22.Архітектура середньої азії. Арабський халіфат.Типи культових споруд. Кордовський халіфат. Ансамбль регістан в самарканді.

Наприкінці VII – початку VIII століття нашестя арабських завойовників на «країну тисячі міст», як називали тоді Середню Азію, не залишило і сліду від дуже давньої і високої цивілізації, пов’язаної зі світом елліністичної та буддійської культур. У IX столітті араби були вигнані, але принесена ними релігія – іслам.Халіфи ісламізували велику частину територій,крімГрузії,Вірменії. Будівлі мусульманського культу – мечеті, мінарети, мазари (мавзолеї), медресе – стали звичними у середньоазійському пейзажі. За арабськими містобудівними принципами стали споруджуватись і міста Середньої Азії. Навколо фортеці правителя, що називалась арк, оселялися його родичі, наближені особи та слуги. Там же розміщували адміністративні споруди, караван-сараї, яскраві й барвисті східні базари. Цю частину міста – шахристан – оточували ще однією високою стіною, а інколи й глибоким ровом, наповненим водою. Навколо стіни, у тісних кварталах з вузенькими кривими вуличками, мешкали ремісники, дрібні торгівці та інший простий люд.

Б удувались споруди ірегаційних систем(платини,резервуари,мости,водосховища).(Кейруанське водосховище. 9ст.Довжина 128 м.)

Основний матеріал – камінь, цегла. Будували культові споруди – мечеті(зали для молитви), мінарети, башти(з яких зазивають на молитви. Циліндричної, квадратної, багатогранної форми, завужені до верху.) Мінарети були відкриті та закриті(з арочним прорізом). Будували медресе (семінарії), караван-мараї(для купців з верблюдами).

Кордовський халіфат - держава на Іберійському півострові, яка існувала з 929 до 1031 р. Визначні місця:

• Знаменита мечеть, подібна до Кааба в Мецці, побудована у VIII столітті. Основне місце в соборі займає 17-нефний молитовний зал з рядами арок, що спираються на колони. Колони свого часу були вирізані з античних і візантійських будівель. У інтер'єрі мечеті використані прекрасні мармурові різьблені панелі, багатоколірні мозаїки із зображенням рослинного орнаменту, надіслані з Константинополя Мінарет прикрашений мармуровими колонами. Мечеть обнесена стінами, висота яких коливається від 8 до 20 метрів. Ці стіни з тесаного каменю і вежі, увінчані ступінчастими зубцями, надають мечеті вид фортеці. У залі є приблизно 800 колон.

• Міст мавританської побудови 719 р. через Гвадалквівір.

• Стародавній палац мавританських королів, оточений садами ; поблизу башти Альказара, колишнього палацу інквізиції.

АНСАМБЛЬ РЕГІСТАН В САМАРКАНДІ.

Коли Самарканд стає столицею величезної держави Тімура, починається новий розквіт архітектури. Викрадені цінності та розквіт торгівлі і ремесел сприяли спорудженню в місті великих будівель. Прокладаються міські магістралі, зводяться ансамблі величезної мечеті Бібі-Ханим у північній його частині та мавзолею Гур-Емір. Самаркандом будується велика астрономічна обсерваторія, а на площі Регістан — мусульманська школа — медресе, де також споруджуються будівлі караван-сараю, мечеті та ханаки (монастир дервішів), що чотирикутником оточували площу. Згодом, у XVII ст., ансамбль площі було перебудовано, і він набув остаточного вигляду. Тоді ж зодчий Абул-Джаббар споруджує замість розібраної ханаки медресе Шир-Дор (1635-1636 рр.), а через десять років замість караван-сараю — медресе Тілля-Карі.  В XVIII ст. поблизу площі, за медресе Шир-Дор, споруджується дванадцятигранний критий ринок Чарсу. Так було створено один з найвизначніших ансамблів світу. З трьох сторін площу Регістан оточують портали трьох медресе, а поряд стоять високі мінарети. На стінах викладена мозаїка, кольори:темно-сині, блакитні, зелені, білі, жовтогарячі, темно-коричневі, чорні. Ліворуч —медресе Улуг-Бека.  Він складається з величезного порталу, з стрілчастою вгорі аркою, і двох мінаретів, що стоять поряд,стіни прикрашені рослинним та тваринним орнаментом. По центру — величний портал мечеті, навкруги — двоярусні аркади галерей, за якими розміщені навчальні приміщення медресе — худжри. Над склепінням мечеті височать шоломоподібні куполи на високих барабанах, що оповиті орнаментом і написами. Навпроти медресе Улуг-Бека — медресе Шир-Дор. Площу замикає медресе Тілля-Карі, остання за часом споруда ансамблю. Ліву частину Тілля-Карі займає соборна мечеть з видовженим колонним залом, що перекритий куполом. Серед інших куполів ансамблю найбільший — купол мечеті. У декорі Тілля-Карі широко застосовується розпис — кундаль, від якого походить назва мечеті — Позолочена. З площі відкривається широка панорама на південь, де височить бірюзовий купол мавзолею Гур-Емір.