83.Перший період іі св (вересень 1939 – червень 1941 рр).

23 серпня 1939 р. – пакт Молотова-Рібентроап. Був і таємний протокол. - «зони впливу»: до «зони впливу» Рад. - Фінляндію, Естонію та Латвію, пізніше — Литву, визнавалися «інтереси СРСР щодо Бессарабії» й межі «зон впливу» СРСР та Німеччини в Польщі по лінії Нарев — Вісла — Сан.

Згідно із розробленими планом «Вайс» у квітні 1939 р., Німеччина розпочала вторгнення в Польщу 1 вересня 1939 р..28 вересня капітулювала Варшава, а 5 жовтня припинили організований опір останні частини польської армії

28 Вересня 1939 нім погодились-Договір про дружбу і кордони мід Нім і срср .

30 листопада 1939 р. – розпочалась радянсько-фінська війна із бомбардування цивільного нас. та іноземних посольств у Гельсінкі. Через це 14 грудня 1939 р. – СРСР було виключено із Ліги Націй, як країну агресора.

3 вересня Англія, а згодом за нею й Франція оголосили Німеччині війну. Період війни між 3 вересня 1939 р. та 10 травня 1940 р. - "дивної війни", оскільки, формально оголосивши війну, жодна сторона її фактично не вела. 9 квітня 1940 р. гітлерівські війська без оголошення війни напали на Данію та Норвегію. Данія капітулювала відразу після нападу, Норвегія чинила опір агресії. У червні 1940 р. Норвегія була окупована гітлерівськими військами. 10 травня 1940 р. німецька армія вторглася в Бельгію, Голландію і Люксембург. 15 травня голландська армія капітулювала. 14 червня німці увійшли в Париж. Уряд Франції подав у відставку. Новий глава уряду маршал Петен звернувся до німецького командування з проханням про перемир'я. 22 червня 1940 його було підписано в Комп'єнському лісі. За умовами перемир'я Франція втрачала понад дві третини своєї території, що переходила під контроль окупаційних властей. 28 вересня 1939 р. у Москві було підписано пакт про взаємодопомогу з Естонією, за яким СРСР одержав право ввести на її територію свої війська. Подібні договори було підписано також з Латвією і Литвою. 28 жовтня 1940 р. Муссоліні без попередніх консультацій з Гітлером розпочав наступ двох своїх армій з території Албанії на Грецію. Під тиском з боку Німеччини Югославія підписала 25 березня 1941 р договір про приєднання до Антикомінтерн. пакту, а також Троїстої угоди.

72.Срср в 1945 – 85 рр: осн етапи і тенденції сусп. Р-ку.

репресії 1945—1953 рр. були чітко продуманими акціями і мали на меті зміцнення тоталітарного режиму та його ідеологічної одноманітності. Відродження народногосподарського комплексу СРСР почалось одразу після визволення з-під нацистської окупації. Залишався непристойно низьким життєвий рівень населення. Негативно вплинула грошова реформа 1947 р. Відмова від плану Маршалла. Основний наголос робився на відновленні важкої індустрії, економії коштів за рахунок сільського господарства і соціальної сфери.

1953-1964 – Микита Хрущов: перехід до мирного будівництва. Скасовувалися обов'язкові понаднормові роботи, відновлювався 8-годинний робочий день і щорічні оплачувані відпустки. Політика десталінізації, численні перебудови в політичній та економічній сферах. Викликали зростаюче невдоволення частини партійно-державного апарату. На думку багатьох керівників країни, викриття культу І.В. Сталіна вело до падіння авторитету СРСР і Комуністичної партії на міжнародній арені.

1964-1985: (застій) Леонід Брежнєв. На початку 70-х поч короткий період «розрядки». У цей період СРСР висунув низку миролюбних ініціатив: у 1975 р. став одним з ініціаторів Загальноєвропейської наради з питань міжнародного співробітництва і безпеки. Цією нарадою було покладено початок так званому «європейському процесові». Після цього стали постійними Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ). СРСР увесь час намагався розширити зони свого впливу, створити поблизу своїх кордонів лояльні до себе режими. У 1979 p. внаслідок заколоту і при допомозі радянських спец-частин такий режим було створено в Афганістані, що викликало збройний опір афганців. Радянське вторгнення в Афганістан поклало кінець міжна-родному потеплінню. «Холодна війна» стала ще суворішою. Щоб залякати Захід, СРСР розмістив у деяких європейських соціалістичних країнах ракети середнього радіуса дії, що суперечило досягнутим на той час домовленостям. Після цього західноєвропейські країни почали згортати свої контакти з СРСР, який поступово опинився в ізоляції від передових держав.

18)