- •Первісна епоха,її місце в іст.Людства.Мегалітичні споруди.
- •3.Трипільська культура. Особливості архітектури трипільських поселень.
- •4.Архітектура ранньокласових суспільств Давнього світу.
- •8.Архітектура Ст. Єгипту, Раннє та Давнє царство.Типи культових споруд. Мастаби-перші піраміди,заупокійні храми. Піраміди в Гізі.
- •9.Особливості архітектури Середнього та Нового царства. Храм цариці Хатшипсут, скльні храми. Храмові комплекси в Карнаку та Луксорі.
- •15. Архітектура Древнього Риму. Періоди розвитку. Особливості архітектури імперії.
- •16. Будівельні конструкції та технології давніх римлян. Типи громадських культових та житлових будівель.
- •18.Архітектура епохи раннього феодалізму.Візантія.Формування типів перекриттів культових споруд.Розбудова Константинополя.Храм Св.Софіїї
- •19.Архітектура країн західної Європи 6-12 ст. Романська архітектура .
- •21. Готична архітектура.Періоди розвитку.Готична базиліка.Перехід до каркасних конструкцій. Готика англії, франції,німеччини, італії.
- •22.Архітектура середньої азії. Арабський халіфат.Типи культових споруд. Кордовський халіфат. Ансамбль регістан в самарканді.
- •29.Архітектура китаю. Особливості забудови захороненого міста.
- •30. Архітектура Київської русі 10-12 ст. Становлення кам,яного зодчества
- •31. Періоди розвитку архітектури регіональних шкіл
- •32. Архітектура храмів Київської Русі
- •34.Ансамблі Києва та Львова . Особливості «українського барокко». Культова архітектура України
- •38.Роль промислових виставок у формуванні архітектури капіталізму.
- •40. Архітектура функціоналізму. Школа Баухауз та її вплив на формування світової архітектури
- •41 Творчість в. Гроппіуса. Ле Корбюзьє. Мис Ван Дер Роэ
- •42. Містобудівні проблеми сша та Зх. Європи. Нові ідеї містобудування.
- •44. Нові стилістичні течії в сучасній світовій архітектурі
- •45. Органічна та екологічна архітектура
- •46. Становлення радянської архітектури
- •Архітектура Дніпровської гідроелектростанції (Дніпрогес імені в. І. Леніна ) в Запоріжжі
- •48. Творчість Щусева, Щуко, Жолтовського
- •49 Створення архітектурних угрупувань вхутемас, ару, аснова, вопра
- •51 Радянський конструктивізм та традиціоналізм
- •52 Післявоєнна арх. В срср,Типове проектування
- •53 Особливості арх. Буковини і Чернівців.Самобутність та арх. Стилі.
- •55 Автоматизація сучасного проектування.Досягнення та проблеми арх.. 21 ст.
29.Архітектура китаю. Особливості забудови захороненого міста.
Характерні ознаки старокитайської архітектури – масивна земляна основа будівлі, дерев'яна каркасна несуча конструкція із стовпів, балок і кронштейнів та високий дах із загнутими догори кінцями. Стіни являли собою „ширми” між стовпами. На основі цієї каркасної системи зародився архітектурний ордер із своєрідним елементом „доу-гун”. У 4-3 ст. до н.е. для захисту від нападів кочовиків споруджується Велика китайська стіна -Стіна побудована переважно з утрамбованої землі й облицьована камінням. Велика Китайська стіна, завдовжки близько 6000 км, перетинала безводні степи й пустелі, підносилася на найвищі гірські вершини і спускалася у глибокі ущелини. Уздовж цього потужного оборонного рубежу через кожні 120-200 м (на відстані льоту стріли) розташовані башти.Міста буд. В основному одноповерховими - Широко застосовувався архітектурний ордер, що складається з кам'яної бази та дерев'яних стовпа, системи балок, кронштейнів („доу-гун”) і „карниза”. Дерев'яні елементи після спеціального шпаклювання вкривалися яскравим розписом. Широко застосовувалися різьблення і полив'яна кольорова кераміка. Основним будівельним матеріалом, на основі якого, як раніше, було дерево, поряд з яким застосовувалися камінь і цегла.
В центральній частині міста розміщалися палаци і сади чиновників, позаду був ринок, а з боків – житла простих людей. Вся територія прямими вулицями поділялась на квартали. Житло складалося з кількох одноповерхових будівель, скомпонованих в один двір і обнесених глухими стінами. Вікна, двері приміщень виходили на подвір'я
30. Архітектура Київської русі 10-12 ст. Становлення кам,яного зодчества
Має протяжність 2,5 століття. Поділяється на 4 етапи :
1 ет- 10ст-поч 11 ст
2ет- (розквіт арх) поч. 11 ст- перша половина 11 ст
3етап- друга половина 11 ст- поч.. 12 ст
4 етап -12 ст – сер 13 ст ( трагічний кінець ,монголо-татарські навали зруйнували майже 80% К.Р.
До кінця X ст. на Русі не було монументального кам'яного зодчества, але існували багаті традиції дерев'яного будівництва, деякі форми якого вплинули згодом на кам'яну архітектуру. Після прийняття християнства починається зведення кам'яних храмів, принципи будівництва яких були запозичені з Візантії. На Русі набув поширення хрестово-купольний тип храму. Внутрішній простір будівлі поділялося чотирма масивними стовпами, утворюючи в плані хрест. На цих стовпах, з'єднаних попарно арками, зводився «барабан», що завершуються напівсферичним куполом. Кінці просторового хреста перекривалися циліндричними склепіннями, а кутові частини - купольними склепіннями. Східна частина будівлі мала виступи для вівтаря - апсиди. Внутрішній простір храму поділялося стовпами на нефи (міжрядне простору). Стовпів в храмі могло бути і більше. У західній частині розташовувався балкон - хори, де під час богослужіння перебували князь з сім'єю і його наближені. На хори вела гвинтові сходи, що знаходилася в спеціально для цього призначеної вежі. Іноді хори з'єднувалися переходом з князівським палацом. Вершиною южнорусского зодчества XI ст. є Софійський собор у Києві - величезний пятинефний храм, побудований в 1037-1054гг. грецькими і російськими майстрами, В давнину він був оточений двома відкритими галереями. Стіни складені з лав тесаного каменю, які чергуються з рядами плоскої цегли (плінфи). Така ж кладка стін була і у більшості інших давньоруських храмів. Київська Софія вже значно відрізнялася від візантійських зразків ступінчастою композицією храму, наявністю тринадцяти вінчали його куполів, в чому позначилися, ймовірно, традиції дерев'яного будівництва. У XI ст. в Києві було зведено ще декілька кам'яних споруд, у тому числі і світських. Успенська церква Печерського монастиря поклала початок поширенню однокупольний храмів. Слідом за київською Софією були побудовані Софійські собори у Новгороді і Полоцьку. Новгородська Софія (1045-1060) суттєво відрізняється від київського собору. Вона простіше, лаконічніше, суворіше свого оригіналу. Для неї характерні деякі художні і конструктивні рішення, не відомі ні южнорусскому, ні візантійського зодчества: кладка стін з величезних, неправильної форми каменів, двосхилі перекриття, наявність лопаток на фасадах, аркатурних пояс на барабані і ін Частково це пояснюється зв'язками Новгорода з Західною Європою і впливом романської архітектури. Новгородська Софія послужила зразком для наступних новгородських будівель початку XII ст.: Миколо-Дворищенского собору (1113), соборів Антониева (1117-1119) і Юр'єва (1119) монастирів. Останньою княжої будівництвомцього типу є церква Іоанна на Опоках (1127). [3] Першою кам'яною спорудою була Десятинна церква, зведена в Києві в кінці X ст. грецькими майстрами. Вона була зруйнована монголо-татарами в 1240 р. У 1031-1036 рр.. в Чернігові грецькими зодчими був споруджений Спасо-Преображенський собор - «візантійський», на думку фахівців, храм Київської Русі. Архітектура в період феодальної роздробленості Зі смертю князя Ярослава в 1054р. будівельна діяльність у Києві не припинилася, але наступники князя відмовилися від зведення таких колосальних багатоглаві міських соборів, як Десятинна церква і Софія Київська. З великим завзяттям вони зайнялися спорудженням монастирів, де вони відмовлялися від мирських справ і повинні були бути поховані. Поряд з монастирями на Русі будувалися храми - так звані земельні собори і собори придворно-княжі. Земельний собор був головним храмом того чи іншого князівства. (При зведенні соборів позначився відхід від візантійського архітектурного канону. Як правило, це були шестистовпний, тринефний, триапсидна, одноглаві хрестово-купольні храми з притвором. Він був необхідний для людей, що тільки збираються хреститися, яких у віддалених від Києва землях було багато і які під час богослужіння не повинні були знаходитися в храмі. Функціональна приналежність придворно-князівського собору визначалася самим його назвою. Храм будувався на княжому дворі і з'єднувався з хоромами князя критим переходом. Він являв собою чотиристовпний, тринефний, триапсидний, одноглавий хрестово-купольний храм без притвору. Обов'язковим атрибутом такого храму були хори в західній частині, що призначалися, як правило, для жіночої половини феодальної аристократії. Нерідко до храму з північної та південної сторін пристроювалися галереї-паперті з численними аркосоліями для поховання княжої сім'ї. Такий тип придворно-князівського храму був храм-усипальницю -некрополь. [4] XII-XIII ст. - Суперечливий і трагічний період в історії Русі. З одного боку, це час найвищого розвитку мистецтва, з іншого - майже повного розпаду Русі на окремі князівства, постійно ворогуючі між собою. Однак тоді ж стали набирати силу міста Володимир Залеський у Володимиро-Суздальській землі, Чернігів, Володимир Волинський (південно-західна Русь), Новгород, Смоленськ. Політичної й військової єдності не було, але при цьому було свідомість мовного, історичної та культурної єдності.