- •2.Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •3.Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція
- •14.Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •4.Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •13.Архітектура України (х – хі ст.). Характеристика пам’яток Києва та Чернігова.
- •29.Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •30.Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31.Особливості українського національно-культурного відродження (кінець хvііі – перша пол. Хіх ст.).
- •45.Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.(45)
- •48.Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •16.Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •5. Культура кіммерійців, скіф і сарматів
- •6.Культ античних міст
- •7.Культант.Міст
- •10.Освіта та наукові знання Київської Русі
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •9.Прийняття християнства
- •11Писемність і літературна традиція
- •12.Мистецтво Київської Русі
- •34.І.Котляревський – засн..Нов укр.Літ
- •14.Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15.Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хiii-XV ст.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27. Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •50.Культура України в роки Великої Вітчизняної війни
- •51.Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років хх століття.
- •52.Культура й духовне життя в Україні за часів хрущовської "відлиги".
- •57. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності .Субкультури.
- •8. Культ стародавніх словян.Язичнество
- •46.Освіта і наука 1927-20
- •47.Укр.Літ 20-30.Дискусія
- •49. Вплив тоталітарної системи на розв укр.Кул. Розстріляне відродження.
- •58.Релігійне життя в умовах незалежності
- •59. Укр.Мистецтво доби незалежностя
- •21.Передумови виникнення і розвитку друкарства
- •25. Культ діяльність Києво-Могилянської академії
- •53.Укр.Культ 70-80 років
- •39.І.Франко філос. Погляди
- •17.Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст.
- •35.Т.Шевченко семантика символів в поезії та живописі
- •20.Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої
- •24. Освіта і наука Укр 17-18 ст
- •37.Укр.Театр 19 ст.
- •38.Драгоманов та його місце в історії української культури
- •40.Галичина український п ємонт . Переміщення центру національно-культурного руху в Галичину у другій половині 19 ст
- •54.Заист нац. Культ трад..Дисидентський рух.
39.І.Франко філос. Погляди
Іван Франко філософські, етичні та естетичні погляди Отже, філософія відігравала важливу роль у житті та творчості Івана Франка, і до неї він ставився надзвичайно творчо як науковець і знавець сучасних йому філософічних напрямків, як знавець предмету філософії в перспективі її історичного розвитку, з точними, витонченими власними філософічними поглядами в різних ділянках філософічного знання. Це можна визначити на підставі вивчення його окремих філософічних поем, у яких Франко не тільки узагальнює філософічну духовність зображувальної епохи, але висловлює свої власні погляди чи погляди інших філософів.
Поема «Мойсей» — кращий зразок жанру філософської поеми. Для неї
характерна високохудожня майстерність, ліризм, динамічність образів. І.
Франко писав її для українського народу під впливом біблійної легенди
про Мойсея. Він прагнув переосмислити проблеми визволення трудового
народу від гніту. Тему та ідею поеми визначає пролог, який дає змогу
поетові вилити свій біль, тривогу, утвердити віру в мужній дух народу.
Поета проймає жаль, що його народ безмірно страждає, але він переконаний у тому, що всі жертви, злигодні й муки не пропадуть даром. Зливариторичних запитань у пролозі пробуджує національну свідомість, закликає до боротьби. Крім пролога, поема «Мойсей» містить 20 пісень (розділів). Важливе місце у творі займають образи Мойсея та його народу. Мойсей — слуга народу, прагне привести його до нового, щасливого життя. Пророк вірить у те, що ізраїльтяни, «сини пустині», самі дійдуть до великої світлої мети, стануть вільними, збудують свою державу. Головна думка І. Франка, яка розвивається у всій поемі, полягає в тому, що народ є творцем історії, і шлях його незмінно простує в майбутнє. У поемі розкрились політичні, філософські, етичні й естетичні погляди автора, а проблематика твору тісно пов’язана з особистою долею поета, його роллю у громадському і культурному житті України. Про самовіддану любов до батьківщини, патріотичний обов’язок людини, що живе в роки, коли її вітчизні загрожує небезпека, говориться у поемі «Іван Вишенський». У творі зображено останній період життя видатного письменника-полеміста, його боротьбу між особистим бажанням врятувати власну душу і почуттям громадського обов’язку. В образі І. Вишенського письменник показав захисника пригнобленого народу, полум’яного патріота своєї батьківщини, який нещадно викриває суспільне зло. У поемах «Мойсей» та «Іван Вишенський» митець розв’язує проблему взаємин особи і колективу, народу і вождя, він стверджує, що лише служіння трудовому народові може принести щастя людині. Предметом глибокого дослідження на все життя став для І. Франка Борислав.
Він соціаліст. Він представляв філос. Матеріалізму. Організував на тер Львова соц..демократ.партію за що був тричі ув’язнений. В своїх філос. Поглядах заперечував існування Бога. Наслідує натуралізм Золя, Імопосана. Франко в натуралізмі дуже детально викрив люд.відносини «Украдене щастя, «Любовний трикутник, «Перехресні стежки».
Естетичні погляд
Збірка «Зівяле листя»- показує його нещасне кохання. Украдене щастя – відтворило глибоке нещасне життя.
Етичні погляди
Споч заперечення існування Бога, далі постійна боротьба, перехід до історії «Захар Беркут», розкриття себе в Украденому щасті. Напр життя – захв сифілісом. Христя Алчевська збирала гроші – бо він голодував. Помер до Нобелівської премії, після смерті її не дають.