- •1.Повноваження органів конституційного контролю.
- •2.Парламентський контроль за діяльністю уряду в зарубіжних країнах.
- •3.Повноваження органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •7.Індемнітет в зарубіжних країнах.
- •4.Мажоритарна виборча система в зарубіжних країнах.
- •6.Президентська республіка в зарубіжних країнах.
- •8.Відповідальність глави держави в зарубіжних країнах.
- •9.Пропорційна виборча система в зарубіжних країнах.
- •10.Інститут омбудсмана.
- •11.Правова природа контрасигнування.
- •12.Порядок зміщення глави держави в зк.
- •13.Глава уряду в зк.
- •14.Референдум і плебісцит.
- •15.Судові повноваження парламенту в зк.
- •16.Поняття кпзк.
- •Поняття і юридична природа органів мсв в зк.
- •Порядок формування і структура органів мсв.
- •19.Особисті права і свободи громадян (підданих) у зк.
- •20.Предмет кпзк.
- •21. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн.
- •22. Поняття і суть правових гарантій конст. Прав громадян зарубіжних країн.
- •23. Характеристика інститутів кПзк.
- •24. Юридичні наслідки актів конституційного контролю.
- •25. Держава, як суб’єкт конст. Прав у зарубіжних країнах.
- •26. Конституційно-правові норми в заруб. Країнах.
- •27. Порядок формування і структура урядів у заруб. Країнах та їх компетенція.
- •28. Порядок набуття громадянства в заруб. Країнах.
- •29. Поняття і види джерел кПзк.
- •32. Конституційні закони, як джерела кпзк.
- •33.Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження.
- •34.Соціально-економічні права і свободи громадян (підданих) в зк.
- •38. Судові прецеденти, як джерела кПзк.
- •50. Поняття суспільного ладу в зк.
- •61. Принципи виборчого права (вп) в зк.
- •62.Юридична інституціаналізація пп в зк.
- •63. Принципи правового статусу особи в зк.
- •64. Поняття і суть вп в зк.
- •65.Основні функції пп в зк.
- •66.Республіка, як форма правління в зк та її різновиди.
- •67.Поняття і суть Конституцій (“к”) зк.
- •68. Вплив змін у політичному режимі на форми д в зк.
- •69. Монархія, як форма правління та її різновиди.
- •70.Порядок внесення змін і доповнення до к в зк.
- •71. Основні риси і особливості к, прийнятих після дсв в зк.
- •72. Форма правління в зк та її різновиди.
- •73.Принципи федералізму в зк.
- •74.Порядок розробки і прийняття к в зк.
- •75.Принципи розподілу функцій влади в зк.
- •76. Федерація, як форма державного устрою зк та її ознаки.
- •77. Поняття і суть кп як галузі національного права зарубіжної країни.
- •78.Предмет і метод правового регулювання в кпзк.
- •79.Принципи кпзк.
- •80. Норми кп.
- •81.Конституційні правовідносини.
- •83. Організаційно оформлені і не формальні інститути.
- •84. Підстави виникнення, змін і припинення конст.- пр. Відносин.
- •85.Конституційна відповідальність в зк.
- •86. Доктрина – як джерело кп в зк.
- •87. Угоди, як джерело кп в зк.
- •88.Юридичні властивості конституцій зк.
- •91. Особливості набуття громадянства шляхом натуралізації.
- •95.Ознаки республіканської форми правління.
- •97.Правове положення суб’єктів федерації. 98.Сучасна теорія федералізму.
15.Судові повноваження парламенту в зк.
До парламентських функцій звичайно відносять законотворчість, прийняття бюджету, контроль за діяльністю органів ВВ, зовнішньополітична та судова функції. Так, судова та зовнішньополітична функції мають, по суті, супутнє значення. Проте до компетенції парламентів деяких держав входять певні судові повноваження. У Великобританії представницький орган у випадках так званих злочинів проти парламенту або порушення парламентських привілеїв та імунітетів (прав, повноважень та пільг депутатів і парламенту в цілому) нерідко бере на себе прямі судові функції. Зокрема, палата громад має право притягати до відповідальності як своїх членів, так і сторонніх осіб. За її рішенням депутати можуть бути відсторонені на деякий час від роботи в парламенті або взагалі виключені з його складу. Для депутатів, а також для інших осіб передбачені й такі заходи, як попередження, догана або навіть позбавлення волі. Але такі покарання застосовуються дуже рідко, не кажучи вже про те, що в наш час крайні заходи сприймаються як нереальні. Найважливішими парламентськими повноваженнями судового характеру є повноваження, пов’язані з відповідальністю з використанням процедури імпічменту та інших подібних процедур.
16.Поняття кпзк.
(Як наука) КПЗК дає загальні поняття про конституційне право у ЗК, вивчає регулювання статусу людини і громадянина в ЗК, конституції ЗК, визначає особливості організації механізму держави тощо. КПЗК – галузь наукових знань, навчальна дисципліна, але не галузь права. Наука КП є єдиною юридичною галузевою наукою, проте предмет її подвійний. Предмет цієї науки становить, по-перше, відповідна галузь національної правової системи, по-друге, галузі КП зарубіжних країн. Наука вивчає конкретний зміст галузі КП, її окремих інститутів і норм, на підставі чого визначаються закономірності розвитку самої галузі. До кола питань цієї науки входить також реалізація конституційно-правових норм, її предмет охоплює механізм дії таких норм. Іншими словами, предмет науки КП становить не тільки нормативний матеріал, а й державна практика, що існує на його основі і навіть склалася поза сферою юридичної регламентації. Однак цим не обмежується предмет науки КП. ЇЇ проблематика включає розробку теоретичних положень, пов’язаних зі змістом відповідної галузі, її основними категоріями і поняттями. КПЗК пов’язане з іншими науками: політологією, ТДП, ІДП, галузевими юридичними науками.
(Як галузь) КП окремої країни – це сукупність юрид норм, які закріплюють певні засади економічної і політичної орг-ції сус-ва, порядок формування, організацію і компетенцію найголовніших ланок державного механізму, територіальну організацію держави, а також визначають основи взаємовідносин держави і особи. У різних країнах обсяг конституційно-правового регулювання може помітно різнитися. КП можна визначити як сукупність юридичних норм, що регулюють державно-політичні відносини владарювання. Самі ж ці відносини можна поділити на 3 групи: 1.Відносини, безпосередньо пов’язані з економічною і політичною організацією сус-ва. 2.Відносини, що виникають у процесі встановлення і функціонування публічних, державних інститутів і відображають територіальну орг-цію держави. Це відносини з приводу організації та діяльності державного механізму, а також відносини, пов’язані з політико-територіальним й адміністративним устроєм держави. 3.Відносини, що хар-зують основи взаємозв’язків держави та особи. Саме до особи звернено зрештою всю політичну і державну діяльність у сус-ві.