49 Створення архітектурних угрупувань вхутемас, ару, аснова, вопра

Архітектура розділилась на певні угрупування. Однією з перших-група АРУ- створен в 1928 році (працювали архітектори урбаністи). Ахітектори висували ідею дина містичного розвитку міст з основою закладеними основними магістралями. Урбаністи пропонували змінити схему столиці-автор арх –р Лавров, що запропонував змінити кільцеву структуру у вигляд параболічних формі забудову столиці промисловими центрами, параболи мали стікатись до центральної вісі (Лодовський, Вісбург), що пізніше було ліквідовано.

Друга група ОПРА -1932р (організація пролетарських архітекторів)-критикувала і відкидала прогресивні погляди і унітарну архітектуру. Критично ставились до традиційної архітектури. Висували ідеї нової архітектури на основі марксиського ленінського світогляду.

ОСАМ -1895Р. Засновники брати Весняни. Вони сповідували конструктивні рішення. Основу складало на архітектурно-об*ємне рішення, і повинно відповідати функції, за що були розторгнені.

Всеросійське художнє об*єднання ВХУТЕМАС-одна з перших. Архітектори Ладовський, Лисицький, К. Мельніков. В 1923р. створили нову організацію АСНОВА (асоціація нових архітекторів)- Мельніков створив новий стиль-раціональзм. Будувались нові школи, де викладались ідеї нового стилю.

51 Радянський конструктивізм та традиціоналізм

Основний напрямок в архітектурі радянського авангарду 1920-х - початку 1930-х рр.. У його основі - принцип функціональності, яка полягала в динамічно розчленованих структурах із чіткими обсягами і лаконічними поверхнями, виявленими конструкціями і площинами скління. Великий вплив на ленінградський конструктивізм зробила система супрематизму художника К.С. Малевича з її самоцінністю форми і абстрактністю геометричних елементів. У Санкт-Петербурзі загальний поворот до нового напрямку стався в 1925-27 з початком робіт по забудові робітничих околиць. Кардинально змінився соціальним змістом відповідали нові типи будівель і містобудівних комплексів: житлові масиви, що включали установи культурно-побутового обслуговування, будинку-комуни, клуби та будинки культури, школи, стадіони, фабрики-кухні і будівлі районних Рад. Широко вводилася типізація квартир та секцій (частин будинків).

Санкт-Петербурзький конструктивізм відрізнявся підвищеною увагою до художньої форми, увібрав в себе прийоми експресіонізму, на ранній та заключній фазах - класицистичної ремінісценції, на стадії розквіту - виражальні засоби супрематизму. Зразком з'єднання принципів функціоналізму й експресіонізму стала фабрика "Червоний Прапор" (1926-37, архітектор Е. Мендельсон, Піонерська вул., 57). Лідери ленінградського авангарду А.С. Нікольський і Л.М. Хідекель творчо застосовували принципи супрематизму до конструктивістському методу.

Своєрідний синтез різних течій авангарду дав у своїх графічних композиціях Я.Г. Чернихів. Версія "чистого" конструктивізму представлена ​​в ряді будівель А.І. Гегелло, Г.А. Симонова, А.К. Барутчева, І.А. Гільтера, І.А. Меерзона і Я.О. Рубанчіка. Впливом експресіонізму пройнята творчість Н.А. Троцького, який вносив у функціоналістському схеми особливу емоційність, динаміку і монументальність. Експресіоністський відтінок носять споруди Є.А. Левінсона і І.І. Фоміна, в їх деталювання вже вчуваються класицистичні елементи. Відвертий утилітаризм особливо характерний для масового житлового будівництва, не завжди задовольняє елементарні побутові потреби. Відставання технічної бази, низька якість матеріалів також дискредитували творчі відкриття авангарду. Але, незважаючи на ці негативні моменти і швидкоплинний, насильно перерваний цикл розвитку, ленінградський авангард з'явився помітним внеском у вітчизняну архітектуру.

Функціоналізм і виникає на його основі міжнародний стиль мали як протилежної полюса тенденцій які повертали в архітектуру традиційні композиційні принципи та використання класичних форм. Ці тенденції проявилися в абсолютно різних громадських і культурних умовах і мали різні причини виникнення і сенс. Тенденції традиціоналізму, відступили в першій третині XX століття під напором авангардистських течій, в 40-х роках знову отримують широке поширення. При цьому деякі роботи, що представляють дані тенденції, керуються принципами функціональної і просторової доцільності, що було характерно, наприклад, і для архітектури А. Перре, Й. Плечника, Е. Г. Асплунд або Я. П. Ауда. В Італії та Німеччини архітектура набула форми вкрай схематичного академізму, що знаходився в згоді з панівною в цих країнах ідеологією фашизму.