- •Контрольні запитання до розділу 11
- •Список рекомендованої літератури
2.3. Вплив розрахунково-платіжної дисципліни на ефективність господарської діяльності підприємства.
Розрахункова дисципліна передбачає дотримання суб’єктами господарювання певних правил проведення розрахунків. Вона базується на дотриманні основних принципів розрахунків.
Платіжна дисципліна передбачає забезпечення оплати підприємством своїх фінансових зобов’язань у повному обсязі і у встановлені строки.
Стан розрахункової дисципліни залежить від фінансового стану підприємства. Водночас порушення розрахунково-платіжної дисципліни негативно впливає на фінансовий стан підприємства.
За порушення розрахункової дисципліни до підприємства вживають такі санкції:
договірні санкції (застосовують ділові партнери у формі неустойки у відсотках до суми невиконаного зобов’язання);
банківські або кредитні санкції (за порушення підприємством кредитної дисципліни, нецільове використання коштів, незадовільний стан обліку і звітності, за несвоєчасне повернення кредиту) у формі стягнення штрафу, пені, припинення кредитування, припинення операцій на рахунку;
фінансові санкції, які застосовуються державними податковими органами.
Фінансові санкції визначено Законами України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про Державну податкову службу», «Про систему оподаткування в Україні», а також законами, які регулюють нарахування і сплату суб’єктами господарювання окремих видів податків. Цими законодавчими актами передбачено застосування штрафних фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, за несвоєчасне подання податкових декларацій, податкових розрахунків тощо.
Зокрема, у разі неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку. Якщо платник податків не подає в установлений термін податкову декларацію і контролюючий орган самостійно визначає суму його податкового зобов’язання, платник податків крім штрафу у 10 неоподатковуваних мінімумів, сплачує додатково штраф у розмірі 10 відсотків суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі заниження суми податкових зобов’язань платник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку чи збору (але не більше 25% такої суми і не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). У разі допущення методологічних та арифметичних помилок у поданій платником податковій декларації, які спричинили до заниження податкового зобов’язання, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 5% суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Суб’єкти підприємницької діяльності, які в установлений строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках сплачують штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо платник податків самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання, самостійно погасив суму недооплати та штраф у розмірі 10% суми такої недоплати, інші штрафні санкції до нього не застосовуються.
Сума санкцій сплачується у бюджет на спеціальний рахунок ДПА у десятиденний строк з моменту складення акту.
До підприємств можуть також застосовувати фінансові санкції у вигляді штрафів за перевищення встановлених лімітів готівки (у двократному розмірі понадлімітної готівки), за неповне відображення готівки (у п’ятикратному розмірі невідображеної готівки), за невстановленя банком ліміту готівки (п’тдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для установи банку).
Крім фінансових санкцій, до підприємств застосовують адміністративні штрафи і інші стягнення:
конфіскація цінностей, отриманих незаконно;
позбавлення спеціального права на ведення діяльності;
попередження;
виправні роботи;
адміністративний арешт тощо.
Важливою частиною роботи фінансових служб підприємств при організації грошових розрахунків є контроль за своєчасністю платежів. Про обсяги грошових розрахунків підприємства звітуються у звіті про рух грошових коштів. Застосування фінансових та адміністративних санкцій сприяє зміцненню розрахунково -платіжної дисципліни. Однак, суми штрафів за незначні фінансові порушення не повинні бути надмірно високими, щоб не вилучати у підприємств значну частку їх прибутку, який є основним джерелом поповнення власних фінансових ресурсів суб’єктів господарювання.