31. Франчайзинг на світовому ринку послуг

Франчайзинг - це організація бізнесу, коли компанія передає певній людині чи іншій компанії право на продаж свого продукту і послуг. Той, кому передається це право, називається франчайзі. Він зобов'язується продавати продукт за заздалегідь визначеними умовами, які встановлює фірма, що передає право - франчайзер. Натомість франчайзі отримує право використовувати розкручений бренд франчайзера - репутацію, ім'я, механізми підтримки і т.д. Франчайзі, щоб отримати такі права, робить первісний внесок франчайзеру, а потім виплачує щомісячні внески. Суми внесків індивідуально обумовлюються сторонами. Франчайзинговий пакет, тобто повна система ведення бізнесу, передана франчайзі, дозволить навіть підприємцю вести свій бізнес успішно.

Міжнародний френчайзинг - це система міжнародних послуговнх відносин, що виникають з приводу надання дозволу відомою великою фірмою однієї країни бізнесмену чи фірмі (як правило, малому підприємству) іншої країни на використання її торгової марки або на експлуатацію її готового підрозділу. При цьому фірма, котра віддає право на користування своїм підрозділом або іменем, називається френчайзером, а мале підприємство чи бізнесмен, що придбав дозвіл на таке користування, має назву френчайзі. І нарешті сам дозвіл, що виступає об'єктом купівлі-продажу, зветься френчайзою. У відповідності з міжнародною френчайзною угодою френчайзер зобов'язується надавати френчайзі допомогу у підготовці персоналу, організаційних питань, реклами, у постачанні (пошук постачальників й отримання від них сировини за пільговими цінами) тощо. Френчайзі за ці послуги вносить одноразову плату при організації бізнесу і здійснює періодичні платежі, а також зобов'язується вкласти в цю компанію частину свого капіталу й надавати послуги в області маркетингу та менеджменту.

Франшиза - це повна бізнес система, яку франчайзер передає франчайзі. Також має назву «франчайзинговий пакет». Включає документацію по веденню робіт і торгівлі. У страховому бізнесі франшизою називається некомпенсовані частина страховика.

31. Вплив транспортних послуг на обсяги міжнародної торгівлі

Міжнародні транспортні послуги – це послуги всіх видів транспорту, які забезпечують переміщення товарів (вантажів) та людей (пасажирів) між двома чи більше країнами, та які надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни. Залежно від виду транспорту, що використовується для перевезень, розрізняють морські, річкові, повітряні, трубопровідні, космічні, залізничні та автомобільні сполучення.

На обсяги міжнародної торгівлі можуть істотно впливати транспортні витрати. Транспортні витрати бувають на стільки великими, що роблять експорт і імпорт товарів не вигідними. Це призводить до зниження обсягів торгівлі, рівня спеціалізації країни, розмірів виграшу від торгівлі.

Головне місце на ринку транспортних послуг посідають морські перевезення, на котрі припадає 80% усього обсягу вантажообігу в світовій торгівлі.

31. Обмін технологіями на світовому ринку

Технологія - сукупність знань про використання або удосконалення машин, устаткування, що забезпечують обробку, виготовлення, зміну стану, якості і форми сировини, матеріалів або напівфабрикатів, а також про реалізацію продукції.

Міжнародний технологічний обмін – це сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності, що мають наукову і практичну цінність.

Основні передумови, що обумов бурхливий розвиток міжнародного обміну технологіями:

на рівні країни – це нерівномірність розвитку країн світового господарства в науково-технічній сфері, що може бути зв'язане з недостатнім  обсягом витрат на НДОКР у деяких країнах і з розходженням цілей їхнього застосування.

на рівні підприємств придбання технології сприяє рішенню конкретних економічних і науково-технічних проблем; подоланню вузькості науково-технічної бази, недоліку виробничих потужностей і інших ресурсів; одержанню нових стратегічних можливостей у розвитку.

Економічна доцільність експорту технології порозумівається тим, що це:

джерело одержання доходів;

форма боротьби за товарний ринок;

спосіб обійти проблеми експорту відповідного товару;

спосіб установлення контролю над закордонною фірмою через такі умови ліцензійної угоди, як обсяг виробництва, участь у прибутках і т.п.

можливість доступу до іншої технології через «перехресне ліцензування»;

можливість більш ефективного удосконалювання об'єкта ліцензії за участю покупця і т.д.

Економічна доцільність імпорту технології порозумівається тим, що це:

доступ до нововведень високого технічного рівня;

засіб економії витрат;

засіб зменшення валютних витрат на товарний імпорт;

забезпечення використання національного капіталу і робочої с;

умова розширення експорту продукції, що випускається по закордонних технологіях;

гарантія освоєння продукту або процесу за допомогою продавця і т.д.

Основними центрами, де сконцентровані світові технологічні ресурси є США, Японія і країни Західної Європи  (зокрема члени ЄС). Однак останнім часом стрімко збільшується кількість науково-технічних працівників і зміцнюються позиції в області високих технологій  країн, що раніш вважалися країнами «третього світу».