Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
rogivka_sud_tr.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
182.78 Кб
Скачать

Пухлини судинного тракту:

Поділяються на первинні, що ростуть із судинної оболонки і вторинні - метастази пухлин з інших органів.

Первинні пухлини бувають доброякісні і злоякісні: 1) доброякісні - кісти, нейрофіброми, невріноми, доброякісні меланоми, лейоміоми. Найчастіше із доброякісних зустрічаються кісти радужки, які розвиваються після травматичного попадання епітелію рогівки в передню камеру і радужку. Частіше зустрічаються серозні кісти, що мають вигляд прозо рих пухирців, стінки яких утворені стоншеною тканиною радужки.

Із злоякісних пухлин найчастіше зустрічаються меланобластоми (меланосаркоми). В радужці вони мають вигляд темного або жовтуватого вузлика, ростуть повільно, поступово заповнюючи передню камеру, Рідко ріст її швидкий з дисимінацією процесу. Може появлятися вторинна глаукома. Метастази дає рідко. Лікування: оперативно в початкових стадіях ірідектомія з діатермокоагуляцією по Архангельському, або енуклеація при проростанні всієї радужки.

Меланобластоми циліарного тіла. Через приховане положення виявляються лиже тоді, коли проростуть кут передньої камери і корінь радужної оболонки, або через зіницю, коли пухлина росте в сторону скловидного тіла і провисає в скловидному тілі у виді темного вузла.

Лікування - термінова енуклеація. Меланобластоми хоріоідеі - можуть розвиватися в любій ділянці очного дна і при положенні їх на периферії часто не відчуваються хворим і виявляються випадково. При розташуванні в центральних відділах різко понижується гострота зору, що й приводить хворого до лікаря.

Пухлина офтальмоскопічно в першому періоді має вигляд темного з чіткими контурами промінуючого в скловидне тіло вогнища, по якому ідуть судини огинаючись. Пухлина спричиняє спочатку місцеве відшарування сітківки, яке пізніше поширюється, за яким може скривитися пухлина - пониження тиску В цих випадках допомагає в діагностиці діафаноскопія, з якою Ви детально познайомитись на практичних заняттях.

При дальшому рості пухлини в ІІ періоді появляється вторинна глаукома. Ш дальше пухлина проростає в тканини орбіти вздовж судин і нервів, що проходять через склеру і здоровий нерв, появляється екзофтальм. Досить скоро виникають метастази у віддалені органи (печітку, легені, кістковий мозок). Лікування - енуклеація в перших стадіях І-ІІ з наслідуючою Р-терапією (до 5000 ч.на курс) екзонтерація орбіти в Ш

Хвороби сітківки.

В зв'язку з тим, що тема лекції де будуть розглядатися хвороба сітківки і зорового нерву досить обширна, то про деякі захворювання ми поговоримо на цій лекції. До них відноситься перифлебіт сітківки (хвороба Ильса). Причиною захворювання можуть бути туберкульоз, токсоплазмоз і ще в меншій мірі алергії. Повторні крововиливи в сітківку, які характеризують це захворювання, буди описані в 1882 році Илсем (але туберкулезна природа була доказана тільки в 1911 році Аксенфельдем і Штоком) і підтверджена цілям рядом авторів. Хворіють, як правило, люди молодого віку, особливо юнаки. Часто спостерігаються рецидиви крововиливів, які можуть просочуватися в скловидне тіло. Часто вдається прослідкувати тісний зв'язок крововиливів з венами. В основному пристіночна кров вен розсмоктується, але інколи утворюються ділянки проліферуючого ретиніту. Інколи через стінку судин просочується сиворотки і в результаті виникають білуваті вогнища. Раніше це захворювання праводило до повної сліпоти. Зараз при наявності антибіотиків наслідки бувають набагато кращі, але упорство процесу і зараз робить це захворювання серйозним. Наявність повторних крововиливів може привести до вторинної глаукоми, а проліферуючий ретиніт до розривів і відслойки сітківки.

Лікування: протитуберкульозне. Зовнішній ексудативний ретініт (хвороба Коатса) описаний в 1906 рові Коатсом. Подібно перифлебіту хворіють в більшості молоді люди, особливо мужчини, як правило хворіє одне око, однак описані і двохсторонні випадки захворювання. Розвивається захворювання поступовим зниженням гостроти зору. В сітківці спостерігаются поодинокі, або множинні ексудативні вогнища, як правило промінувчі в скловидне тіло. Розміщуються вони в різних відділах очного дна, але частіше в задніх (біля соска і жовтої плями). Кольор ексудату в більшості випадків жовтувато-білий, або білий інколи зеленуватий. Ексудат може захоплювати великі ділянки очного дна і вести до відшарування сітківки, часто до повного. Разом з ексудацією появляються крововиливи.

Характерним для цього захворювання є втягнення в процес судин. Зміни наступають в дрібних судинах по формі шаровидних або овальних потовщень, варікозних розширень. Інколи картина сітківки нагадує ангіоматоз сітківки. Із судин виникають крововиливи в сітківку і скловидне тіло, з чого пізніше утворюється сполучна тканина (проліферуючий ретиніт). Вкінцевому процес ускладнюється появою катаракти, іридоцикліта, вторинної глаукоми, або гіпотонією з атрофією очного яблока.

Основні зміни будуть між сітківкою і судинною оболонкою утворюється сполучна тканина. В дальнішому в зксудаті відкладається вапно і розвивається окостиніння. Патогенез спірний, етіологія зовсім невідома. Лікування безрезультативне.

Пігментна дегенерація сітківки є проявом вродженого сифілісу. Характеризується появою в дитячому віяі. Повільним зниженням гостроти зору і звуженням периферичного поля зору. Об’єктивно при пігментній дегенерації спочатку по крайній периферії: очного дна появляються чорні і білі дрібноточкові вогнища які нагадують суміж солі з перцем. В послідуючому появляються видимі зміни з сторони судин - вони звужуються, появляються зміни з сторони соска зорового нерва, наступає поступова атрофія його. Поля зору звужуються до точки фіксації, а гострота зору може інколи падати до нуля. Лікування - консервативне- вітамінотерапія, тканинна терапія. В останнє десятиріччя проводиться і оперативне лікування, яке направлене на покращання кровопостачання судинної оболонки ока шляхом підведення в супрахоріоідальний простір судин мускулів. Початкуючими в вивченні цього питання були в минулому зав. нашою кафедрою, а сьогодні зав.каф. Київського медінституту проф. Шлопак Т.В. і доцент нашої кафедри Д.Л.Волошинов.

Дагегерація жовтої плями характерна для людей у віці старше 60 років, тобто стареча дегенерація жовтої плями.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]