Інтерстиціальні глибокі кератити

В даному розділі розглянемо клініку дифузного паренхіматозного сифілітичного кератиту ( ) причиною якого являється вроджений сифіліс. Тому при цьому захворюванні виявляється і ряд інших ознак вводженого сифілісу - гетчінсонові зуби, глухота (які разом з паренхіматозним кератитом входять в Гетчінсонову тріаду), сідловидний ніс, рубці довкола рота, позитивна RW т.інш.

Розвивається паренхіматозний сифілітичний кератит частіше в молодому віці від 6 до 20 років, разом з тим він може зустрічатися в більш ранньому дитячому віці.

Коли питання етіології при вродженому сифілісі вважається ясним, то патогенез цього захворювання не вирішений і до сьогоднішнього дня. Ігерогеймер вважає, що п.к. визивається безпосередньо епірохетами, які проникають в рогівку, але тоже запалення рогівки установлене тільки при п.к. плода і новонароджених, а також при експериментальному п.к. (Ігерсгеймер, В.Н.Архангельський; В.І.Фельдман). Розвиток п.к. при пізньому люесі розцінюється як анафілактична реакція. Ігерсгеймер вважає, ще проникнення спірохети в рогівку наступає в період внутріутробного життя де вони розпадаються і сенсибілізують її; коли в неї повторно попадають протукти розпаду спірохет, то розвивається паренхіматозний кератит.

Роботами В.А.Крзсіовнікова (1950), И.Г.Хорошина (1951) показано, що бліда спірохета в певних умовах переходить в фільтруючу форму. В зв'язку з цими даними А.Г.Кроль допускає, що при п.к. ми маємо справу з фільтруючою формою спірохети, яка є більш стійкою до навколишнього середовища.

При розвитку клінічної картини розрізняють два періоди основні: прогресивний і регресивний. Період прогресивний (6-8 неділь) можна ще розділити на стадію інфільтрації і васкуляризації . В цьому періоді, який продовжується 3-4 неділі при помірних явищах подразнення ока в середніх і глибоких шарах рогівки появляються дифузні світло-сірі помутніння, які складаються з окремих дрібних інфільтратів, точок або полосок і починаються біля краю рогівки, захоплюючи якись великий сегмент, чи сектор. Інколи помутніння розповсюджується рівномірно з усіх сторін. Дальше інфільтрація розповсюджується до центра і рогівка становиться матовою, нерівною. Уже в цій стадії розвитку процесу в рогівці можуть появлятися новоутворені глибокі судини, які більш активуються в другому періоді – васкуляризації (4-5 тижнів). Інфільтрація різко посилюється, вся рогівка становиться дифузно мутною і інколи набуває насичено білого вигляду, разом з цим і різко понижується гострота зору, наростають також суб’єктивні відчуття (світлобоязнь, сльозотеча, болі). В цій стадії особливо чітко видиме проростання глибоких судин. На висоті процесу може спостерігатися і поверхнева васкуляризація.

Регресивний період продовжується від декількох місяців до 2-х років. Характеризується поступовим спадом всіх явищ запалення, розсмоктуванням помутнінь, яке починається з периферії до центра і зменшенням васкулиризації рогової оболонки. Просвітлення рогівки починається з периферії, а інфільтрація центральних відділів розсмоктується повільно і центр ще довго залишається мутним, що впливає на гостроту зору. В майбутньому зникають всі судини. Але по цих запустілих судинах при біомікроскопії, діагноз може бути поставлений через десятки років після перенесеного захворювання.

Перебіг паренхіматозного кератиту дуже часто (до 50%) випадків ускладнюється запаленням радужної оболонки, а інколи і переднім хоріоретинітом; значно рідше в процес втягується і склера.

Паренхіматозний кератит при вродженому люесі, як правило, пошкоджує обидва ока, але рідко одночасово. В літературі описані випадки від декількох неділь до 35 років (Р.А.Гаркові, 1938-13 лет; А.Н.Мурзина, 1927- 25 лет). Така циклічність перебігу процесу відрізняє цей кератит від всіх інших запальних захворювань.

Дуже характерним для паренхіматозного кератиту є те, що на рогівці ніколи не утворюється виразок. Над інфільтратами поверхня рогівки стає шереховатою, нагадує шагрень, але десквамацій епітелію немає. Не дивлячись на тривалість захворювання (ио 2-х років і більше) прогноз відносно зору у більшості хворих досить сприятливий /у 70% хворих зір повертається до 0,5 і вище/ і лише у 25-30% він залишається нищим 0,1).

Лікування зводиться до лікування під наглядом венеролога основного захворювання – сифілісу.

Місцеве лікування: в першу чергу назначають мідриатики, для попередження розвитку задніх синехій.

В регресивному періоді з метою розсмоктування помутнінь: 2-10% р-рн діоніну, жовту ртутну мазь 1-2%, йонофорез з КІ 3%, застосування УЗ, кортізон під/кон. тканинна терапія.

Дещо подібним до сифілітичного паренхіматозного кератиту є глибокий дифузний туберкульозний кератит, але він має деякі відмінні ознаки:

1. В рогівці серед дифузної муті зустрічаються інфільтрати з жовтуватим відтінком у вигляді вузлів.

2. Процес, як правило, не захоплює всієї рогівки і локалізується у відкритій частині очної щілини внизу, ззовні.

3. Глибокі судини не мають вигляду “кісточок” і мало заходять в сірому (Самойлов). Разом з глибокими бувають і поверхневі судини у вигляді клубочків довкола вогнища.

4. Появляються жирні великі преципітати, жовтуватого кольору, в камерній волозі багато клітинних елементів і часто утворюються грубі задні синехії (при сифілітичному - преципітатами сірого кольору, синехії утворюються рідко).

5. Чутливість рогівки майже не порушується на відміну від сифілітичного.

6. Процес не має циклічності перебігу і часто рецидивує.

7. Захворювання частіше буває одностороннім.

8. Немає ознак вродженого сифілісу.

9. RW від’ємна, туб. проти позитивні.

В практичній діяльності лікаря зустрічаються хворі з комбінованим процесом, коли до паренхіматозного сифілітичного кератиту, приєдунується глибокий туберкульозний кератит. Захворювання в таких випадках перебігає важче і тягнеться довше. Прогноз при туб.кератиті значно гірший, ніж при сифілітичному, тому що залишаються більш інтенсивні помутніння.

Лікування: потрібно проводити загальне як й при лікуванні туб.легень, враховуючи рецидиви хвороби - протирецидивні курси являються обов’язковими. Місцеве лікування: мідриатики, Паск 10% по 2к. напротязі 6 днів, синтовіцинова змульсія 1%.