- •7.Варварські держави остготів і вестготів:причини падіння.
- •86. Підписання мирних договорів після іі св
- •59. Утворення кнр. Внутр. І зовн. Політика Китаю у 80-90-х рр. 20 ст.
- •9.Розпад імперії Карла Великого:утворення Французького та Німецького королівств
- •64.Громадянська війна в Іспанії 1936-39 рр.
- •25 Липня у Бурґосі було сформовано уряд заколотників.
- •54.Падіння Берлінської стіни та об’єднання Нім.
- •22.Становлення французької станової монархії, її особливості.
- •82.Загострення протистояння між срср і країнами Заходу у 2й пол. 40-50-х рр. 20 ст. Утворення військово-політичних блоків.
- •76. Перехід від військ. Диктатури до демократії в країнах Латин.Америки 80-90х рр. 20 ст.
- •11.Епоха вікінгів в Європі (8-9 ст).
- •40.Утворення та розширення багатонаціональної монархії Габсбургів (16-17 ст.).
- •90. Інтеграційні процеси в Зх.Європі. Маастріхські угоди.
- •17.Арабське завоювання піренейського півострова
- •42.Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів у 2й пол. 18 ст.
- •87.Крах колоніальної системи після іі св.
- •39.Священна Римська Імперія. І б-ба за інвеституру
- •79. Неоконсервативна модель суспільних відносин в країнах Заходу у 80х рр. 20 ст. («тетчеризм» і «рейганоміка»).
- •62.Розпад сфрю і утворення на її території нових держав.
- •47. Сербська Держава Неманичів (друга пол. Хіі – пер. Пол. 14 ст.) та законник «Стефана Душана»
- •67.Утвердж. Абсолютизму в Рос.(1-а чв.18ст)
- •12.Середньовічні міста:самоврядування(магдебурзьке право), цехи, ремесло і торгівля.
- •74.Рос Федерація в 1991-2011 рр: осн етапи і тенденції сусп. Р-ку.
- •26. Гуситський рух у Чехії: ідеологія та суспільство в 15 ст.
- •1419-1437 Рр. – гуситські війни;
- •16.Італійські морскі республіки: Венеція та Генуя.
- •46.Новгородська республіка як державне утворення.
- •31Польське питання у міжнародній політиці (1795-1815 рр).
- •14. Розкол християнства (1054): наслідки і пошуки компромісу.
- •66. Утворення Московської держави
- •88.Близькосхідна криза 60-80х рр 20 ст
- •14 Травня 1948 р. – проголошення незалежного Ізраїлю.
- •1971-73 Рр.- ств. Орг. «Чорний версень» «фатх», 1982 р. – ств. «Хамас», 1988 р. – «Алькаїда».
- •Розвиток Афінської демократії у 7-5- ст. До н.Е.
- •29.Англійська революція 17 ст: етапи та іст. Значення.
- •49. Революція 1848-1849 у Центрально-Східній Європі: ліберальні і національні вимоги.
- •41. Тридцятилітня війна
- •84. Формування антигітлерівської коаліції. Міжсозницькі конференції 1943-45 рр
- •35. Сусп.-політ. Криза у Польщі поч 80х рр. 20 ст.
- •45.Колоніальні загарбання Іспанії та Португалії
- •83.Перший період іі св (вересень 1939 – червень 1941 рр).
- •28 Вересня 1939 нім погодились-Договір про дружбу і кордони мід Нім і срср .
- •72.Срср в 1945 – 85 рр: осн етапи і тенденції сусп. Р-ку.
- •23. Великі географічні відкриття та їх вплив на соц.-екон р-к є
- •61.Сусп.-політ. Р-к Італії в міжвоєнне двадцятиріччя.
- •58. Японія: особливості політ. Та соц.-екон. Р-ку(50-80-ті рр. 20 ст).
- •36. Турецька експансія на Балканах 14-15 ст.
- •20.Контрреформація
- •55.Формування нацистської системи управління в Нім.
- •19. Реформація в Німеччині
- •77. Новий курс Рузвельта.
- •50.Криза тоталітарних режимів у ц-с є в 50-60 рр 20 ст
- •21.Тевтонський орден в Пн.-Сх.Є.
- •Утвердження в Пн -Східній Європі:
- •Відносини з руськими князівствами і Великим Князівством Литовським
- •Занепад ордену
- •85.Антифашистська визвольна б-ба зарубіжних слов’ян народів у роки іісв: порівняльна х-ка.
- •80.Перша Світова війна: основні етапи
- •60. Сусп.-політ. Р-к Югославії 1929-41 рр.
- •27.Відроджнення і гуманізм в Італії 14-16 ст.
- •78.Система міжнародних відносин наприкінці XIX – на початку XX ст.
- •15. Причини і наслідки хрестових походів
- •34.Польща в міжвоєнні роки: еволюція політичної системи.
- •13.Столітня війна: передумови, етапи, результати.
- •52.Франко-пруська війна 1870-71 рр. Утворення Німецької імп.
- •70.Революції і громадянська війна в Росії (1917-21).
- •28.Велика хартія Вольностей та формування парламенту в Англії.
- •37.Визвольна б-ба балканських народів проти Порти в 1й третині 19 ст.
- •Східний похід о.Македонського
- •75.Війна пн.-американських колоній за незалежність та утворення сша.
- •44. Конституційні реформи 1860-х в монархії Габсбургів і ставнолвення сисистеми дуалізму
- •3.Пунічні війни і їх наслідки
- •48.Велика Французька революція кін 18 ст: етапи та значення.
- •73.Срср у 1985 – 91: від реформ до розпаду.
- •1 Тр 1987 закон «Про індивід трудову д-сть»→допускалося індивід підприємницт у сфері в-ва товарів народ спожив і побутового обслуговув.
- •4. Антична культура та її вплив на розвиток народів Європи.
- •25.Просвітництво: основні риси.
- •Форми станової монархії в Польщі 15 – 16 ст.
- •5.Римська імперія в і-іі ст. Н.Е.
- •65.Наполеонівські війни в п-д консульства та і імперії.
- •69. Росія на зламі хіх-хх ст.
- •6. Падіння Римської імперії та його наслідки
- •1453 – Впала Східна Риська імп.
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •33.Польський національно-визвольний рух у 1830-60 рр.
- •8. Франкська держава за Карла Великого
- •30. Промисловий переворот в Англії та його наслідки
- •43 Культурно-національні народи монархії габсбургів у першій половині хіх: організаційні та ідеологічні особливості.
- •10.Словянська колонізація Балканського піво-ва 6 -7 ст.
- •68. Реформи 60-70-х рр. Хіх ст. В Росії: зміст тта наслідки
- •18. Реконкіста:учасники, етапи, наслідки
- •53.Революція 1848 р в Німеччині. Проблеми об’єднання країни
- •38. Становлення незалежних держав на Балканському півострові в ос третині хіх поч хх ст.
85.Антифашистська визвольна б-ба зарубіжних слов’ян народів у роки іісв: порівняльна х-ка.
Етапи руху опору: І (1939-1941)- нагром сил; ІІ (1942-1943)- перехід до активних форм боротьби; ІІІ (1944-1945)- стає масовим.
Югославія: Найб масовий рух розгорн у Югославії, Греції Албанії, к-сть партизанів на Балканах-150 тис. В зах. сербії до сер 1941 р. був сформований Центральний національний комітет королівства Югославії і штаб повстанського руху, який очолив Д. Михайлович. З нападом Нім на Рад. Союз у Югославії почав формуватися комуністичний військово-пол. центер, який очолив Тіто.
Своєрідно розвивався рух Опору в Греції. Народно-визв. армія вела операції на всій тер. країни, створювала визволені райони, де владу здійснювали народно-демократичні ради і комітети. Загони ЕЛАС фактично визволили основну частину Греції.
Франція.- організацією "Вільна Франція", яку створив генерал Шарль де Голль 1940 р. у Лондоні. Патріотичні організації французького Опору 1942 р. об'єднали свої бойові групи в "таємну армію", що визнала керівництво генерала де Голля. В листопаді 1942 р. Комуністична партія Франції, що мала вел. вплив у русі Опору, підписала угоду про спільні дії з силами "Франції, що бореться", якими керував генерал де Голль. 1943 р. виникли єдині керівні органи: Національна рада Опору, що стала вищим керівним органом. На місцях - комітети визволення. Всі учасники Опору визнали загальне кер-во розташованого в Алжирі Французького Комітету Національного Визволення (ФКНВ), який з осені 1943 р. одноосібно очолив Шарль де Голль.
У Півн. і Сер. Італії, керівництво рухом Опору здійснювали комітети нац. визволення. Деякі гірські райони Італії, звільнені від окупантів, - своєрідні "партизанські республіки", де повновладними господарями були партизанські бригади ім. Дж. Гарібальді. Вперше гарібальдійці вступили в бої з гітлерівцями ще восени 1943 р. на півночі Італії. В горах ств. демократичні органи влади на чолі з місцевими комітетами національного визволення.
У Польщі - не існувало співробітництва з німецькими окупантами ані як політичної, ані як економічної течії. Великий вплив мали загони Армії Крайової, керовані з Лондона емігрантським урядом, і загони Гвардії Людової, створені Польською робітничою партією (комуністична партія). У серпні 1944 р., не очікуючи підходу радянських військ, Армія Крайова підняла повстання у Варшаві, - придушене німцями практично на очах у Рад. Армії. Однак вирішальним у ставленні Москви до повсталої Варшави - боротьбу вели бойові частини, підпорядковані лондонському емігрантському урядові.
Народи Чехословаччини - саботаж на військових заводах, здійснювалися диверсії на залізницях, електростанціях. У країні зростало єднання всіх патріотичних сил незалежно від партійної та релігійної приналежності. Відразу ж після загарбання радянських земель німцями виникає підпільний і партизанський рух. 30 травня 1942 р. створюється Центральний штаб партизанського руху ( П. К. Пономаренком.). Основною д-стю партиз загонів - диверсійна – від окремих диверсій до масштабної рейкової війни з 3 серпня по сер. вересня 1943 р., та окремих рейдів, як рейд С. Ковпака 12 червня 1943.
Особливе місце у партизанському русі - УПА із Р. Шухевичем, (ств 1942 р.,) - проти нацизму так і проти радянського тоталітарного режиму.
14)
24. -просвітницька д-сть св. Кирила і Мефодія
Процес християнізації зх слов'ян. племен розпоч. в 831 р., коли в Рененсбурзі було похрещено кілька моравських князів. Місіонер. д-сть була пов'яз. з прагненням зміцнити політ. вплив Франкського кор.-ва. Зрозумівши це морав. князь Растислав –створ власний церковний клір - звернувся до Візантії з проханням направити до Моравії проповідників з Константинопольської патріархії. Михайло III -братам Константану та Мефодію з м.Салоніки (Солуні). Константан, (Кирило): освіта -в школі при імп. дворі в Конст.. Потім- прац. бібліотекарем, викладав філософію виїздив з місією до Сірії. Його брат Мефодій - військовий, потім постригся в ченці й певний час був ігуменом монастиря Поліхрон у Малій Азії. Готуючись до викон. місії - переклали слов'янською мовою церковні книги, записавши їх з допомогою складеної Константаном близько 863 р. слов'янської абетки. У ВМ пропов христ-тво, полемізували з представниками нім. дух-ва, прод. прац. над перекладами слов'ян. мовою реліг. книг, пис. реліг. твори, при церквах і монастирях відкривали школи для місцевого нас. Неприйняття викликала демократ. ідея рівності всіх народів та мов, у тому числі в спілкув.і з Богом, що її пропов. КіМ. – звинувачення у поруш. принципу "тримовного універсалізму» (спілкув з Богом лише лат., гр.. та арамейською). Рим: К привіз понтифіку мощі св. Климента - папа Адріан II схвалив д-сть братів у Моравії і підтвердив право використ. слов'янську мову у відправах та літургійних книгах. Чимало учнів -особисто висвятив у священики. Але: У 869 р. –К помер. Меф.-повернувся до Нижньої Паннонії. До влади тут прийшли політ. сили, зорієнт. на нім. Меф напри кін. 870 р. ув'язнили на 2,5 роки, заборонено вживати слов'янську мову в літургії. Мефодій після звільнення з в'язниці знову мусив їхати до Риму, щоб виправдатися перед папою. Себе реабілітував, але 885р помер. Справу продовж.учні.