15. Поняття та види помилок в кп

КК не містить спеціальних норм про помилку.

Під помилкою в кримінальному праві розуміється неправильне уявлення особи про юридичні властивості або фактичні ознаки вчинюваного нею діяння.

Розрізняють два види помилки:

Юридична помилка — це хибне уявлення особи про правову сутність чи правові наслідки вчиненого нею діяння. Відповідно юридична помилка поділяється на три види:

а) помилку в злочинності діяння, що в свою чергу, може бути дво якого роду:

- в першому випадку має місце так званий уявний злочин, що існує тільки в уяві особи, що вважає своє діяння злочином, а в дійсності закон його таким не визнає;.

- у другому випадку, коли діяння за законом визнається злочином, особа вважає його правомірним, незлочинним. Вина і кримінальна відповідальність в такому випадку у принципі не виключаються.;

б) помилку в кваліфікації злочину — коли, особа правильно усвідомлює суспільну небезпечність вчинюваного, знає про його заборону кримінальним законом, але помиляється в кваліфікації і тому повинна нести кримінальну відповідальність;

в) помилку у виді і розмірі покарання - коли особа помиляється в характері покарання, тобто при неправильному уявленні особи про вид і

розмір покарання, що загрожує їй за законом за вчинений злочин.

Помилка особи в юридичних ознаках відображує незнання нею кримінального закону і, за загальним правилом, не впливає на кримінальну відповідальність та покарання.

фактична помилка — це хибне уявлення особи про характер або фактичні наслідки свого діяння. При фактичній помилці особа правиль­но оцінює юридичну, правову характеристику певного діяння як конк­ретного злочину, проте помиляється у його фактичних ознаках. Розріз­няють такі види фактичної помилки:

г) помилку в об'єкті - полягає в неправильному уявленні особи про характер тих суспільних відносин, на які посягає її діяння. Особа спрямо­вує своє діяння на заподіяння шкоди одному об'єкту, але внаслідок її по­милки шкода фактично заподіюється іншому об'єкту. У більшості випад­ків помилка в об'єкті пов'язана з помилкою особи в предметі злочину, а через неї — в його об'єкті. Так, особа, бажаючи викрасти наркотичні засо­би, проникає до аптеки і викрадає, як вона вважає, наркотичні засоби, в дійсності ж з'ясовується, що викрадені ліки не є наркотичними засобами;

б) помилку в характері діяння (дії або бездіяльності) може бути двоякого роду:

по-перше, вона може виражатися в помилці особи щодо наявно­сті в її дії або бездіяльності фактичних ознак, що утворюють об'єктивну сторону конкретного складу злочину;

по-друге в помилці щодо відсутності в її діянні таких ознак.

в) помилку в причинному зв'язку - становить собою неправильне уяв­лення про дійсний розвиток причинного зв'язку між суспільне небезпе­чним діянням і суспільне небезпечними наслідками;

г) помилку в особі потерпілого - полягає в заподіянні шкоди одній людині, помилково сприйнятій за іншу.

16. Обставини, що виключають злочинність діяння

Обставини, що виключають злочинність діяння — це умови, за наявності яких діяння, котрі своїми зовнішніми ознаками формально співпадають з ознаками діянь, передбачених кримінальним законом як злочини, є правомірними через припис закону про можливість, необхід­ність чи обов'язковість їх вчинення.

Види обставин, що виключають злочинність діяння:

- необхідна оборона (ст.36 КК);

- уявна оборона (ст.37 КК);

- затримання особи, що вчинила злочин (ст.38 КК);

- крайня необхідність (ст.39 КК);

- фізичний або психічний примус (ст.40 КК);

- виконання наказу або розпорядження (ст.41 КК);

- діяння, пов'язане з ризиком (ст.42 КК);

- виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття чинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст.43 КК).