34.Соціально-економічні права і свободи громадян (підданих) в зк.

Соціальні П. і свободи громадян (підданих) – це певні можливості людини користуватися соціальними благами у різних сферах життя. До системи соц. П. належать: 1)П. на житло – Д. забезпечує всі умови для того, щоб кожен громадянин міг побудувати власне житло, придбати у власність або в оренду. Ті гром-ни, які не можуть цього зробити Д. надає житло безплатно або за доступну для них плату. 2)П. на працю – Д. створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. 3)П. на відпочинок - кожен, хто працює, має право на відпочинок. 4)П. на достатній рівень життя - що включає достатнє харчування, одяг, житло тощо. 5)П. на соціальний захист. 6)П. на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. 7)Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів та інші права.

Економічні П. і свободи громадян (підданих) – це можливість людини брати участь у виробництві матеріальних та інших благ. До основних економічних П. належать: 1)П. на приватну власність – кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. 2)П. на підприємницьку діяльність – громадяни можуть займатися будь-якою під-ю діяльністю, яка не заборонена законом. 3)П. на користування об’єктами держ. та культурної власності тощо.

35. Органічні закони – джерела КПЗК. рганічні закони. Вони звичайно приймаються для уточнення або до­повнення положень конституції на основі так званих бланкетних норм остан­ньої. Такі норми лише визначають коло питань, що мають бути врегульовані органічними законами.

Франція: Органічний закон визначає порядок організації та функціонування Конституційної ради і й процедуру, становлює тривалість повноважень кожної палати, кількість її членів, їхню винагороду, умови обрання, принципи обираності і неприпус­тимості суміщень.

Іспанія: органічні закони — це закони, що стосуються основ­них прав і свобод, схвалюють статути про автономію, встановлюють по­рядок загальних виборів, а також інші спеціально передбачені Консти­туцією закони.

По суті, органічні закони встановлюють головні конституційно-пра­вові інститути в цілому або їх основи. Порядок прийняття, зміни і скасу­вання їх дещо відрізняється від звичайного законодавства, хоча за юри­дичною силою вони тотожні. У Франції органічні закони приймаються на основі звичайної законодавчої процедури. В Грузії, Іспанії, Португалії, Румунії і Молдові органічні закони приймаються абсолютною більшістю складу пар­ламенту.

36. Законодавчий процес в парламентах ЗК. Законодавчий процес – це діяльність парламенту по створенню нормативно-правових актів, що мають юридичну силу. Цей процес об» активно поділяється на ряд стадій:

1. внесення законопроекту. Зміст цієї стадії пов”язаний з правом законодавчої ініціативи. Коло суб”єктів права залежить від форми правління в тій чи іншій країні (окремі депутати, уряд, президент, кантони (Швейцарії), представницькі органи автономій (Португалія, Узбекистан), парламентські комісії (Японія, Угорщина) парламентські фракції (Естонія), ОМС (Чехія));

2. перше читання. НА цій стадії законопроект розглядається в цілому і виноситься рішення щодо необхідності та доцільності прийняття такого закону;

3. друге читання – передбачає постатейне обговорення, внесення поправок, голосування тощо;

4. розгляд законопроекту в комісії (комітеті) – за результатами роботи комісії складається доповідь, відповідно до якої законопроект або надходить або повертається у палату;

5. третє читання – законопроект ще раз обговорюється і приймається без принципових змін.

6. офіційне опублікування закону – доведення його до загального відома. Опублікування звичайно здійснюється главою держави або від його імені. Строки опублікування не встановлюються, хоча в окремих випадках К. містять вимогу негайного обнародування закону після одержання ним санкцій глави держави. Тексти законів публікуються в спеціальних виданнях. З процедурою опублікування законів пов’язане набуття ними чинності, хоча нерідко вони починають діяти відразу ж після підписання. Як правило, закон набуває чинності через певний час після його офіційного опублікування. Іноді він починає діяти з моменту, вказаного в тексті закону.

Наведений аналіз законодавчого процесу є загальною схемою. Практично в кожній країні проходження законопроекту в парламенті має свої особливості.

37. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) в ЗК. Конституційне право – це юридична можливість задоволення особистих потреб і інтересів. Конституційні свободи – це можливість незалежного вибору рішення та спроможність людини діяти відповідно до своїх інтересів.

За складом суб’єктів права та свободи поділяються на:

1. права людини;

2. права громадянина.

Різниця в політичних правах.

За способами здійснення прав і свобод:

1. колективні (право на страйк, мітинг);

2. індивідуальні.

За сферою суспільних відносин:

1. особисті громадянські (природні);

2. політичні;

3. економічні;

4. соціальні;

5. культурні.