- •2.Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •3.Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція
- •14.Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •4.Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •13.Архітектура України (х – хі ст.). Характеристика пам’яток Києва та Чернігова.
- •29.Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •30.Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31.Особливості українського національно-культурного відродження (кінець хvііі – перша пол. Хіх ст.).
- •45.Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.(45)
- •48.Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •16.Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •5. Культура кіммерійців, скіф і сарматів
- •6.Культ античних міст
- •7.Культант.Міст
- •10.Освіта та наукові знання Київської Русі
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •9.Прийняття християнства
- •11Писемність і літературна традиція
- •12.Мистецтво Київської Русі
- •34.І.Котляревський – засн..Нов укр.Літ
- •14.Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15.Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хiii-XV ст.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27. Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •50.Культура України в роки Великої Вітчизняної війни
- •51.Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років хх століття.
- •52.Культура й духовне життя в Україні за часів хрущовської "відлиги".
- •57. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності .Субкультури.
- •8. Культ стародавніх словян.Язичнество
- •46.Освіта і наука 1927-20
- •47.Укр.Літ 20-30.Дискусія
- •49. Вплив тоталітарної системи на розв укр.Кул. Розстріляне відродження.
- •58.Релігійне життя в умовах незалежності
- •59. Укр.Мистецтво доби незалежностя
- •21.Передумови виникнення і розвитку друкарства
- •25. Культ діяльність Києво-Могилянської академії
- •53.Укр.Культ 70-80 років
- •39.І.Франко філос. Погляди
- •17.Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст.
- •35.Т.Шевченко семантика символів в поезії та живописі
- •20.Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої
- •24. Освіта і наука Укр 17-18 ст
- •37.Укр.Театр 19 ст.
- •38.Драгоманов та його місце в історії української культури
- •40.Галичина український п ємонт . Переміщення центру національно-культурного руху в Галичину у другій половині 19 ст
- •54.Заист нац. Культ трад..Дисидентський рух.
13.Архітектура України (х – хі ст.). Характеристика пам’яток Києва та Чернігова.
Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і XVII-ХІХ ст. Понад 200 із них мають світове значенн. Найбільш цінними пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби Тарновських (ХІХ ст.) в с. Качанівка Ічнянського району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (XVIII) в с. Вишеньки Коропського району.На державному обліку в області перебуває 239 пам’яток архітектури та містобудування (з них — 171 національного значення), 2316 пам’яток археології (з них — 31 національного значення), 2279 пам’яток історії (з них — 8 національного значення), 127 пам’яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). 14 міст і селищ міського типу включені до Списку історичних населених місць України.Це Батурин, Борзна, Ічня, Козелець, Короп, Любеч, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки, Седнів, Сосниця,Срібне, Чернігів.[1]
Пам'ятки києво-чернігівського будівництва, за всієї різноманітності деталей, мають однорідний стильовий характер, який виділяє їх в окрему групу. Основним типом церковного будівництва тут є синтез центробанної, круглої чи багатокутної будівлі з базилікою. Поземний план такого типу творить форму "грецького" хреста в середині й наближеного до квадрата прямокутника - згори.Центральна баня з круглим або гранчастим, одразу розмірно низьким, а відтак чимраз вищим передбанником, спиралась на чотири внутрішні стовпи-пілони, об'єднані між собою повнолукими арками. Проміжки між луками були зроблені у вигляді сферичних трикутників (паруса), що є важливим конструктивним досягненням і характеристикою техніки візантійського будівництва. Стисле підпорядкування зовнішніх форм внутрішній конструкції - це питоменність будівель того часу. Поздовжнім навам відповідали напівкруглі або гранчасті апсиди від сходу й розчленування західної стіни пілястрами. Пілястри, що були рівною мірою декоративним і конструктивним елементом будівлі, позначували поперечні нави на бічних стінах. Покрівлі клалися безпосередньо на склепіннях, через що й набирали пливких, хвилястих ліній. Обрамування вузьких, повнолуких вікон творила система вкладуваних одна в одну ніш-заглиблень. Зовнішня декорація стін була скромна й витримана, обмежуючись до обрамування вікон, пілястрів і напівколонок на підбанниках. Різьбу для декорації зовнішніх стін у києво-чернігівському будівництві не вживали.Характеристичною для києво-чернігівського будівництва була будівельна техніка. Занесені до нас з Балкан та Вірменії, тобто з країн з кам'янистим грунтом, способи кладення фундаментів на дерев'яних підмостках у нас виявилися непридатними. Десятинна церква завалилася цілком, Спас на Берестові - до половини. Самі фундаменти києво-чернігівських церков, завглибшки на 2-3.5 м, завширшки 1 м, укладалися з двох рядів грубого каміння, яке засипалося грузом і заливалося своєрідним цементом. Форма й розмір цегли допомагають нам у визначенні хронології тих або інших будівель. Найстарша українська цегла буда дуже тонка і квадратна за формою, й чим далі, тим вона наближується до сучасної, тобто грубішає й видовжується. Стіни церков укладалися з тонких полос цегли навпереміну з грубішими полосами цементу. Києво-чернігівський цемент, особливого хімічного складу, був дуже тривкий, тому його вживали раніше як цеглу. Для певності стіни зв'язували дерев'яними та залізними шпугами, а для зменшення тягарю склепінь в міжаркадні вітрила (межилучники) клали глиняні горщики. В деяких будівлях клали такі горщики й у стіни, а дехто з дослідників вважає їх голосниками-резонаторами.Під стильовим оглядом києво-чернігівські церкви належали в основному до візантійського стилю, хоча подекуди, головно в скульптурній декорації чернігівських церков, помітні впливи західноєвропейського романського стилю. Літописні відомості і збережені пам'ятки нашого малярства християнської, домонгольської доби підкреслюють його залежність від візантійських зразків, під оглядом як форм, так і техніки.