Характеристика сну.

Під час сну поряд зі знерухомленням організму спо­остерігається:

- зменшення частоти дихання і скорочень серця,

- зниження артеріально­го тиску,

- інтенсивності обміну речовин, тем­ператури тіла,

- зниження чутли­вості органів чуття і збудливості нервової системи,

- різке зниження тонусу скелет­ної мускулатури.

У результаті детальнішого вивчення фі­зіологічних показників у людини з'ясува­лося, що деякі з них (частота скорочень серця, дихання, рухи очей, тонус м'язів) за­знають періодичних змін. Так само зміню­ється й ЕЕГ.

На цій підставі було виділено дві основні фази сну:

• повільний,

• швидкий (парадоксальний) сон.

Фазі швидкого (парадоксального) сну властива наявність швидких рухів очей (до 25 за 1 хв) і дещо сплощена форма кривої ЕЕГ, на яку можуть нашаровува­тися альфа-, бета- і тета-хвилі. Незважаю­чи на те, що електрична картина мозку нагадує дрімання, сон у цей час глибокий і розбудити людину не легше, ніж у фазі повільного сну. Десинхронізація елект­ричної активності мозку (поява бета-ритму) під час цієї фази сну в більшості ви­падків супроводжується сновидіннями.

У першій половині ночі переважає гли­бокий повільний сон (дельта-сон) з неве­ликими епізодами швидкого сну, а у другій частині ночі — поверхневий сон із сонними веретенами і досить значними періодами (до 20 — 30 хв) швидкого сну.

Фази сну. Під час сну різко знижується чутливість сенсорних систем, міняється адекватна реакція організму на зовнішні подразники. Хоча лю­дина, яка міцно спить, може прокинутися під час дії навіть не сильних, але важливих для неї подразників. Ці та інші зміни, які виникають в організмі в період сну, залежать від глибини сну.

Глибину сну поділяють на кілька фаз. Визначається вона за силою под­разника, необхідною для пробудження.

Перша фаза сну характеризується появою альфа-ритму, який типовий для розслабленого неспання, скелетні м'язи ще напружені, очі рухаються.

Перехід у другу фазу супроводжується появою швидкої, дрібної, але нере­гулярної активності на ЕЕГ, яка переривається появою великих повільних хвиль. М'язова напруга значно слабшає, очі стають нерухомими. По суті, це момент настання повільного сну. Через кілька хвилин хвилі на ЕЕГ ста­ють ще більшими і повільнішими з частотою 1-4 цикли за секунду - це дельта-хвилі, характерні для третьої фази. Якщо дельта-хвилі охоплюють більше ніж 20% усього часу сну, то це відповідає його четвертій фазі.

У третю, а особливо, в четверту фазу сну скелетні м'язи розслаблені, очі не­рухомі; домінує активність парасимпатичної нервової системи, про що свідчить зниження ЧСС, зменшення інтенсивності дихання, деяке зни­ження температури тіла. Змінюється і гормональний статус: у крові змен­шується концентрація кортизолу, а рівень гормону росту зростає. У цю фазу сну розбудити людину досить важко. У зв'язку з появою на ЕЕГ повільних хвиль 3-тю і 4-ту фази сну називають повільним сном. До ранку глибина сну поступово зменшується.