- •2.Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •3.Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція
- •14.Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •4.Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •13.Архітектура України (х – хі ст.). Характеристика пам’яток Києва та Чернігова.
- •29.Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •30.Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31.Особливості українського національно-культурного відродження (кінець хvііі – перша пол. Хіх ст.).
- •45.Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.(45)
- •48.Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •16.Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •5. Культура кіммерійців, скіф і сарматів
- •6.Культ античних міст
- •7.Культант.Міст
- •10.Освіта та наукові знання Київської Русі
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •9.Прийняття християнства
- •11Писемність і літературна традиція
- •12.Мистецтво Київської Русі
- •34.І.Котляревський – засн..Нов укр.Літ
- •14.Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15.Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хiii-XV ст.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27. Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •50.Культура України в роки Великої Вітчизняної війни
- •51.Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років хх століття.
- •52.Культура й духовне життя в Україні за часів хрущовської "відлиги".
- •57. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності .Субкультури.
- •8. Культ стародавніх словян.Язичнество
- •46.Освіта і наука 1927-20
- •47.Укр.Літ 20-30.Дискусія
- •49. Вплив тоталітарної системи на розв укр.Кул. Розстріляне відродження.
- •58.Релігійне життя в умовах незалежності
- •59. Укр.Мистецтво доби незалежностя
- •21.Передумови виникнення і розвитку друкарства
- •25. Культ діяльність Києво-Могилянської академії
- •53.Укр.Культ 70-80 років
- •39.І.Франко філос. Погляди
- •17.Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст.
- •35.Т.Шевченко семантика символів в поезії та живописі
- •20.Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої
- •24. Освіта і наука Укр 17-18 ст
- •37.Укр.Театр 19 ст.
- •38.Драгоманов та його місце в історії української культури
- •40.Галичина український п ємонт . Переміщення центру національно-культурного руху в Галичину у другій половині 19 ст
- •54.Заист нац. Культ трад..Дисидентський рух.
52.Культура й духовне життя в Україні за часів хрущовської "відлиги".
Після смерті Й. Сталіна (1953 р.) у суспільному житті народів СРСР відбуваються якісні зміни. Розпочинається процес десталінізації. Біля керма партії, а отже, й держави став М.С. Хрущов. Роки його перебування при владі дістали,«а? зву "відлиги". Послаблення тоталітарного режиму далося взнаки як в політичній та соціально-економічній, так і в культурній та ідеологічній сферах. Справжнім потрясінням став XX з'їзд КПРС і розвінчання на ньому культуру особи Сталіна.Реабілітація в'язнів сталінських концтаборів" торкнулася й групи діячів української культури. Однак за ними ще довго залишалося тавро "ворогів народу" або "українських буржуазних націоналістів". Раніше вилучені з бібліотек книготорговельної мережі твори репресованих повільно поверталися до читача. Така доля спіткала, зокрема, праці В. Блакитного,В. Гжицького, 0. Досвітнього, М. Ірчана, І. Микитенка. Український культурно-мистецький фонд поповнювався раніше невідомими або недоступними творами догорів, доби "розстріляного відродження".Твори тих, хто захищав українську державність, національну самобутність народу, залишалися забороненими. їх піддавали критиці, не показуючи читачеві. Носії національної думки вважались особливо небезпечними для радянського суспільного ладу. Так, повернення в українську культуру одного з провідних діячів Української Народної Республіки письменника В. Винниченка відбулося аж в 1990-х роках.Хрущовська "відлига" породила надію на припинення свавілля й на більш достойне життя людей. Це надихало письменників і поетів, інших діячів культури на творчу діяльність, викриття художніми засобами жахливого минулого і оспівування щасливого майбутнього. Людська душа ніби пробуджувалася після десятиліть пригніченості і страху.У 1950—60-х pp. українська література поповнюється талановитими творами В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, Д. Павличка, Л. Костенко та ін. Одвічні проблеми людського буття —' війни і миру, кохання й ненависті, щастя та лиха - втілив у яскравих образах О. Гончар (роман "Людина і зброя", роман в новелах "Тронка"). Епічні полотна про долю українського села створив М. Стельмах (романи "Кров людська — не водиця", "Хліб і сіль", "Правда і кривда", "Дума про тебе"). Одним з кращих творів українського кіномистецтва став фільм С. Параджанова та Ю. Іллєнка "Тіні забутих предків", у якому блискуче зіграв І. Миколайчук.Важливим суспільно-політичним явищем 60-х років став національно-культурний рух молодих українських письменників, критиків, поетів, художників, композиторів, їхня творчість і громадсько-політична активність зумовили хвилю піднесення української духовності та культури. Довкола клубів творчої молоді у Києві та Львові об'єдналися молоді інтелектуали, які прагнули нових форм художнього самовираження, переосмислення історичного минулого, національного відродження культури і суспільства.Однак незабаром шестидесятники переконались у неможливості корінних змін у рамках тоталітарної системи і прагнули оновлення суспільства на грунті загальнолюдських цінностей. Завдяки їм в Україні виникли національно-культурні осередки і сформувався рух дисидентів, що стало важливою передумовою національно-державного будівництва в 90-х роках. До шестидесятників належали А. Горська, М. Вінграновський, І. Дзюба, І. Драч, Л. Костенко, І. Світличний, В. Симоненко, В. Стус, В. Чорновіл та ін.
"Відлига" в культурі і духовній сфері, як і в інших галузях суспільного життя, була переповнена суперечностями, продиктованими прагненням М. Хрущова та його оточення щось змінити, не зачепивши основ тоталітарної держави. Тому лібералізація суспільства супроводжувалася гоніннями на діячів культури і мистецтва, критика сталінщини співіснувала з посиленням ідеологічного наступу, реформування економіки й обіцянки комуністичного майбутнього поєднувалися з адміністративно-командними методами управління суспільно-політичним, у тому числі й духовним, життям, процвітанням партійно-державної бюрократії.Паростки національно-культурного відродження, викликані "відлигою", загрожували існуючій політичній системі, панівній ідеології, тому тиск на творчу інтелігенцію набирав нових форм і масштабів. Це призвело до ресталінізації й стагнації суспільства, але не могло знищити духовний потенціал народу, прогресивні тенденції культурно-історичного розвитку.