17.Арабське завоювання піренейського півострова

Весною 711р – арабо-берберське військо, очолюване еміром Таріком Ібн Зіядом переправилось на пд. Узбережжя Піренейського піво через протоку Гібралтар. 19 липня 711 р біля м Херес де ла Фонтера 90 тис вест готське військо на чолі з Родеріхом зазнало ганебної поразки від 17 тис армії арабів. Оскільки Родеріх не був законовизнаним королем вестготів, то значна частина вест готського війська перейшла на бік арабів, яких запросив Агілла. До 714 р вестготи намагались чинити опір арабам(Агулла 2, Ардо), але до 720 х рр. майже вся територія вест готського королівства (крім Астурії) була завойована і приєднана до Арабського халіфату. Нею управляли намісники, призначені Омейядами.

До 718 Піренейський півострів, за винятком невеликої частини на півночі, перейшов в руки арабів. У 720 араби вторглися в Галію, зайняли Септіманію і Нарбонну. Подальше їх просування до Європи було зупинене після розгрому арабських військ франкськой кіннотою і піхотою Карла Мартелла поблизу Пуатье 4 окт.(жовтень) 732

Абд-ер-Рахман 1(756-788) скористався суперництвом між берберами та арабами в Іспанії, встановив контакт з окремими вест готськими вождями і в 756 р проголосив себе еміром. Утворив нову мусульманську державу з столицею в Кордові.реорганізував армію, роздлив емірат на 5 військових округів та створив потужний флот.

Абд-ер-Рахман 2(822-852) розвиток військового та торгівельного флоту – торгівля з Францією, Константинополем, Хозарією(звідти вивозили словянських рабів).

У 929 р Абд-ер-Рахман 3 проголосив себе халіфом. Створилась окрема держава – мордовський халіфат. Столиця – м Кордова

42.Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів у 2й пол. 18 ст.

Політика «освіченого абсолютизму» в Австрії почалася за імперії Марії-Терезії(1740-1780). Для посилення центральної влади було створено Державну раду. Почали робити рекрутські набори в армію, чисельність останньої зросла від 108 до 278тис. Марія-терезія встановила загальний прибутковий податок, від якого не звільнялися ні дворяни ні церква. Найвища судова влада зосередилась руках уряду. Селянам дозволили викупити свої наділи. Внутрішні мита були скасовано. У др. Пол. 18ст у Габсбурзьких володіннях особливо прискорився розвиток капіталістичного устрою. Чехія, Австрія: виробництво сукна, полотна, зброї. Розшир і сільське господарство. Становище селян було тяжке, у Чехії залишалась особиста кріпосна залежність. Там у 1755р вибухнуло повстання. Імп указом відбувалось обмеження панщини до трьох днів на тиждень, але це не виконувалось.

У 1781р указом Йосифа ІІ(1780-1790) особисте прикріплення селян до землі в Чехії було скасоване. Уряд був змушений піти на ці реформи, щоб послабити незадоволення селян та уникнути остат зубожіння головних платників податків у державі. Оділив державу на області на чолі з намісниками., скасував кріпацтво, освіта під контроль держави. За Йосифа ІІ було закрито част монастирів і секуляризовано їхні землі, посил влада губернаторів. В суді та адміністрації примусове запровадження німецької мови. Ці заходи посилили нац. гніт Австрії над іншими землями. Потім реформи ЙосифаІІ були частково скасовані. Метою політики «освіченого абсолютизму» в Австрії було зміцнити дворянську абсолютну монархію в умовах розвитку капіталістичних відносин. Буржуазія в Австрії була ще слабкою і не боролася за владу, але феодально-абсолютиський лад у цій країні уже вступив у стадію свого розкладу та занепаду, тому окремі реформи не могли усунути перешкоди для перемоги капіталізму