- •1.Повноваження органів конституційного контролю.
- •2.Парламентський контроль за діяльністю уряду в зарубіжних країнах.
- •3.Повноваження органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •7.Індемнітет в зарубіжних країнах.
- •4.Мажоритарна виборча система в зарубіжних країнах.
- •6.Президентська республіка в зарубіжних країнах.
- •8.Відповідальність глави держави в зарубіжних країнах.
- •9.Пропорційна виборча система в зарубіжних країнах.
- •10.Інститут омбудсмана.
- •11.Правова природа контрасигнування.
- •12.Порядок зміщення глави держави в зк.
- •13.Глава уряду в зк.
- •14.Референдум і плебісцит.
- •15.Судові повноваження парламенту в зк.
- •16.Поняття кпзк.
- •Поняття і юридична природа органів мсв в зк.
- •Порядок формування і структура органів мсв.
- •19.Особисті права і свободи громадян (підданих) у зк.
- •20.Предмет кпзк.
- •21. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн.
- •22. Поняття і суть правових гарантій конст. Прав громадян зарубіжних країн.
- •23. Характеристика інститутів кПзк.
- •24. Юридичні наслідки актів конституційного контролю.
- •25. Держава, як суб’єкт конст. Прав у зарубіжних країнах.
- •26. Конституційно-правові норми в заруб. Країнах.
- •27. Порядок формування і структура урядів у заруб. Країнах та їх компетенція.
- •28. Порядок набуття громадянства в заруб. Країнах.
- •29. Поняття і види джерел кПзк.
- •32. Конституційні закони, як джерела кпзк.
- •33.Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження.
- •34.Соціально-економічні права і свободи громадян (підданих) в зк.
- •38. Судові прецеденти, як джерела кПзк.
- •50. Поняття суспільного ладу в зк.
- •61. Принципи виборчого права (вп) в зк.
- •62.Юридична інституціаналізація пп в зк.
- •63. Принципи правового статусу особи в зк.
- •64. Поняття і суть вп в зк.
- •65.Основні функції пп в зк.
- •66.Республіка, як форма правління в зк та її різновиди.
- •67.Поняття і суть Конституцій (“к”) зк.
- •68. Вплив змін у політичному режимі на форми д в зк.
- •69. Монархія, як форма правління та її різновиди.
- •70.Порядок внесення змін і доповнення до к в зк.
- •71. Основні риси і особливості к, прийнятих після дсв в зк.
- •72. Форма правління в зк та її різновиди.
- •73.Принципи федералізму в зк.
- •74.Порядок розробки і прийняття к в зк.
- •75.Принципи розподілу функцій влади в зк.
- •76. Федерація, як форма державного устрою зк та її ознаки.
- •77. Поняття і суть кп як галузі національного права зарубіжної країни.
- •78.Предмет і метод правового регулювання в кпзк.
- •79.Принципи кпзк.
- •80. Норми кп.
- •81.Конституційні правовідносини.
- •83. Організаційно оформлені і не формальні інститути.
- •84. Підстави виникнення, змін і припинення конст.- пр. Відносин.
- •85.Конституційна відповідальність в зк.
- •86. Доктрина – як джерело кп в зк.
- •87. Угоди, як джерело кп в зк.
- •88.Юридичні властивості конституцій зк.
- •91. Особливості набуття громадянства шляхом натуралізації.
- •95.Ознаки республіканської форми правління.
- •97.Правове положення суб’єктів федерації. 98.Сучасна теорія федералізму.
24. Юридичні наслідки актів конституційного контролю.
Конституційний контроль – це оцінка нормативно-правових актів на предмет їхньої відповідності конституції. Дві моделі: 1) конституційний контроль здійснюють суди загальної юрисдикції, за умов апеляції остаточне рішення приймає верховний суд: а) ф-я контроль належить тільки вищому апеляційному суду; 2) наявність спеціалізованого судового органу. Сама ж природа конст. Контролю полягає в тому, що оцінюючи конституційність законів, суди тлумачать конституцію. Суди загальної юрисдикції мають право давати оцінку конституційності судових рішень і нормативно-правових актів виконавчої влади, включаючи акти глав держав. До того ж суди здійснюють контроль за діяльністю органів виконавчої влади. Також, крім визначення конституційності актів, до повноважень органів, що здійснюють конс. Контроль входить вирішення багатьох ін. Питань. Значно ширші повноваження мають органи конституційної юстиції: встановлюють конституційність парламентських регламентів, розглядають юрисдикційні справи (питання, пов’язані з розмежуванням компетенції), контроль за фун-ям механізмів прямої і представницької демократії, безпосередній захит прав і свобод, також розглядають справи у зв’язку із застосуванням процедур, подібних до імпічменту. У цілому ряді країн органи конституційного контролю наділені повноваженням оцінювати відповідність основному закону укладених державою та від її імені міжнародних договорів. У федерації конст. Суди розмежовують компетенцію між фед. Та суб’єктами
25. Держава, як суб’єкт конст. Прав у зарубіжних країнах.
В конституції кожної країни закріплюються права і свободи людини і громадянина. Д є гарантом конституційних прав і свобод. Д. є суб’єктом конституційного права, є учасником відносин, які безпосередньо виражають її суверенітет. Як носій д. сама визначає коло відносин, учасником яких вона є. Д. в цілому є учасником конституційно-правовихї відносин у сфері судочинства. З цим пов’язані процесуальні гарантії прав і свобод, реалізація яких забезпечується авторитетом Д. такий підхід – демократичне ставлення у суспільстві до прав і інтересів людини. У зазначених правовідносинах держ. Органи і посадові особи виступають як представники Д. Ще одним випадком конст.- прав. відносин, суб’єктом яких виступає Д. є громадянство.
26. Конституційно-правові норми в заруб. Країнах.
Кон.-пр. норми - це загальнообов’язкові правила поведінки встановлені або санкціоновані державою з метою охорони і регулювання певних суспільних відносин. Вони мають внутрішню будову: 1)гіпотеза, 2)диспозиція, 3)санкція. Але не кожна кон.-пр. норма містить всі ці елементи. Особливості норм КПзк: 1)регулюють найбільш істотні сус-ні відносини; 2)визначають правові основи держави; 3)мають загальний характер; 4)характерна відсутність зв’язка між правами і обов’язками. Класифікація: І. За функціональною спрямованістю: 1)регулятивна, 2)охоронна. ІІ. За способом впливу на суб’єкта права: 1)правомочні, 2)зобов’язуючі, 3)заборонні. ІІІ. За дією у часі: 1)постійні, 2)тимчасові, 3)виняткові. ІV. За юр. силою: 1)норми в конституціях, 2)норми в законах, 3)норми в підзаконних актах. V. За характером сус-х відносин: 1)матеріальні, 2)процесуальні.