1. Східний похід о.Македонського

Александр продовж політику батька Філіпа ІІ – похід на Персію.

Перший етап Східного походу (334-331 до н. е.). - Навесні 334 р. до н. е. Александр переправився через Геллеспонт (35 тис військо) і зустрівся біля річки Граник в 1ій битві з військом перс. царя Дарія III-переміг. «гордіїв вузол», розв'язати призначено тільки володарю Азії. Александр його розрубав. 

Вдруге - з персами біля м. Ісси в 333 р. до н. е., в гірській вузькій долині в пн.. Сирії, де військо Дарія не змогло розгорнутися, Александр завдав йому нищівної поразки, захопивши царський обоз з дружиною, матір'ю і дітьми Дарія, який сам встиг втекти. Завоював Сирію, Фінікію та Палестину

 332 р. до н. е. вступив до Єгипту, де його знову зустріли як визволителя від персів. Він заснував Александрію, і здійснив паломництво до храму Амона, на захід від Єгипту, де жрець визнав його сином бога Амона і фараоном, після чого Александр ввів обожнювання своєї персони - самообожнення стане ідеологічною опорою елліністичних правителів. Демосфен не без єхидства запропонував його зробити сином Посейдона або Зевса. 

Другий етап походу (331-329 до н. е.).

   З Єгипту А - на пн схід, до Пн Месопотамії, де в 3ій раз зустрівся з Дарієм III біля містечка Гавгамели, або Арбели (331 р. до н. е.).. Після поразки Дарій біг далі на Схід, і Александр, рухаючись за ним, вступив до Вавилону (331 р. до н. е.), а потім - до столиці Персії Персеполь, де вперше зіткнувся із опором. Взявши місто, він відправився на північний захід, у бік Мідії, і захопив її столицю Екбатани (330 р. до н. е.),

  Серед македонської знаті, яка вважала себе обмеженою у правах по відношенню до підкореної східної аристократії, виникла змова. Вона була швидко подавлена, тим не менше в Надалі Александр став більш орієнтуватися на місцеву знать як на опору власної влади. Цар попрямував далі, займаючи прикаспійські області та Парфію. 

Третій (329-327 до н. е.) і четвертий (327-324 до н. е.) етапи походу.    Військо перейшло через гірський хребет Гіндукуш і увійшло до Середньої Азії, на територію сучасного Узбекистану: області стародавньої Согдіани і Бактрія .

   У 327 р. до н. е. розпочався заключний етап походу. Хотів дійти до «кінця світу». Александр вторгся в Пенджаб, на північному заході Індії, і перейшов річку Інд. Македонці у відкритому бою вперше зіткнулися з бойовими слонами, але тим не менше здобули перемогу над місцевим царем Пором. Замучені воїни змусили Александра повернути назад. Перед відступом він заснував місто Буцефалію, на честь улюбленого загиблого коня.     Армія рушила на південь, до Індійського океану, і двома загонами повернулася до Вавилону: один - по суші, другий - по морю. Похід завершився до 324 р. до н. е.

Воїнів одружив з пенсійками. Самодружився з дочкою вбитого царя Дарія Статірою. Александр збирався в новий, африкан-ський, похід. Але несподівано захворів і по-мер у віці тридцяти трьох років. Сталося це в 323 р. до н. е. у Вавилоні.

Держава Макед простягалася від Греції до річки Інд. – монархія. В імп входили Македонія, Греція, Єгипет, Близький Схід, Персія, Середня Азія та час-тина Індії.

Після смерті «Діадохи» (грецькою — «спадко-ємці» царя) поділили імперію на кілька менших самостійних держав. Найбільшими з них були три: Сирійська, Єгипетська і Македонська. Полководець-діадох Селевк узяв собі Сирію, Вавилон і Персію- дин. Селевкидів. Полководцю Птолемею - Єгипет. -заснував дин.Птолемеїв.Антігон - Македонію – дин. Антігонідів. Усі діадохи оголосили себе царями.