Класична кількісна торія грошей сформувалась в 16-17 ст.

Основні принципи протягом усього часу зазнавали лише деяких уточнень, що дає підстави стверджувати, що сучасна марксистська теорія за своєю суттю є кількісною.

Свою назву кількісна теорія грошей отримала тому, що її основоположники поснювали вплив грошей на економічні процеси виключно кількісними факторами, зміною маси грошей в обороті.

Впливаючи на ціни товарів та послуг, кільсть грошей впливаєтна всі інші економічні процеси.

Першим хто висунув ідею про залежність рівня цін від кількості благородних металів був фр. економіст Жан Боден – ціни зросли в Європі в 3-5 раз; очевидна причина – збільшення припливу в Європу золота та срібла з Америки.

Інші економісти 17 ст. розробляли дану ідею та перетворили її у механічний прямолінійний варіант кількісної теорії. Тобто причина росту ціни залежить від збільшення маси грошей, залежність між ціною та кількістю.

Відстоюючи свої постулати представники класичної теорії не вивчали глибинний механізм впливу грошуй на ціни, вони декларували фатк прямопропорційної зміни ціни до зміни кількості грошей, не розриваючи механізм даного процесу.

Найвідомішим побічником і захисником класичної кількісної теорії був амер. вчений Фішер.

Рівняння обміну: MV=PQ.

де М - статистична кількість грошей (або грошова маса);

V - швидкість обігу (середньорічне число разів використання грошової одиниці на придбання необхідних товарів і послуг);

Р - рівень цін (середньостатистичне значення (індекс) цін готових товарів і послуг, виражене стосовно базового річного показника, що дорівнює 10);

Q - реальний національний продукт (рівень фактичного обсягу виробництва).

Добуток рівня цін на реальний національний продукт - РУ - визначає обсяг номінального національного продукту. Йдеться про грошове вираження сукупної вартості всіх кінцевих товарів і послуг, що їх вироблено економічною системою за визначений період часу.

Коментуючи функціональну залежність складових елементів цього рівняння, І. Фішер писав "із того простого факту, що сума грошей, яку витрачено на блага, має дорівнювати загальній кількості цих благ, помноженій на їх ціни, випливає, що рівень цін повинен підвищуватися або знижуватися залежно від змін кількості грошей, якщо водночас не змінюватиметься швидкість їх обігу або кількість відповідних благ".

28

Кембриджський варіант кількісної теорії грошей - більш гнучкий. Він відрізняється від трансакційного новими методологічними підходами, що можуть розглядатися як його доповнення. Зміст цих доповнень:

по-перше, якщо в рівнянні Фішера розглядається динаміка грошових потоків на макроекономічному рівні функціонування економіки, то науковці кембриджської школи зосереджують увагу на мотивах нагромадження грошей конкретними суб'єктами ринкової економіки. Як наслідок - макроекономічний аналіз доповнюється мікроекономічним;

по-друге, рівняння Фішера базується на методологічній передумові про те, що гроші за своєю суттю є засобом обігу. На противагу цьому у кембриджському варіанті сутність грошей розглядається не лише в названій функції, а й у ролі засобу збереження вартості та нагромадження;

по-третє, у кембриджському варіанті увага теорії акцентується не лише на об'єктивних аспектах обігу грошей, а й на визначенні його суб'єктивних засад, на характеристиці психологічної реакції господарських суб'єктів щодо використання грошової готівки;

по-четверте, представники англійської школи економістів докладніше розглядають і проблему забезпечення грошової рівноваги. Якщо у концепції Фішера йдеться лише про пропозицію грошей (Мб) , то в новому варіанті кількісної теорії грошей центральною проблемою стає проблема попиту на гроші (Мсі) , визначення мотивів їх нагромадження у касах та на рахунках окремих господарських суб'єктів ринку. Відповідно до цього кембриджський варіант отримав у західній літературі назву теорії касових залишків.

Зміст цієї теорії виражено широковідомою формулою Л.Пігу, або кембриджським рівнянням:

Мd = кРQ

де Мd - попит на наявні касові залишки, або реальна потреба у грошах;

к - кембриджський коефіцієнт, що показує, яка частина фінансових активів зберігається у вигляді грошей;

Р - ціна продукції (товарів і послуг), що реалізується;

Q - обсяг виробництва у фізичному вираженні.

29