- •1. Поняття, предмет, ознаки та система КрПу.
- •2. Завдання кримінального права. Кримінальне право та кримінальна політика.
- •3. Злочин, його види та стадії. Готування до злочину. Замах на злочин.
- •4. Закон про кримінальну відповідальність та її підстава.
- •5. Дія кримінального закону у часі, просторі, за колом осіб. Зворотна сила кримінального закону.
- •6. Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми
- •7.Добровільна відмова та діяльне каяття, їх правові наслідки.
- •8. Об'єкт злочину.
- •9. Об'єктивна сторона злочину.
- •1) Безпосередній причинний
- •2) Опосередкований причинний зв'язок
- •10. Суб’єкт злочину
- •11. Суб’єктивна сторона злочину
- •12. Види складів злочину
- •1) Об'єкт злочину;
- •2) Об'єктивна сторона злочину;
- •13. Форми та види вини
- •Казус (випадок) в кп та його правові наслідки.
- •15. Поняття та види помилок в кп
- •16. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •17. Необхідна оборона (но)
- •18. Уявна оборона (уо)
- •19. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •20. Крайня необхідність (кн)
- •21. Фізичний або психічний примус
- •22. Виконання наказу або розпорядження
- •23. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
- •24. Виконання спец. Завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
- •25. Повторність, сукупність, рецидив злочинів та їх ознаки.
- •26. Співучасть у злочині. Форми співучасті. Види співучасників та межі їх відповідальності.
- •27. Поняття, мета та види крим. Покарань (кп).
- •28. Позбавлення волі, його види і строки
- •29. Призначеня покарання: поняття, правила. Призначення покарання за сукупністю злочинів або вироків.
- •30. Звільнення від покарання та його відбуття (ст.74-85 кк).
- •31. Амністія та помилування.
- •32. Судимість: строки погашення, зняття судимості та її правові наслідки.
- •33. Примусові заходи медичного характеру : поняття та види
- •34. Особливості кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років.
- •35. Просте вбивство (ч.1 ст.115 кк)
- •37. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ст. 115 ч. 2 кк)
- •38. Привілейовані вбивства (ст. 116, 117, 118 кк).
- •39. Умисне чи необережне нанесення тілесних ушкоджень (ту) (ст. 121, 122, 123, 124, 128 кк).
- •1) Меж необхідної оборони
- •2) Меж захисту в обстановці уявної оборони.
- •3) Заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Порушення правил лікування, донорства та трансплантації (ст.. 141-145)
- •41. Згвалтування та інші статеві злочини.
- •42. Крадіжка (ст.185 кк).
- •43. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк).
- •1. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •44. Грабіж (ст. 186 кк)
- •45. Розбій (ст. 187 кк).
- •46. Вимагання (ст.. 189 кк)
- •47. Шахрайство (ст.. 190 кк).
- •48. Привласнення, розтрата майна або заволо
- •49. Злочини проти власності без ознак викрадення або іншого незаконного заволодіння чужим майном (ст.192-198 кк).
- •50. Підробка грошей та цінних паперів (ст. 199, 223, 224 кк).
- •51. Службове підроблення (ст. 366 кк)
- •52. Контрабанда та її види (ст.. 201, 305).
- •53. 3Лочини у сфері підприємницької діяльності (ст.202-206 кк).
- •54. Злочини у банківській сфері (ст.. 218-222 кк).
- •55. Злочини у сфері незаконного використання комерційної таємниці (ст.. 231-232 кк).
- •56. Створення злоч. Організації та сприяння її учасникам (ст.. 255, 256 кк).
- •57. Бандитизм та його відмінність від розбою (ст.. 257, 187 кк).
- •58. Незаконні дії зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами (ст.262-269 кк).
- •59. Порушення правил безпеки дорож. Руху або експлуатації транспорту особами, які керують тр. Засобами (ст. 286 кк).
- •60. Групове порушення громадського порядку (ст. 293). Масове заворушення (ст. 294 кк). Хулиганство (ст.296)
- •63. Незаконні дії з наркотичними, психотропними речовинами та їх аналогами або прекурсорами (ст.306-308, 311-314, 318-321 кк).
- •66. Зловживання владою або служ. Становищем (ст. 364 кк). Перевищення влади або служ. Повноважень (ст. 365 кк).
- •67. Службова недбалість (ст. 367).
- •68. Давання хабара (ст. 369 кк). Провокація хабара (ст. 370 кк).
- •69. Притягнення завідомо невинного до кв (ст. 372). Примушування давати показання (ст. 373).
- •70. Злочинні діяння щодо судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 376-379 кк).
- •71.Злочинні діяння щодо захисника чи представника особи (ст.397-400 кк).
60. Групове порушення громадського порядку (ст. 293). Масове заворушення (ст. 294 кк). Хулиганство (ст.296)
1. Об'єктом злочину, передбаченого ст. 293, є порядок поведінки в громадських місцях груп людей. Він є важливим елементом усього громадського порядку. Груповий характер посягання значно підвищує суспільну небезпеку відповідних дій, які при вчиненні однією особою звичайно не ведуть до відповідних наслідків і не тягнуть за собою кримінальної відповідальності (про це свідчить, зокрема, порівняння санкцій ст. 293 та 296).
2. Об'єктивна сторона злочину включає в себе як обов'язкові ознаки діяння, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Діяння при вчиненні злочину, передбаченого ст. 293, виконується, як правило, шляхом дії і полягає в:
1) організації групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації;
2) активній участі у них.
Наслідки злочину можуть полягати у: 1) грубому порушенні громадського порядку, 2) суттєвому порушенні роботи транспорту, підприємства, установи чи організації.
Причинний зв'язок між поведінкою організаторів та активних учасників групового порушення громадського порядку і наслідками, вказаними в диспозиції ст. 293, характеризується наявністю проміжної ланки - поведінки групи, учасники яких безпосередньо і спричинюють відповідну шкоду. Тому для констатації причинного зв'язку в аналізованому складі злочину слід встановити наявність обох його ланок, довести що: 1) діяння винного викликало відповідну поведінку натовпу; 2) передбачені ст. 293 наслідки спричинені саме груповими діями.
3. Суб'єкт злочину загальний.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
Масові заворушення (ст.294)
1. Основним безпосереднім об'єктом масових заворушень є громадський порядок. Додатковим обов'язковим об'єктом цього злочину - залежно від конкретної форми його прояву - є життя та здоров'я особи, конституційні права людини і громадянина, власність, порядок управління або громадська безпека.
2. Масові заворушення — це завжди дії горби, яка діє стихійно, хоча може бути й керованою цілком, чи в окремих своїх частинах. Така юрба веде себе агресивно. її учасники вчиняють дії, які визнаються злочинами і при їх виконанні однією особою.
3. Об'єктивна сторона злочину полягає в;
1) організації масових заворушень;
2) активній участі у них.
Злочин вважається закінченим з моменту початку масових заворушень - вчинення конкретних актів насильства, погромів тощо.
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 294, може характеризуватися умислом або необережністю.
6. Кваліфіковані види злочину мають місце, коли масові заворушення призвели до: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків.
Під загибеллю людей розуміється заподіяння смерті двом або більше особам. До інших тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння одному потерпілому смерті чи хоча б одному тяжкого тілесного ушкодження.
Хуліганство (ст.296 КК)
Родовий об'єкт - громадський порядок та моральні основи життя
Безпосередній об'єкт основний - громадський порядок в сфері суспільно корисної діяльності, спокійних умов роботи, побуту та відпочинку людей
Безпосередній об'єкт додатковий - здоров'я особи, громадська безпека, авторитет органів влади.
Об'єктивна сторона хуліганства характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок і супроводжуються особливою зухвалістю винятковим цинізмом.
Хуліганство не обов'язково може вчинятись в громадських місцях, це може бути і в квартирі, і в безлюдному місці тощо. Спрямованість умислу та особливий мотив є основним критерієм відмежування хуліганства та злочинів проти життя і здоров'я особи.
Склад злочину - формальний, оскільки він вважається закінченим з моменту вчинення суспільно небезпечних дій, передбачених диспозицією статті, незалежно від наслідків.
Суб'єкт - фізична, осудна особа якій виповнилось 14 років.
Суб'єктивна сторона - умисна форма вини в вигляді прямого умислу.
Мотив — явна неповага до суспільства, тобто прагнення продемонструвати свою зневагу до загальновизнаних норм і правил поведінки, показати свою зверхність, грубу силу, прагнення самоутвердитись за Рахунок приниження інших осіб чи порушення їхніх інтересів.
Вказаний мотив є обов'язковою ознакою для суб'єктивної сторони хуліганства.
Кваліфікуючі ознаки:
- ч.2 ст.296 КК хуліганство вчинене групою осіб (див. ч.1 ст. 28 КК)
- ч.3 ст.296 КК діє передбачені частинами першою або другою ст.296 КК вчинені:
а) особою, раніше судимою за хуліганство - тобто особою, яка має не зняту чи непогашену судимість за хуліганство;
б) пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського nopядку чи іншим громадянам, які припиняють хуліганські дії.
Опір - активна фізична протидія здійсненню відповідними працівниками своїх обов'язків. Від опору як активної протидії слід відрізняти непокору, яка не є кваліфікуючою ознакою хуліганства і полягає у не виконанні вимог представника влади, громадськості або пересічного громадянина. Опір, який мав місце після припинення хуліганських дій також не є кваліфікуючою ознакою цього злочину.
- ч.4 ст.296 КК із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
життю чи здоров'ю громадян.
61. Створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст.302 КК). Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.317 КК). Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів (ст.322 КК).
Створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст.302)
1. Об'єктом злочину є моральні засади суспільства в частині встановлення зв'язків між людьми для задоволення їх статевих потреб. З позицій суспільної моралі задоволення статевих потреб має здійснюватися без проявів розпусти, безладних статевих
контактів, проституції. Недопустимим є і надання іншим особам місць для вчинення розпусних дій, створення або утримання таких дій.
2. Предметом злочину є місця розпусти. Ними є будь-які споруди чи інші об'єкти, в яких вчиняються розпусні дії. Це, зокрема, окремий житловий будинок, квартира чи їх частина, різноманітні нежитлові (підвали, горища), виробничі (лазня, лікарський чи масажний кабінет) приміщення, транспортні засоби (каюти суден, вагони, салони автобусів чи літаків), а також намети, курені.
Про поняття розпусних дій див. коментар до ст. 156.
3. Об'єктивна сторона злочину проявляється у:
1) створенні місць розпусти;
2) їх утриманні;
3) звідництві для розпусти.
4. Суб'єкт злочину загальний. Відповідальності за ст. 302 підлягає й особа, яка, створюючи або утримуючи місця розпусти, займаючись звідництвом, сама бере участь у розпусних діях.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
6. Кваліфікований вид злочину має місце, коли вказані вище дії вчинено: 1) з метою наживи; 2) особою, раніше судимою за цей злочин; 3) організованою групою (ч. 2 ст. 302), а особливо кваліфікований - коли створення або утримання місць розпусти чи звідництво для розпусти вчинюються із залученням неповнолітнього.
Залучення до створення або утримання місць розпусти чи звідництва для розпусти неповнолітніх, які не досягли 16-річного віку, поєднане з наступним вчиненням щодо них розпусних дій, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 302 і відповідною частиною ст. 156.
Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.317)
1. Об'єктом злочину є здоров'я особи.
2. Об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 317, утворюють такі альтернативні дії:
1) організація місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
2) утримання такого місця;
3) надання приміщення з цією метою.
Вчинення тих самих дій, але для вживання одурманюючих засобів, охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 322.
3. Суб'єкт злочину загальний. Якщо до вчинення цього злочину залучається неповнолітній (ч. 2 ст. 317), то його суб'єктом може бути лише особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 18 років.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою злочину є спеціальна мета - забезпечити незаконне вживання, виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Вчинення злочину з корисливих мотивів утворює кваліфікований його вид (ч. 2 ст. 317).
5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його; 1) повторно; 2) з корисливих мотивів; 3) групою осіб; 4) із залученням неповнолітнього.
Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів (ст.322)
1. Об'єктивні й суб'єктивні ознаки цього злочину в основному збігаються з аналогічними ознаками організації чи тримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317). Основна їх відмінність полягає в тому, що: а) за ст. 322 кримінальна відповідальність настає за організацію чи утримання місць лише для вживання (а не для виробництва чи виготовлення) одурманюючих засобів; б) ці засоби не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами; в) ці дії вчиняються для вживання одурманюючих засобів з метою одурманювання.
2. Під лікарськими та іншими засобами, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, слід розуміти одурманюючі засоби. Про їх поняття див. коментар до ст. 324.
3. Використання в заголовку і диспозиції цієї статті слова «незаконна» є зайвим, оскільки описані в ній дії за будь-яких умов не можуть бути визнані правомірними.
62. Проституція або примушування чи втягнення в заняття проституцією (ст. 303 КК). 1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є моральні засади суспільства в частині підстав задоволення статевих потреб. Суспільна мораль вимагає, щоб зв'язки між людьми для задоволення статевих потреб встановлювалися на основі особистої симпатії, не допускає ведення статевого життя виключно за винагороду. Небезпека проституції різнобічна і полягає в тому, що принижуються честь і гідність тих, хто нею займається, створюється загроза поширення цілого ряду небезпечних хвороб, виникають аморальні джерела доходів тощо. Додатковим обов'язковим об'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303, є статева свобода, а також здоров'я особи і власність.
2. Об'єктивна сторона злочину проявляється у таких формах:
1) систематичне заняття проституцією (ч. 1 ст. 303);
2) примушування чи втягнення у заняття проституцією (ч. 2 ст. 303);
3) сутенерство (ч. 4 ст. 303).
Проституцію закон визначає як надання сексуальних послуг з метою отримання доходу.
Закінченим сутенерство є з початку виникнення організованої групи сутенерів, виконання дій по керівництву або вступу до неї.
3. Суб'єкт злочину загальний.
4, Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.3 ст. 303, є мета отримання доходу, а злочину, передбаченого ч. 4 ст. 303,- мета отримання прибутків.
Про поняття доходу і прибутку див. коментар до ст. 150.
5. Кваліфікований вид злочину (ч.3 ст. 303) має місце, коли систематичне заняття проституцією здійснюється особою у складі організованої групи, а так само, коли примушування чи втягнення у заняття проституцією вчинені: 1) щодо неповнолітнього; 2) організованою групою.
Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304)
1. Об'єкт злочину - моральні засади суспільства у ставленні до виховання підростаючого покоління. Вони передбачають охорону неповнолітніх від негативного впливу, який може викликати бажання займатися діяльністю, що негативно сприймається суспільством.
2. Потерпілими від цього злочину є неповнолітні - особи чоловічої або жіночої статі, які не досягли 18-річного віку. Хоча в диспозиції ст. 304 вказівку на потерпілого зроблено у множині, кримінальна відповідальність настає і тоді, коли посягання вчинене і проти однієї такої особи.
3. Об'єктивна сторона злочину полягає у втягненні неповнолітніх:
1) у злочинну діяльність;
2) у пияцтво;
3) у заняття жебрацтвом;
4) у заняття азартними іграми.
Втягнення - це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки, залучається до неї, в такої особи виникає бажання поводитись певним чином.
4. Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла 18-річного віку.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.