25. Механізм дії і економічні ефекти внутрішньої виробничої субсидії

СУБСИДІЯ – грошова виплата держави, спрямована на підтримку національного виробника і та будь-яку дискримінацію М.

В результаті надання субсидії, ціна на товари знижується до рівня світової, крива пропозиції зміщується вниз –вправо. Внутрішнє виробництво збільшується, а М зменшується з М до М1. Таким чином витрати державного бюджету на надання субсидій становить область ( а+в) – на графіку.

А+в – витрати держави на надання субсидій;

А – виграш вітчизняного виробника;

В – затрати на модернізацію галузі.

При субсидії споживачі економічної вигоди не мають, вони мають змогу купити товари за світовою ціною, нижчою за ціни на внутрішньому ринку, як імпортні так і вітчизняні імпортозамінюючі.

26. Аргументи «за» та «проти» протекціонізму

Аргументи «проти»:

1. Протекціоністські заходи стримують економ зростання країни

2. Однобічне застосування протекц заходів призводить до торговельних війн, які підривають стабільність міжнародної торгівлі та МЕ в цілому

3. Тарифи на імпортні товари не прямо зашкоджують експорту країни

4. Відбувається скорочення загального рівня зайнятості

Аргументи «за»:

1. Захист внутрі ринку та молодих галузей

2. Засіб стимулювання вітчизняного вир-ва

3. Важливе джерело бюджетних надходжень

4. Захист національної безпеки міжнародного престижу країни, культури та традицій.

27. Поняття світового ринку капіталу і причини міжнародного руху капіталу

Міжнародний ринок капіталів - це такий ринок, на якому купуються та продаються довгострокові (строк погашення яких більше одного року) боргові зобов'язання та акції. Інструменти ринку капіталів: акції, заставні, облігації, цінні папери урядових установ, споживчі та банківські комерційні позички.

В основі міжнародної міграції капіталу лежить бажання отримати більший прибуток, ніж у країні походження капіталу, або забезпечити високоефективну роботу національних підприємств. Тому основними причинами міжнародного руху капіталу можна вважати:

• відносний надлишок капіталу на національних ринках, що перешкоджає високоприбутковому його використанню;

• попит на капітал, який не збігається з його пропозицією в різних ланках світового господарства, що зумовлено нерівномірністю економічного розвитку держав;

• різницю у витратах виробництва в різних країнах внаслідок різниці у вартості сировини, енергії, заробітної плати тощо;

• інтернаціоналізацію виробництва;

• зацікавленість у природних ресурсах інших країн для забезпечення сировиною своїх підприємств;

• відмінності в екологічних нормативах і стандартах різних країн, що сприяє вивезенню або створенню екологічно шкідливих виробництв у інших країнах для забезпечення своїх потреб;

• бажання обійти тарифні та нетарифні бар´єри, які є у звичайному комерційному експорті;

• захист грошей від інфляції;

• технологічне лідерство, що сприяє поширенню найновіших технологій;

• необхідність технічного переозброєння та модернізації національних підприємств.