- •1.Адміністративне право в системі права України.
- •2.Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3.Предмет адміністративного права
- •4.Метод адміністративного права
- •5.Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •11) Поняття, риси та рівні державного управління
- •12) Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика
- •13) Принципи державного управління: поняття та їх характеристика
- •14) Поняття і методи державного управління
- •15) Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17.Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •18.Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика.
- •19.Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •20.Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •21. Міністерство як субєкт державного управління
- •22. Служба як субєкт державного управління
- •23.Агенство як субєкт державного управління
- •24. Інспекція як субєкт державного управління
- •25.Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •26. Місцеві органи державної виконавчої влади як субєкти адміністративного права
- •27. Адміністративно правовий статус органів місцевого самоврядування Розділ XI ку місцеве самоврядування
- •28. Підприємства та установи як субєкти адміністративного права
- •29. Обєднання громадян як субєкти адміністративного права
- •30. Правові засади державної служби
- •31. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •32. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •33. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •34. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •35.Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •37. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •38.Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •40.Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •42.Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •43.Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •44.Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •45.Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •46.Способи забезпечення законності та дисципліни у держав¬ному управлінні та їхня характеристика.
- •47.Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •48.Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •49.Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •50.Право громадян на звернення та механізм його реалізації. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •51. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •52. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •53. Принципи адміністративного судочинства.
- •54. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •55.Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби
- •57.Основні напрямки реформування органів виконавчої влади як суб’єктів державного управління.
- •58. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •59.Адміністративне право і адміністративне процесуальне право. Проблеми співвідношення.
- •60.Організаційно-правові засади державного управління у сфері економічного розвитку і торгівлі.
- •63. Організаційно- правові засади управління у галузі екології та природних ресурсів
- •65. Організаційно - правові засади державного управління у сфері фінансів
- •66.Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •68.Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •69.Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •70. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •71. Організаційно- правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •72. Організаційно- правові засади державного управління у галузі освіти.
- •73. Організаційно- правовв засади державного управління у галузі науки.
- •74. Організаційно- правові засади державного управління у галузі охорони здоров я.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •80.Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •81.Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82.Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •84.Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85.Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86.Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87.Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •88.Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •89. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •90.Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
89. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті для практичного виконання завдань і функцій держави, заробітну плату вони одержують за рахунок державних коштів.
Органом управління державною службою в державних органах та їх апараті є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби. Таким органом є Головне управління державної служби України (Головдержслужба України, ГУДС), діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Кабінету Міністрів України для проведення єдиної державної політики та функціонального управління державною службою.
У складі Головдержслужби України є 6 структурних підрозділів, де працює 121 державний службовець, 24 територіальні підрозділи, Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та Школа вищого корпусу державної служби.
Основні завдання державної служби:
а) охорона інтересів суспільства, прав і свобод людини і громадянина;
б) досягнення і зміцнення цілісності держави;
в) забезпечення ефективної діяльності державних органів;
г) демократизація шляхів формування та діяльності державного апарату та ін.
Втілення цих завдань здійснюється через державних службовців. Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту та професійну підготовку та пройшли в установленому порядку конкурсний добір чи за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
Ці особи е державними службовцями, мають відповідні службові повноваження і займають певні посади.
Посада - це визначена структурою і штатним розкладом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.
Посадовими особами, вважаються керівники і заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій.
90.Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
Державний кордон України становить собою лінію, яка визначає межі сухопутної і водної території країни, а також повітряний простір над нею.
Законом України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991р.1 встановлено види, режим і правила охорони державного кордону. Відповідно до цього Закону виділяють два види охорони державного кордону — політичний і санітарний.
Політичну охорону державного кордону на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах покладено на Державну прикордонну службу України, а в повітряному просторі — на війська протиповітряної оборони України. Їх обов'язки й права щодо охорони державного кордону визначають закони та інші акти компетентних органів державної влади.
Основними завданнями охорони державного кордону є забезпечення встановленого режиму державного кордону й прикордонного режиму.
Режим державного кордону — це встановлений законодавством порядок перетинання державного кордону України. Сутність його полягає в тому, що залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне та інше сполучення через державний кордон здійснюють у контрольно-пропускних пунктах Прикордонної служби. Всі особи, їх транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон, підлягають прикордонному й митному контролю. У відповідних випадках здійснюють також санітарно-карантинний, ветеринарний і фітосанітарний контроль, контроль за вивезенням з території України культурних цінностей та інший контроль. У межах прикордонної смуги в пунктах пропуску через державний кордон, а також на спеціально визначеній території Державна прикордонна служба України має право:
- розташовувати прикордонні наряди, пересуватися під час виконання службових обов'язків по будь-яких ділянках місцевості; вести дізнання в справах про порушення державного кордону, проводити оперативно-розшукову діяльність;
- здійснювати адміністративне затримання осіб, які порушили державний кордон; перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон, документи на право в'їзду або виїзду з країни; здійснювати самостійно або разом з митними установами ‘огляд вантажів та іншого майна; вилучати заборонені до ввезення в країну або вивезення з країни предмети, а також предмети контрабанди; здійснювати інші дії щодо охорони державного кордону відповідно до законодавства України та її міжнародних договорів.
Санітарну охорону кордону України забезпечують здійсненням медико-санітарних і адміністративно-санітарних заходів. До них належать: медичний огляд і ізоляція хворих; санітарний огляд вантажів і майна; заборона в'їзду та виїзду особам, що страждають на інфекційні захворювання, тощо. Засобами забезпечення ветеринарної охорони кордону України є заборона ввезення й вивезення заразних тварин, птиці, їх ветеринарний огляд, оголошення карантину та ін.