Іридоцикліти брунельозної етіології.

Клінічна картина їх подібна до туберкульозних. Захворювання розвивається в любому віці, частіше процес односторонній, діагноз ставиться на основі клінічних і спеціальних лабораторних досліджень: найбільшого розповсюдження получила р-ція аглютинації (р-ція Райта або модифікації Хеддльсона) і алергічна шкірна проба (р-ція Бюрне), яка проводяться по типу р-ції ПИРКЕ (буває позитивною в 50% випадків).

Лікування бруцельозного іридоцикліту складає трудну задачу. Найбільшого розповсюдження получила вакцинотерапія по Рудневу. Вводять п/ш, в/в, в/м. Разом з введенням вакцини проводять лікування місцеве і загальне протизапальне.

Загальні принципи в лікуванні іридоциклітів.

Про етіологічне лікування ми згадували вище. У випадках, коли невідома етіологія іридоцикліту проводимо загальну протизапальну терапію: осмотерапія, сульфаніламідні препарати, антибіотики. Слід звернути увагу на увеїти на основі фокальної інфекції - це одонтогенні і сунусогенні увеіти.

Синусогенні увеіти частіше всього перебігають як розлитий процес, який захоплює не тільки передні, а й задні відділи судинного тракту. В ряді випадків синусогенні увеіти перебігають без гострих явищ подразнень, але з наявністю всіх симптомів увеіту. На відміну від синусогенних одонтогенні увеіти нерідко перебігають по формі передніх увеітів за участю рогової оболонки. Одонтогенні увеіти мажуть бути як серозні так і пластичні. Обидві форми увеіту можуть перебігати у вигляді рецидивуючого іриту з гіпопіоном.

Грипозний іридоцикліт - клініка грип. іридоцикліту в кожну епідемію має свої особливості, як й сам грип, але захворювання завжди перебігає гостро з усіма раніше сказаними признаками іридоциклітів. Перебігає найчастіше у вигляді серозного, рідше фібринозного іридоцикліту, про що мова йшла також раніше. В комплексі загального лікування використовують групу антибіотиків тетрициклінового ряду.

Важливе значення має місцеве лікування (від часу постановки д-зу), яке потрібно починати як можна раніше. Це перш за все застосування мідріатиків, тобто речовин які розширяють зіницю і тим самим попереджують утворення синехій або розривають ті, які встигли утворитися. З цією метою застосовується сірчанокислий атропін ( ) у вигляді 1% розчину в каплях, 1% мазі (до 5-ти раз в день), або чистий атропін

(кришталик закладається за повіки, при ньому потрібно надавати на ділянку сльозного мішка, щоб зменшити всмоктування атропіну слизовою носа і рота).

При явищах отруєння ( перший симптомом - сухість в роті) або непереносимості атропін можна замінити 0,25% ,

Для розширення зіниці застосовують також 1-3% р-н кокаїну в каплях, 0,1% р-н адреналіну в каплях,п/кои - 0,2 і аплікації (проба Гредля -розповісти).

Атропін і екополамін розширюють зіницю паралізуючи сфінктер; кокаїн і адреналін - тонізуючи ділятатор (викликають подразнення симпатичного нерву, який інервуе ділятатор), а тому їх добре сполучати разом.

В нашій клініці широко застосовують тріаду: спочатку ставим аплікацію з адреналіном, потім закапують 3% р-н кокаїну і ставимо кришталик атропіну. Тріада ставиться там, де не діє один мідріатик. Міаріатики можна вводити в око шляхом йонофорезу. При підвищенні в/очного тиску рекомендують користуватися 3% р-ном фенаміну, який потрібно сказати, розширює зіницю слабо.

Розширення зіниці при іридоцикліті показано по-перше для попередження утворення задніх синехій, для надання спокою запальній тканині (радужці), зменшується ексудація; тому що при розширенні зіниці зменшується кровонаповнення судин радужки.

Розширення зіниці при іридоцикліті - це перша допомога, яку повинен виконати не тільки офтальмолог, але й лікар не спеціаліст. До місцевих призначень слід віднести - п/кон. введення антибіотиків, новокаїнові блокади, кортізон - 0,2. Застосовують для зняття болей при іридоциклітах п’явки на висок (місцева відволікаюча терапія), тепло (крім ).