Метастатичні - гранулопатозні іридоцикліти (по вудсу).

Туберкульозний ірідоцикліт перебігає у 3-х формах: 1) вузилковий; 2) пластичний (фібрінозний; 3) серозний.

В молодому віці (у дітей) частіше зустрічаються вузелкові форми. Перебіг захворювання переважно вялий. При слабих явищах подразнення ока в радужді розвиваються дрібні, сіруваті вузелки, що розташовуються як по зіничному краю так і по всій передній поверхні радужки. Ці вузлики не мають судин і радужка навколо них злегка набрякла. Біля зіничного краю видно широкі синехії, які захоплюють і строму радужної оболонки. Вузлики існують довго, але інколи скоро розсмоктуються і тоді на їх місці залишається витончений темний участок атрофованої радужної оболонки. При дослідженні в прохідному світлі інколи видно рефлекс з очного дна. На 2-3-ну десятилітті життя частіше зустрічається ексудативна форма Тве іридоцикліту, характеризується важким і тривалим перебігам. При чому може перебігати іридоцикліт як фібрінозний з утворенням широких міцних шварт, або серозний з утворенням жирних преципітатів, підвищенням в/очного тиску.

Діагноз ставиться на основі всестороннього дослідження хворого і постановки р.Манту, яка ставиться у великих розведеннях туберкуліну (1:1000000, тобто 6-е розведення і вище) із врахуванням загальної реакції, місцевої реакції і вогнищевої реакції (тобто зміни зі сторони ока). Класична позитивна р-ція Манту - це загострення процесу в оці.

Лікування крім місцевого (про яке мова буде йти дещо пізніше) приводять специфічне протитуберкульозне лінування:

При відносно свіжих випадках застосовують препарати першого ряду, до яких відноситься: 1) препарати ізонікотинової кислоти:

2) фтивазид 0,5 х Зр.

3) тубазид (изониацид, инга) - 0,3 х 2р.

4) Салюзид - 0,5х 2р.

ІІ. Стрептоміцин (по 1,0 - 60,0)

ІІІ. ПАСК ( 3,0х 4р. в день до і кг на курс

Препарати другого ряду:

І. Циклосерін (0,25 х Зр.) заміняють тубазид

ІІ. Висмсцин (0,5 х 2р. в/м) заміняють стрептоміцин

ІІІ. Етоксид (0,5 х Зр.) обидва заміняють ПАСК

Тибон (0,05 х 2р.)

Ефективним методом лікування в свіжих випадках являється туберкулінотеранія, яку потрібно проводити акуратно під строгим контролем фунякцій ока і об’єктивно змін в ньому. Починають туберкулінотерапію з найбільших розведень: підшкірно, внутрішньошкірно, в каплях і йонофорезом

25% р-н туберкуліну КОХА з позит. електрода. Сила току 1,5 тА, сеанс 3-15 хв. Інтервали між сеансами 9-19 днів. Десенсибілізуюча терапія СаСІ (в/в, п/шк, йоноф. всередину). Вітамінотерапія, дієтотерапія (з обмеженням вуглеводів, рідини, солі. Вживати багато білків і жирів.

Сифілітичний ірідоцикліт

Захворювання може виникнути в любій стадії сифілітичного процесу в організмі. В ранньому періоді захворювання спостерігається інколи висипання розеол на радужці, які подібні до розеол шкіри (в області малаго кругу видно розширення капілярів). Вони скоро розсмоктуються проходять безслідно. Частіше приходиться зустрічати з висипанням типічних папул на зіничному поясі радужки, які мають вигляд жовтувато-червоних пухлин. При зникненні папул остаються атрофічні ділянки на радужці. В третинному періоді люесу інколи в області циліарного поясу розвиваються жовтувато-сірі пухляни - гуми, Діагноз люетичного іридоцикліту ставиться на основі клінічної картини і підтверджується як правило серологічними реакціями. Лікування проводиться окулістами і венерологами.