Змінені стани свідомості

До змінених станів свідомості відносять сон, гіпноз тощо.

Уся діяльність головного мозку проходить у вигляді стадій циркадних коливань.

Одна з таких стадій - це сон.

Сон - це одна із форм функціонального стану ЦНС і всього організму, у якому людина проводить майже третину свого життя. Тривалість сну зале­жить від віку й індивідуальних особливостей.

Немовлята сплять до 20 год, а дорослі в середньому 6,5-8 год на добу. Індивідуальні відхилення від зазна­ченої середньої добової тривалості сну можуть складати до двох годин.

Сон - особливий стан організму, який характеризується припиненням або значним зниженням рухової активності, функцій аналізаторів, контак­ту з навколишнім середовищем, більш чи менш повним відключенням свідомості.

Сон — це особливий, генетично запро­грамований етап організму, що періодич­но виникає, із закономірним послідовним чергуванням певних стадій.

Під час сну відбувається обробка (переосмислення) на­копиченої раніше інформації. Вважають, що під час сну проходить переведення мови електронних імпульсів на мову нуклеотидних ком­бінацій. Прокидаємося ми тоді, коли переробка інформації заверше­на.

Крім того, згідно з інформаційною теорією сну, під час сну очи­щується короткочасна пам'ять від усього зайвого. Хоча відновлення психічної і фізичної діяльності також характерне для сну (відновна функція).

Під час сну спостерігається зниження активності окремих ділянок головного мозку, ослаблення його рефлекторної діяльності (зростання порогу та тривалості умовного рефлексу).

Причини сну поділяють на чотири групи:

а) ендогенні, які пов'язані з процесами виснаження і накопичення гіпногенних речовин (оксибутират, 6-пептид),

б) гуморальна концепція, існують гормони, які діють ендогенно, ритмічно ("внутрішній годинник"),

в) безумовні (темрява, спокій, сен­сорна монотонність, вплив атмосферних умов),

г) умовно-рефлекторні (режим бадьорості і сну).

Розрізняють такі стадії сну: А - розслабленої бадьорості;

А - перехід від бадьорості до сну;

В - засинання і найбільш поверхневий сон;

С - поверхневий сон;

Д - помірно глибокий сон;

Е - глибокий сон.

Послідовність стадій сну протягом ночі змінюється 3-5 разів.

З розвитком фаз сну поступово гальмується потік сенсорної інформації в центральній нервовій системі, свідома діяльність, зменшується тонус м'язів.

Взагалі розрізняють такі види сну:

1) періодичний кожнодобовий сон - фізіологічний,

2) періо­дичний сезонний сон (зимова або літня сплячка тварин),

3) наркотичний сон, який можна викликати хімічними та фізичними агента­ми,

4) гіпнотичний сон,

5) патологічний сон.

Гіпнотичний сон - частковий сон, який характеризується збереженням деякого контакту людини із зовнішнім світом. Часткове відключення свідомості за збереження контакту з гіпнотизером створює сприятливу ос­нову для підвищеної навіюваності (сугестивності).

Патологічний сон виникає унаслідок різних нервово-психічних роз­ладів. Характеризується підвищеною сонливістю різного ступеня вираженості - від легкого дрімотного стану до летаргічного сну, коли протягом тривалого часу (аж до кількох років) людину неможливо розбудити.

Крім того, розрізняють владний (залежно від пот­реб організму - залежить від віку) і вольовий (залежно від бажання - рідко перевищує 2-3 години).

Фізіологічний сон поділяють монофазний (од­норазове чергування денного або нічного сну і бадьорості) і поліфазний (часті зміни сну і бадьорості протягом доби).

І. П. Павлов виділяв активний сон, пов'язаний з гальмівними умовними подразниками, і пасивний - внаслідок зменшення пото­ку аферентації до кори.

Основними проявами сну є нерухомість організму і зниження більшості його функцій.