88.Близькосхідна криза 60-80х рр 20 ст

14 Травня 1948 р. – проголошення незалежного Ізраїлю.

15 травня 1948 – весна 1949 р. – 1 арабо-ізраїльська війна. Внаслідок, закіплено ств. Ізраїлю та завойовано 6 тис. км квадратних нових територій. Після цього ств. Сектор Гази, а в 1964 р. – «Орг. Визволення Палестини», кер. Ахмет ас-Мукейрія.

5 – 10 червня 1967 р. – шестиденна війна між Ізраїлем, Сирією та Єгиптом, Йорданією. Ізраїль захопив 70 тис. км.кв.(зх. берег р. Йордан, п-о. Синай, Голандські висоти, Сектор Гази.) знищивши велику частину арабської техніки та військових.

Після війни араьи звернулись до ООН – Резолюція 242, зазначалось, що Ізраїль має звільнити окуповані території, але через філологічну помилку цього так і не сталось.(не було «зе»)

Виникає «Орг. Звільнення Палестини» - Ясір Арафат – зміна тактики на тероризм.

1971-73 Рр.- ств. Орг. «Чорний версень» «фатх», 1982 р. – ств. «Хамас», 1988 р. – «Алькаїда».

6 – 24 жовтня 1973 р. – війна «судного дня» Війна почалась з неочікуваної для ізраїльтян атаки єгипетських та сирійських військ під час єврейського свята Йом-Кипур. Армії перетнули лінії припинення вогню на Синайському півострові та Голанських висотах і розпочали наступ вглиб території Ізраїлю. Перші 24-48 годин операції успіх був на стороні єгиптян і сирійців, Наприкінці другого тижня війни сирійці були повністю виштовхнуті з Голанських висот, а на синайському фронті ізраїльтяни «вдарили в стик» двох єгипетських армій, форсували Суецький канал (стару лінію припинення вогню) і відрізали 3-ю єгипетську армію від її тилів. Незабаром була оголошена резолюція ООН про припинення вогню.

Наслідком війни стало підвищення арабськими країнами цін нафту в три рази, що спричинило енергетичн кризу в Європі 1974 -75 рр.

Кемп-Девідські угоди, дві основні угоди, підписані в 1978 ізраїльським прем'єр-міністром Менахемом Бегіном і президентом Єгипту Анваром Садатом у Кемп-Девіді, Меріленд, США, у присутності американського президента Джиммі Картера. Угоди стосувалися виводу ізраїльських військ з території Синая, який завершився до 1982, і створення на територіях західного берега ріки Йордан і в секторі Газа палестинського самоврядування.

В 1974 році ООН прийняла програму, що передбачає можливість існування Палестинської держави на частині території колишньої підмандатної Палестини, одночасно з Ізраїлем, хоча остаточною метою як і раніше декларувалося створення в Ізраїлі/Палестині єдиної світського демократичної держави. В 1988 році ООН, чиє керівництво тоді знаходилося в Тунісі, проголосило створення держави Палестина і заявило про визнання резолюцій ООН що відносяться до вирішення арабо-ізраїльського конфлікту. Тим самим ООН погоджувалася визнати державу Ізраїль, згадану в цих резолюціях і утворити палестинську державу на Західному березі річки Йордан і в секторі Газа^[34].

В 1987 році на території Західного Берега річки Йордан і в Секторі Газа розпочалося повстання арабського населення проти ізраїльського управління та окупації — Перша інтифада

1)