Список рекомендованої літератури.

1. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. – К.: Т-во «Знання», КОО, 1999.-312с.

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник.- К.:НІОС.- 2000.-416с.

3. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник.– 3-тє вид., випр. та доп.– К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 587 с.

4. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. № 1576 – XII. (із змінами і доповненнями).

5 . Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. № 698 – XII. (із змінами і доповненнями).

6. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р. № 887 – XII (із змінами і доповненнями).

7. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник.– Тернопіль: “Економічна думка”, 1999.– 248с.

8. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник.– К.: Либідь, 1995.-160с.

9. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Вид. 2–ге, допов. і переробл. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Л.Українки, 2001.-456с.

10. Суторміна В.М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій : Навч. посібник /В.М. Суторміна, В.М. Федосов, Н.С. Рязанова; за ред В.М Федосова.- К.: Либідь, 1993.-247с.

11. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і науковий редактор проф. А.М. Поддєрьогін. 3-є вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000.–460с.

Зміст

2.1. Сутність і форми здійснення грошових розрахунків.

2.2. Характеристика форм безготівкових розрахунків.

2.3. Вплив розрахунково-платіжної дисципліни на ефективність господарської діяльності підприємства.

Висновок.

Основні поняття та їх визначення.

Контрольні запитання до розділу 2.

Список рекомендованої літератури.

 

Розділ 2. Організація грошових розрахунків підприємств. Вступ.

Виробничо-господарська діяльність підприємства пов’зана з придбанням сировини, матеріалів, електроенергії, палива, напівфабрикатів, основних засобів, нематеріальних активів, сплатою податків, виплатою працівникам заробітної платні, премій і допомоги, продажем продукції тощо. Виконання таких господарських операцій неможливе без проведення грошових розрахунків. Правильно вибрана форма грошових розрахунків сприяє підвищенню ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, а відповідно і підвищенню ефективності діяльності підприємства загалом.

 Після вивчення матеріалів даного розділу Ви зможете:

визначити сферу застосування готівкової і безготівкової форм грошових розрахунків;

дати характеристику суті та порядку проведення безготівкових розрахунків підприємства;

оцінити вплив розрахунково-платіжної дисципліни на ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.

 

2.1. Сутність і форми здійснення грошових розрахунків.

Виконання більшості господарських операцій суб’єктів підприємництва пов’язані з грошовими розрахунками. Дані про обсяги грошових розрахунків підприємства за звітний період містить Звіт про рух грошових коштів. Його зміст, форму та загальні вимоги до розкриття статей визначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку «Звіт про рух грошових коштів», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87. Підставою для  здійснення грошових розрахунків є подання спеціальних облікових документів: рахунків, рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.

Сукупність усіх грошових розрахунків і платежів підприємства називають його грошовим обігом (оборотом). Розрізняють готівковий та безготівковий грошовий обороти.

Для здійснення готівкових операцій підприємства повинні мати в наявності готівку (в національній або іноземній валюті), яку зберігають у касі. Банки щорічно, протягом першого кварталу поточного року, встановлюють максимальну суму грошових коштів (ліміт готівки), яка може постійно зберігатися в касі підприємства. Із зміною умов господарської діяльності підприємства (обсягу касових оборотів, порядку здачі касового виторгу, графіку заїзду інкасаторів тощо) сума ліміту готівки в касі може бути змінена. Сільськогосподарські підприємства самостійно визначають розміри готівки, яка може постійно знаходитись в їхніх касах і повідомляють про це обслуговуючі банки у першому кварталі кожного року. Фермерським господарствам ліміту залишку готівки в касі не встановлюють.

Всю готівку понад встановлений ліміт підприємства зобов’язані здавати в банк. Понад встановлений ліміт може зберігатися готівка в касах підприємств якщо вона отримана для виплати  заробітної платні, заохочень, допомоги, компенсацій, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів лише протягом трьох робочих днів (для сільськогосподарських підприємств, підприємств залізниці, портів, виконкомів сільських рад – протягом п’яти днів). Після закінчення встановленого періоду, суму невикористаної готівки наступного робочого дня повертають у банк.

Найчастіше готівка надходить в касу підприємства з банківських рахунків або як готівковий виторг за продану продукцію, виконані роботи чи надані послуги. При надходженні і видачі грошей з каси оформляють спеціальні касові документи: касові і товарні чеки, прибуткові та видаткові касові ордери, розрахункові квитанції, проїзні документи, касову книгу тощо. Порядок ведення касових операцій регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. Переважно готівкову форму розрахунків застосовують для:

        розрахунків з працівниками (виплата заробітної платні, грошових компенсацій, премій і допомог, дивідендів, пенсій тощо);

        забезпечення нагальних господарських потреб (на придбання канцелярських товарів, оплату витрат на відрядження тощо);

        розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами;

        розрахунків між підприємствами - діловими партнерами (за матеріали, паливо тощо, але не більше 3 тис. грн. на день), за умови відсутності податкової заборгованості.

Суть безготівкових розрахунків полягає в тому, що платежі здійснюються шляхом списання коштів з банківського рахунку платника на банківський рахунок одержувача, тобто проведенням відповідних записів на банківських рахунках учасників розрахунків. Підставою для здійснення безготівкових розрахунків є подання до банку спеціальних розрахункових документів (платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, реєстру документів за акредитивом, реєстру чеків тощо) на паперових носіях або в електронному вигляді, використовуючи програмно-технічний комплекс «Клієнт – банк». Застосування системи «Клієнт – банк» забезпечує автоматичне ведення поточного рахунку клієнта в банку і дозволяє економити час на здійснення розрахункових операцій. Можливе також проведення безготівкових розрахунків через залік взаємних вимог контрагентів (клірингові розрахунки), у тому числі за бартерними угодами, якщо вони здійснюються без участі грошових коштів лише частково.

Безготівкові грошові розрахунки класифікують за такими основними ознаками:

а) за видами господарських операцій:

        грошові розрахунки за товарними операціями (за продану продукцію, надані послуги);

        грошові розрахунки за нетоварними операціями (з кредитними установами, з бюджетом);

б) за місцерозташуванням банківських установ, що обслуговують розрахунки:

        місцеві – грошові розрахунки, при яких банк, через який перераховується гроші, і банк, який їх отримує знаходяться в одному місті;

        міжміські – грошові розрахунки , при яких ці банки знаходяться в різних містах;

        міжнародні – грошові розрахунки , при яких ці банки знаходяться в різних державах;

в) за фактом здійснення оплати:

        попередня чи авансова оплата продукції, товарів, робіт чи послуг;

        оплата після реалізації продукції (післяплата);

г) за умовою оплати угоди:

        акцептна форма розрахунків;

        безакцептна форма розрахунків;

д) за джерелами фінансування:

        грошові розрахунки за рахунок власних коштів підприємства;

        грошові розрахунки за рахунок кредитів та інших позичених коштів;

        грошові розрахунки за рахунок коштів клієнта (при посередницькій діяльності).

Для здійснення безготівкових розрахунків підприємства відкривають поточні (розрахункові) рахунки в установах банків. Порядок відкриття банківських рахунків регулюється Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валютах затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18.12.1998р. Підприємство може відкрити один і більше поточних рахунків у національній та інших валютах.

Для відкриття поточного рахунку в банку підприємство подає в установу банку такі документи:

1.     заяву встановленого взірця на відкриття рахунку, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства;

2.     копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства в органі державної виконавчої влади, засвідчену нотаріально;

3.     документ про створення підприємства (наказ, рішення, постанова тощо) у формі копії, засвідченої нотаріально та органом, який видав наказ (рішення);

4.     копію Статуту підприємства (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;

5.     довідки про реєстрацію підприємства у Пенсійному фонді, ДПА, органах статистики, органах соціального страхування;

6.     картку із взірцями підписів посадових осіб, що мають  право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та розрахункові документи, засвідчену нотаріусом.

При відкритті субрахунків для філій і самостійних підрозділів підприємства у банк подають копію рішення про створення відокремленого підрозділу і прохання про відкриття субрахунку.

Відкриваючи рахунок підприємству, банк протягом трьох днів повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації підприємства. Операції на рахунку здійснюються після того, як отримано повідомлення з податкового органу про взяття рахунку на облік. При відритті другого, третього і  наступних поточних рахунків у національній валюті власник рахунку протягом трьох днів з дня його відкриття повідомляє про це ДПА.

Крім поточних, підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть відкривати такі рахунки в національній валюті:

-                          бюджетні – які відкривають для підприємств, яким з державного чи місцевого бюджетів виділено кошти для  цільового використання;

-                          кредитні – призначені для обліку кредитів наданих підприємству установою банку шляхом оплати розрахункових документів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди;

-                          депозитні – призначені для розміщення тимчасово вільних коштів підприємства на депозити банку з нарахуванням відсотків за депозит згідно депозитної угоди.

Для здійснення грошових розрахунків в чужоземній валюті підприємство може відкрити валютні рахунки. Для відкриття рахунку в чужоземній валюті необхідно подати ті ж самі документи, що й для відкриття рахунків в національній валюті.

Підприємства самостійно обирають форми розрахунків, які відрізняються одна від одної особливостями фінансових відносин, способами платежу та організацією документообігу.