- •1. Поняття, предмет, ознаки та система КрПу.
- •2. Завдання кримінального права. Кримінальне право та кримінальна політика.
- •3. Злочин, його види та стадії. Готування до злочину. Замах на злочин.
- •4. Закон про кримінальну відповідальність та її підстава.
- •5. Дія кримінального закону у часі, просторі, за колом осіб. Зворотна сила кримінального закону.
- •6. Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми
- •7.Добровільна відмова та діяльне каяття, їх правові наслідки.
- •8. Об'єкт злочину.
- •9. Об'єктивна сторона злочину.
- •1) Безпосередній причинний
- •2) Опосередкований причинний зв'язок
- •10. Суб’єкт злочину
- •11. Суб’єктивна сторона злочину
- •12. Види складів злочину
- •1) Об'єкт злочину;
- •2) Об'єктивна сторона злочину;
- •13. Форми та види вини
- •Казус (випадок) в кп та його правові наслідки.
- •15. Поняття та види помилок в кп
- •16. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •17. Необхідна оборона (но)
- •18. Уявна оборона (уо)
- •19. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •20. Крайня необхідність (кн)
- •21. Фізичний або психічний примус
- •22. Виконання наказу або розпорядження
- •23. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
- •24. Виконання спец. Завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
- •25. Повторність, сукупність, рецидив злочинів та їх ознаки.
- •26. Співучасть у злочині. Форми співучасті. Види співучасників та межі їх відповідальності.
- •27. Поняття, мета та види крим. Покарань (кп).
- •28. Позбавлення волі, його види і строки
- •29. Призначеня покарання: поняття, правила. Призначення покарання за сукупністю злочинів або вироків.
- •30. Звільнення від покарання та його відбуття (ст.74-85 кк).
- •31. Амністія та помилування.
- •32. Судимість: строки погашення, зняття судимості та її правові наслідки.
- •33. Примусові заходи медичного характеру : поняття та види
- •34. Особливості кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років.
- •35. Просте вбивство (ч.1 ст.115 кк)
- •37. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ст. 115 ч. 2 кк)
- •38. Привілейовані вбивства (ст. 116, 117, 118 кк).
- •39. Умисне чи необережне нанесення тілесних ушкоджень (ту) (ст. 121, 122, 123, 124, 128 кк).
- •1) Меж необхідної оборони
- •2) Меж захисту в обстановці уявної оборони.
- •3) Заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Порушення правил лікування, донорства та трансплантації (ст.. 141-145)
- •41. Згвалтування та інші статеві злочини.
- •42. Крадіжка (ст.185 кк).
- •43. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк).
- •1. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •44. Грабіж (ст. 186 кк)
- •45. Розбій (ст. 187 кк).
- •46. Вимагання (ст.. 189 кк)
- •47. Шахрайство (ст.. 190 кк).
- •48. Привласнення, розтрата майна або заволо
- •49. Злочини проти власності без ознак викрадення або іншого незаконного заволодіння чужим майном (ст.192-198 кк).
- •50. Підробка грошей та цінних паперів (ст. 199, 223, 224 кк).
- •51. Службове підроблення (ст. 366 кк)
- •52. Контрабанда та її види (ст.. 201, 305).
- •53. 3Лочини у сфері підприємницької діяльності (ст.202-206 кк).
- •54. Злочини у банківській сфері (ст.. 218-222 кк).
- •55. Злочини у сфері незаконного використання комерційної таємниці (ст.. 231-232 кк).
- •56. Створення злоч. Організації та сприяння її учасникам (ст.. 255, 256 кк).
- •57. Бандитизм та його відмінність від розбою (ст.. 257, 187 кк).
- •58. Незаконні дії зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами (ст.262-269 кк).
- •59. Порушення правил безпеки дорож. Руху або експлуатації транспорту особами, які керують тр. Засобами (ст. 286 кк).
- •60. Групове порушення громадського порядку (ст. 293). Масове заворушення (ст. 294 кк). Хулиганство (ст.296)
- •63. Незаконні дії з наркотичними, психотропними речовинами та їх аналогами або прекурсорами (ст.306-308, 311-314, 318-321 кк).
- •66. Зловживання владою або служ. Становищем (ст. 364 кк). Перевищення влади або служ. Повноважень (ст. 365 кк).
- •67. Службова недбалість (ст. 367).
- •68. Давання хабара (ст. 369 кк). Провокація хабара (ст. 370 кк).
- •69. Притягнення завідомо невинного до кв (ст. 372). Примушування давати показання (ст. 373).
- •70. Злочинні діяння щодо судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 376-379 кк).
- •71.Злочинні діяння щодо захисника чи представника особи (ст.397-400 кк).
8. Об'єкт злочину.
Об'єкт злочину - суспільні відносини, інтереси, блага, які охороняються кримінальним законом від суспільно небезпечних посягань і яким в процесі вчинення злочину заподіюється шкода або створюється небезпека заподіяння такої шкоди.
Види об'єктів злочину:
• загальний об'єкт - це сукупність всіх суспільних відносин, інтересів та благ, що охороняються кримінальним законом (ч.1 ст. 1 КК);
• родовий об'єкт - це суспільні відносини, інтереси, блага на які посягає певна група злочинів; зазначається в назві розділу Особливої частини КК;
• безпосередній об'єкт - це суспільні відносини, інтереси, блага, на які посягає конкретна злочинна дія або бездіяльність; дозволяє встановити індивідуальні ознаки злочину; із родовим видовий та безпосередній об'єкти найчастіше співвідносяться як ціле і частки, а іноді можуть співпадати.
Види безпосереднього об'єкту:
У кримінальному праві виокремлюють основний та додатковий безпосередні об'єкти.
Основний безпосередній об'єкт — це об'єкт, проти якого головним чином, насамперед спрямовано злочин, а додатковий - це об'єкт, шкода якому спричинюється у зв'язку з посяганням на основний.
Наприклад, при розбої (ст. 187) основним безпосереднім об'єктом є право власності, а додатковим - життя чи здоров'я особи. Наявність додаткового безпосереднього об'єкта нерідко дає можливість відмежувати один злочин від іншого, правильно кваліфікувати вчинене діяння.
Безпосередній додатковий об'єкт може бути обов'язковим та факультативним: в останньому випадку шкода або загроза для такого (факультативного) об'єкта за конкретних обставин вчинення злочину може виникнути, а може і не виникнути.
Прикладом є ст. 296, яка передбачає відповідальність за хуліганство - злочин проти громадського порядку, при вчиненні якого може бути, а може і не бути заподіяна шкода здоров'ю потерпілого.
Об'єкт злочину необхідно відрізняти від предмета злочину.
Предмет злочину - це матеріальний предмет або нематеріальний об’єкт, що має інтелектуальну чи майнову цінність, з приводу якого або шляхом дії щодо якого вчинюється злочин.
Предмет є факультативною ознакою складу злочину. В описах більшості злочинів, передбачених статтями КК, предмет злочину не згадується.
Від предмета злочину слід відрізняти знаряддя і засоби вчинення злочину, які є ознаками об’єктивної сторони злочину. Потерпілий — особа, якій злочином завдано фізичної, матеріальної чи моральної шкоди, також не може розглядатись як предмет злочину.
Потерпілий від злочину - особа, щодо якої здійснюється злочин не посягання. Це не будь-яка особа, а лише така, яка спеціально визначена в диспозиції статті, тобто, спеціальний потерпілий.
9. Об'єктивна сторона злочину.
Об'єктивна сторона злочину — це зовнішній акт суспільно небезпечного посягання на охоронюваний законом об'єкт, яким цьому об'єкту заподіюється шкода або створюється загроза її заподіяння.
Основними ознаками об'єктивної сторони злочину є:
1) суспільно небезпечне (злочинне) діяння;
2) його наслідки;
3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Наслідки та причинний зв'язок не є обов'язковими ознаками об'єктивної сторони злочину.
Злочинне діяння - це передбачені кримінальним законом дія чи бездіяльність, якими заподіюється шкода об'єктові злочину.
Злочинна дія завжди є вчинком, виявом активності особи. Як правило, під дією розуміють тілесні рухи. Проте іноді закон як дію розуміє і слова (наприклад, статті 129, 295).
Дія повинна мати свідомий характер, бути невимушеною. У випадках, коли особа вчинила дію не зі своєї волі, вона не підлягає відповідальності через відсутність вини в її поведінці.
Злочинна бездіяльність - це пасивна поведінка, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні обов'язку діяти, покладеного на відповідну особу законодавством, трудовими (службовими) обов'язками, обумовленого її попередньою поведінкою або загальновизнаними морально-етичними правилами. Проте навіть у тих випадках, коли особа не виконала покладеного на неї обов'язку вчинити певні дії, її бездіяльність буде злочинною лише у разі, коли її прямо визнає такою відповідна стаття КК.
Наслідки злочину - реальні шкідливі зміни, які відбуваються в об'єкті, що охороняється кримінальним законом, внаслідок злочинного діяння. Наслідки можуть мати матеріальний (шкода, яку можна оцінити в грошовому вираженні, ушкодження здоров'я, позбавлення життя) або нематеріальний (моральна, політична, соціальна, психологічна, інша шкода) характер.
Причинний зв'язок між діянням та його суспільно небезпечними наслідками для наявності складу злочину має бути необхідним, оскільки інакше не можна виключати, що наслідки виникли не через діяння, яке інкримінується винній особі, а через якесь інше діяння або ж подію. Тому випадковий причинний зв'язок не дає підстав констатувати наявність об'єктивної сторони злочину, а отже, свідчить про відсутність складу злочину.
Необхідний причинний зв'язок між діянням і наслідками характеризується тим, що діяння:
1) має передувати наслідкам;
2) має бути умовою, без якої не було б наслідку (принцип condicio sine qua non);
3) за своїми властивостями, як правило, має спричиняти саме такі наслідки, тобто наслідки мають бути закономірним результатом вчиненого діяння.
Види причинного зв'язку: